РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика загального обстеження хворих
Під нашим спостереженням перебувало 112 хворих на ХрЕ віком від 16 до 70 років,
з них чоловіків – 44, жінок – 68, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в
дерматовенерологічному відділенні 31 міської клінічної лікарні та Харківському
обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері з 2003 по 2006 рр.
В усіх пацієнтів до призначення лікування проводили аналіз скарг, збір анамнезу
захворювання, в тому числі алергологічного, і анамнезу життя. Здійснювали
ретельне загальне обстеження хворих, дослідження шкірних покривів і видимих
слизових оболонок, периферичних лімфатичних вузлів, внутрішніх органів і
систем, за показаннями пацієнти були проконсультовані терапевтом,
невропатологом, гастроентерологом, ендокринологом і гінекологом.
Усім пацієнтам при встановленні діагнозу і подальшому спостереженні проводили
традиційне лабораторне обстеження, що включало загальний аналіз крові та сечі,
стандартні реакції крові на сифіліс і австралійський антиген, дослідження
згортальної системи крові, вивчення показників білкового (вміст загального
білка і фракцій), вуглеводного (вміст глюкози крові) обміну, функціонального
стану печінки (проба Вельтмана, тимолова проба і вміст білірубіну),
коагулограми, дослідження калу на яйця і членики гельмінтів, за наявності
показань – мікроскопічне дослідження лусочок і зішкрябків нігтьових пластинок
на патогенні гриби. Біохімічні показники крові визначали за уніфікованими
методами. Всі хворі протягом трьох днів були адаптовані до умов стаціонару.
Для кількісного визначення тяжкості процесу при первинному огляді, у динаміці
спостереження за хворими, а також при подальшій математичній обробці отриманих
даних застосовували бальну систему оцінки перебігу дерматозу, зa рекомендаціями
В.А. Бочарова [15 ].
Тяжкість перебігу захворювання оцінювалася за такою шкалою:
0 балів – відсутність клінічних проявів дерматозу;
1 бал – регредієнтний перебіг процесу: рецидиви рідші за 1 раз на рік і ремісії
тривалістю більшою за 1 рік;
2 бали – стаціонарний перебіг: рецидиви 1–2 рази на рік, тривалістю 4–6 тижнів
кожний, приступи свербежу короткочасні, помірної інтенсивності, наявні слабко
виражені невротичні реакції без розладу сну, площа ураження 10–30 % шкірного
покриву, тривалість ремісій – від 3 до 12 місяців;
3 бали – прогредієнтний перебіг дерматозу: повільне прогресування, рецидиви 3–4
рази на рік, тривалістю 8–10 тижнів кожний, турбують приступи інтенсивного
свербежу, помірно виражені невротичні реакції і розлади сну, площа ураження
шкірного покриву – від 30 до 50 %, тривалість ремісій – від 2 до 3 місяців;
4 бали – прогредієнтний перебіг захворювання: швидке прогресування, майже
безперервно повторювані рецидиви або загострення тривалістю 3 і більш місяців
кожний, під час яких хворих турбує інтенсивний свербіж протягом доби, часто
“біопсуючого” характеру, розлади сну, виражені невротичні реакції, висипання
площею 50 % і більше.
Найближчі результати лікування оцінювали за такою шкалою:
0 балів – клінічне видужання (повний регрес висипань, наявність у осередках
лише вторинних пігментних плям, зникнення свербежу, нормалізація
психофізіологічного стану, добре самопочуття);
1 бал – значне поліпшення (відсутність нових і регрес наявних висипань зі
збереженням незначної інфільтрації в осередках ураження, рідкі легкі приступи
свербежу без невротичних реакцій і розладів сну);
2 бали – поліпшення (відсутність нових і регрес наявних висипань зі збереженням
невеликої інфільтрації, одиничні екскоріації, короткочасні приступи свербежу
помірної інтенсивності, що супроводжуються незначно вираженими невротичними
реакціями без розладів сну);
3 бали – відсутність істотних змін проявів хвороби;
4 бали – погіршення перебігу хвороби.
2.2. Імуноферментне дослідження крові
Цитокіновий профіль (IЛ - IЛ-1в, IЛ-2, IЛ-4, IЛ-6) сироватки крові досліджували
у 30 хворих на ХрЕ в стадії загострення без супутньої патології внутрішніх
органів, нервової системи, респіраторних вірусних інфекцій не менш ніж за
півроку до дослідження. Венозну кров для дослідження брали асептично натщесерце
з ліктьової вени в кількості 5 мл 2 рази на добу (з 8.00 до 8.30 годин ранку та
з 18.00 до 18.30 годин вечора). Для відокремлювання сироватки кров
центрифугували при 3000 об/хв протягом 15 хв. Одержану сироватку заморожували у
пластикових пробірках при температурі -20°С. Вміст інтерлейкінів визначали за
допомогою наборів реагентів (“ProCon” ЗАТ “Протеїновий контур”, Росія) за
доданими інструкціями. В якості контролю використовували сироватку крові 12
практично здорових людей відповідного віку та статі.
Принцип методу: для вимірювання рівня IЛ-1в, IЛ-4, IЛ-6 використовується
твердофазний імуноферментний метод із застосуванням пероксидази хріну як
індикаторного ферменту. Один тип антитіл імобілізується на внутрішніх поверхнях
осередків планшетів для мікротитрування. Інший тип моноклональних антитіл до
незалежного епітопу молекули IЛ-1в, IЛ-4, IЛ-6 знаходяться в наборі у вигляді
кон’югату з біотином. Індикаторним компонентом є кон’югат пероксидази хріну із
стрептавідином, який має досить високий рівень схожості до біотину. Після
інкубаці і промивань в осередки вносять кон’югат пероксидази з стрептавідином,
знов інкубують, промивають, вносять субстрат і вимірюють активність зв’язаної
пероксидази з використанням автоматичного фотометра для мікропланшетів.
Для вимірювання рівня IЛ-2 в сироватці крові використовується твердофазний
імуноферментний метод із застосуванням пероксидази хріну як індикаторного
ферменту. Один тип антитіл іммобілізується на внутрішніх поверхнях осередків
планш
- Київ+380960830922