РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА І ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ФРАНЦІЇ
2.1. Система професійно-педагогічної підготовки вчителів
За останнє десятиріччя педагогічна освіта Франції зазнала суттєвих змін. Прагнення держави модернізувати освіту і узгодити її з європейськими стандартами було реалізоване з реформуванням професійно-педагогічної підготовки вчителів. У ході перебудови відбулися зміни не лише на рівні середніх педагогічних закладів (нормальних шкіл), але і в царині університетської освіти. Франція прямує до подальшого удосконалення усіх освітніх рівнів: від початкової школи до вищої. Впровадження цілої низки реформ, спрямованих на професіоналізацію всіх ступенів навчання, свідчить про те, що освітня система країни гостро реагує на суспільний попит і намагається забезпечити державу спеціалістами високого ґатунку. Існуюча система просвіти країни, попри усі негаразди (на які, до речі, є чимало референцій та критичних оцінок з боку французьких науковців), впевнено крокує в загальноосвітній європейський простір, являючи зразки варіативності навчання, гнучкості освітніх програм та урахування найменших соціальних змін. Ретельне вивчення і аналіз французької моделі професійно-педагогічної підготовки, безперечно, служитиме на користь вітчизняної педагогічної освіти, буде стимулом інноваційних процесів у її межах, надасть неабиякі можливості вдосконалити вищу освіту України та забезпечить її безболісне входження у світову спільноту.
Освітня система країни (додаток А) є важливою складовою французького суспільства. Чверть французьких громадян відвідують освітній заклад середньої або вищої освіти, один француз із вісімнадцяти працює в системі Національної освіти. Система освіти є розвиненою мережею навчальних закладів різних видів. За даними на 2002 р., країна нараховує 60 850 початкових шкіл, 11 450 колежів та ліцеїв (1 850 серед них є професійними), більше 140 навчальних установ вищої освіти, близько 80 з них - університети [280].
Освіта є обов'язковою для дітей до 16 років, світською, публічною і безкоштовною. Викладачі і вчителі працюють під опікою Міністерства національної освіти. Просвіта у Франції має за мету виховувати гідних освічених громадян суспільства, здібних включатися до суспільного життя в усіх проявах активної діяльності, спроможних пристосуватись до подальших трансформацій суспільства та економічної діяльності, відкритих до набуття оновлених швидкозмінних знань.
Державна система просвіти охоплює близько 12 500 000 учнів початкових та середніх шкіл, 2 200 000 студентів закладів вищої освіти. В освітній сфері працюють більше 800 000 викладачів: близько третини з них - учителі початкової школи, 509 000 осіб працюють в середній освіті, 70 000 викладачів - у навчальних установах вищої освітньої ланки. У Франції функціонують близько 7 000 колежів, вони охоплюють навчанням більше 3 млн. дітей; 2 600 державних ліцеїв освічують 78% підлітків [56]. Кількість учнів та вчителів невпинно зростає, з 2000 р. чисельність учнів збільшилась на 200 000, учителів - на 50 000, на 1 вчителя припадає 16 учнів, на 1 викладача - 17 студентів [56; 280].
У Франції освічуються 99,5% дітей трирічного віку, 100% громадян від 4 до 16 років, 92% підлітків від 16 до 18, 73% молоді дев'ятнадцятирічного віку та 52% - від 19 до 25 років. Близько 70% молоді отримують ступінь бакалавра, більше 50% - досягають рівня бак + 2 (два роки постбакалаврської освіти) [270]. Високі показники віку випускників (16-17 р.) свідчать про те, що, з одного боку, молодь не має потреби розпочинати виробничу діяльність у відносно молодому віці, з іншого, - суспільство вимагає від освіти надання високого рівня професійної компетентності майбутнім фахівцям [72]. Адже, з неухильним зростанням виробництва підвищуються вимоги до фахової підготовки спеціалістів, спроможних виконувати професійні функції. Оскільки, як засвідчує практика, перевага у призначенні на посаду віддається фахівцям "вузького" профілю, які володіють визначеним багажем знань з окремого напряму діяльності, батьки учнів воліють надавати дітям більш спеціалізовану освіту. Утвердилось переконання в тому, що майбутнє дитини є надійно забезпеченим на разі набуття вузькоспеціалізованої професійної освіти.
У відповідь на зростаючі вимоги національної економіки в країні було розроблено систему професійної орієнтації учнів протягом передостаннього року навчання у закладах середньої освіти, а з 1992 р. реорганізовано види бакалавра. Згідно з реформою 1990-1995 рр., впроваджено три види бакалавра у першому класі загальноосвітнього ліцею (з літератури, науки, та економіки суспільства (L, S, та ES)), відтоді ступінь бакалавра нараховує сім видів, у 1993 р. створено восьмий вид бакалавра - з мистецтва [280, c.1317].
У світлі реновації середньої освіти, розширення її завдань, підвищення якості її послуг та з наданням учням максимально широких можливостей навчально-професійної орієнтації підвищились вимоги до вчителя, змінився його статус, поширились завдання, що неодмінно вплинуло на організацію професійно-педагогічної підготовки вчителів.
Звернімо увагу на той факт, що освітні заклади Франції відзначаються особливим складом викладацького персоналу. Освітня система країни має парадоксальний розподіл працівників за спеціалізацією функцій навчання та виховання. Виховну роботу у закладах шкільної освіти здійснюють вихователі, статус яких дорівнює статусу документалістів і спеціалістів з орієнтації. Більше, ніж три чверті службовців сектору Національної освіти складають викладачі (у 1998 р. їх кількість дорівнювала 74%) [309, c.20]. Показник фемінізації є досить високим (63%), особливо у початковій освіті (77%). За статусом, освітній персонал згрупований в чотири категорії: А - керівники закладів середньої освіти, директо