Розділ 2
Організаційно - педагогічні умови розвитку професійної компетентності вчителів
географії
Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів як компонент системи післядипломної
освіти – цілеспрямований, спеціально організований процес систематичного
розвитку професійної компетентності педагогів. Він зумовлений динамікою
розвитку суспільства, науки, освіти, культури та потребами, що випливають з
власного досвіду й специфіки діяльності кожного педагога. приведення
професійної компетентності вчителів у відповідність з сучасними вимогами
суспільства, розвиток їх творчого потенціалу, педагогічної майстерності,
підвищення інтелектуального і загальнокультурного рівня складають головну мету
цього процесу.
Розвиток професійної компетентності вчителів – безперервний процес, який не
може обмежуватися лише проходженням курсів підвищення кваліфікації чи
проведенням окремого методичного заходу. Якісні зміни у розвитку професійної
компетентності вчителів географії відбудуться за умови наступності курсів
підвищення кваліфікації в обласному ІППО (область), методичної роботи на рівні
району (міста), школи та самоосвіти вчителя.
На основі проведеного концептуального аналізу було розроблено програму розвитку
професійної компетентності вчителів географії у курсовий та міжкурсовий
періоди, яка містить: модель професійної компетентності вчителя географії,
оновлений зміст навчання, зміну форм роботи з використанням інноваційних
методів і збільшенням частки самостійної роботи слухачів; введення вхідних і
вихідних процедур діагностування професійної компетентності. Оскільки зміст і
структуру моделі професійної компетентності вчителя географії визначено у п.
1.3, то ми розглянемо інші складові програми, враховуючи розроблену модель.
Важливого значення ми надамо визначенню та врахуванню на різних рівнях системи
підвищення кваліфікації організаційно-педагогічних умов розвитку професійної
компетентності вчителів географії.
2.1. Особливості розвитку професійної компетентності вчителів географії на
курсах підвищення кваліфікації
З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України важливо вміти працювати
в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників і технічних
засобів, змісту і форм навчання тощо. Вибір має стати і відповіддю на виклик
часу, і способом самовираження в професії. Адже рольова монотонність стає
гальмом особистісного розвитку, оскільки не дає можливості перевірити себе в
усій різноманітності професійно-життєвих ситуацій, розвивати гнучкість і
чутливість до нового. Тому від сучасного вчителя географії очікують зміни в
таких напрямах діяльності: від просвітительства до здійснення культуротворчої
місії, від маніпулятивної педагогіки до особисто зорієнтованої, функціональної,
комунікативної.
Успішний педагог той, який постійно, впродовж усього життя розвиває свою
професійну компетентність, стає справжнім майстром своєї професії. “специфіка
освітянської роботи полягає в тому, що вчителю необхідно виходити до дітей із
знаннями, думками і переконаннями, які відповідають потребам часу і
суспільства. Щоб сформувати суспільство, яке навчається, потрібно створити
умови для вчителя, який навчається, який володіє найсучаснішими
методологічними, теоретичними і методичними знаннями, випрацьовує суспільні
орієнтири. Учитель повинен учитися протягом життя”, зазначає В.В.Олійник [117,
с. 11].
Інтеграція держав, у тому числі й України, до світового освітнього простору
потребує оновлення змісту освіти й навчальних технологій у підготовці й
підвищенні кваліфікації педагогів. орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта
визначає одним з головних пріоритетів уміння оперувати технологіями та
знаннями, що задовольняють потреби інформаційного суспільства і готують
педагогів до реалізації себе як особистості у цьому суспільстві. Знання, вміння
та навички, які вчителі географії набули у вузі та здобувають у професійній
діяльності, є, безумовно, важливими. Однак, сьогодні актуально не лише
оперувати власними знаннями, а й управляти інформацією, активно діяти, швидко
приймати рішення, тобто бути компетентним у своїй галузі.
важливого значення набуває впровадження у шкільну практику інноваційних,
науково-обґрунтованих комплексних програм взаємодії вчителя й учнів. Вони
сприяють активізації й інтенсифікації процесу навчання, розумовому розвитку
учнів, творчій реалізації їх знань і вмінь, емоційному ставленню до світу,
діяльності, формують їх компетентність. швидкість і ефективність впровадження
інновацій у практику навчання географії залежить від учителя, його професійної
компетентності, бажання розвивати свої здібності.
Відомо, що “розвиток”, як фундаментальна філософська категорія, має характер
комплексного поняття, визначення якого найповніше подане у філософському
енциклопедичному словнику: “Розвиток – незворотна, спрямована закономірна зміна
матеріальних та ідеальних об’єктів. Не кожна зміна є розвитком. Лише одночасна
наявність усіх вище наведених властивостей (незворотність, спрямованість,
закономірність) виділяє розвиток серед інших змін” [189, с. 537].
“Розвиток – це процес якісних змін у людині, що знаменує перехід від простого
до складного, від нижчого до вищого. Він не тотожний навчанню, бо має цілком
іншу природу: якщо навчання передбачає засвоєння і нагромадження інформації, то
розвиток – певну перебудову і вдосконалення “функцій і якостей” людини” [23, с.
6].
Узагальнюючи названі визначення, ми розглядатимемо розвиток професійної
компетентності вчителя географії, як закономірний і цілеспрямований процес
якісних змін у професійних знаннях, уміннях, мотива
- Київ+380960830922