РОЗДІЛ 2
Методична підготовка вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною
формою навчання
2.1. Сучасна система методичної підготовки вчителя математики та перспективи її
розвитку
Методика окремого навчального предмета – галузь педагогічної науки, яка
досліджує закономірності його вивчення. Оскільки загальні закономірності
навчання досліджуються дидактикою, то методику окремого навчального предмета
правомірно розглядати як часткову дидактику. Тому можемо говорити про систему
методичної підготовки, зокрема вчителя математики. Погоджуємось із позицією
Г.І. Саранцева [182, 16], що компонентами методичної системи, яка є предметом
методики навчання математики, є цілі навчання математики, зміст математичної
освіти, методи, засоби і форми навчання математики. Необхідність врахувати
результати навчання пояснюється тим, що цілі навчання як ідеальний варіант в
більшості випадків не досягаються, тому необхідно знати реальні наслідки, щоб
виявити причини розбіжностей.
Визначну роль в підготовці вчителя математики відіграє методична освіта, яка є
важливим чинником успіху і впевненості студента в його майбутній професійній
діяльності. Спробуємо визначити місце методичної підготовки у системі
професійного навчання вчителя математики.
У галузевому стандарті в підготовці вчителя математики виділено три цикли: цикл
гуманітарної і соціально-економічної підготовки; цикл природничо-математичної
підготовки; цикл професійної та практичної підготовки. В.Є. Прокопчук [172]
пропонує таку структуру освіти вчителя-предметника (рис. 2.1):
Рис. 2.1. Структура освіти вчителя-предметника
(за В.С. Прокопчуком)
Автор вважає, що методична освіта, яка завершує процес формування
вчителя-предметника, безпосередньо пов’язана з спеціальною, педагогічною та
психологічною освітою, а педагогічна практика є критерієм усієї
навчально-виховної роботи ВНЗ. Однак у своїй схемі В.Є. Прокопчук не бере до
уваги культурологічну підготовку майбутнього вчителя.
В [198, 45] модель професійних знань учителя подана у вигляді схеми (див.
рис.2.2).
Ми погоджуємось із думкою О.Ф. Явоненка та В.Ф. Савченка [245], що традиційну
систему підготовки вчителів умовно можна розділити на чотири взаємопов’язаних
системи: суспільно-політичну (культурологічну), профільну,
психолого-педагогічну та методичну. Такий поділ базується на вимогах до
випускника педагогічного ВНЗ: досконало знати свій предмет, уміти виховувати
дітей, володіти вміннями і навичками навчання, бути гідним громадянином своєї
країни.
Рис. 2.2. Модель професійних знань учителя (за [198, 45])
Вказані вимоги викладено у кваліфікаційних характеристиках учителя-предметника,
вони ж визначають зміст навчального плану педагогічного ВНЗ. Отже, в процесі
професійно-педагогічної підготовки вчителя математики у випускників потрібно
сформувати готовність до роботи в загальноосвітніх школах різного типу і
профілю. Зміст циклу методичних дисциплін і технологій слід зорієнтувати на
розвиток методичного мислення студентів, навичок навчально-методичної і
дослідницької діяльності, на особистісне зростання майбутнього вчителя.
Провідну роль в підготовці вчителя математики відіграють міцні знання в
предметній галузі. Успішне засвоєння програмового матеріалу з математичних
дисциплін зумовлює уміння і навички оперувати знаннями і набувати нові знання,
але цього замало для професійної педагогічної діяльності. Підготовка
майбутнього вчителя має орієнтувати студента не тільки на трансляцію учням
певного обсягу знань, а й на розвиток їх особистостей засобами математики.
Культурологічні та психолого-педагогічні знання є тією базою, яка дозволяє
грамотно будувати навчальний процес з врахуванням вікових особливостей учнів,
рівня їх пізнавальної активності. Курс методики викладання математики допомагає
випускнику розуміти зв’язки отриманих у ВНЗ знань із шкільним курсом
математики. Пропонуємо схематично зобразити так:
Рис.2.3. Структура освіти вчителя математики
Освітньо-професійна програма передбачає такі цикли підготовки:
гуманітарний і соціально-економічний та природничо-математичний, які
забезпечують певний освітній рівень;
професійний та практичний (професійно-орієнтований), які разом з попередніми
забезпечують певний освітньо-кваліфікаційний рівень.
З’ясувавши основні елементи педагогічної системи та місце методичної складової
у професійній підготовці вчителя математики, спробуємо проаналізувати специфіку
методичного навчання на заочному відділенні. Слід зауважити, що мета, завдання
і зміст методичної підготовки за денною та заочною формами навчання єдині.
Отже, розглянемо цілі, завдання, зміст, методи, засоби та організаційні форми
методичної підготовки вчителя математики загалом.
Традиційно методична підготовка вчителя математики забезпечувала професійний
аспект педагогічної освіти і мета її полягала у формуванні компетентного в
методиці педагога. Мета методичної підготовки є основним компонентом системи
методичного навчання. Від розробленості мети залежить ефективність усієї
системи. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві, впливають на цілі освіти, а
через них на зміст, методи, засоби і форми навчання. Основна мета сучасної
освіти – становлення і розвиток творчої особистості – є основною і в навчанні
математики. Тому сьогодні мета методичної підготовки вчителів математики
полягає у формуванні професійно компетентного педагога, якому притаманні творче
педагогічне мислення, готовність самостійно підвищувати свій науковий і фаховий
рівень.
Професор З.І.Слєпкань вважає [195], що курс “мето