РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Діагностика урогенітального інфікування у вагітних жінок.
2.1.1. Діагностика урогенітальних інфекцій у біологічних пробах вагітних жінок методом ДНК-діагностики.
ДНК-діагностика урогенітальних інфекцій проводилась методом поліме-разної ланцюгової реакції (ПЛР) [30, 38, 100] за допомогою наборів реагентів для виявлення ДНК (ПОЛИМИК) в біологічних пробах ТУ-9398-405-17253567-96 фірми Літекс.
Клінічну пробу біологічного матеріалу (епітеліальні клітини цервікаль-ного каналу) обробляли згідно методики перед проведенням ампліфікації. Кож-ний цикл ПЛР складався з трьох стадій з різними температурними режимами.
Реєстрацію отриманих результатів проводили шляхом розподілу продук-тів ампліфікації методом горизонтального електрофорезу. Аналіз результатів діагностики проводили за наявністю оранжево-червоної смуги, що відповідає електрофоретичній рухливості позитивного або негативного контролю проби даного збудника.
2.1.2. Діагностика урогенітальних інфекцій у біологічних пробах вагітних методом прямої імунофлюоресценції (РІФ).
Принцип методу полягає у взаємодії хламідійних, мікоплазмових, уреаз-лазмових антитіл, які мічені, з поверхневим антигеном Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum. Матеріалом для дослідження були епітеліальні клітини цервікального каналу.
Результат вважали позитивним, якщо в мазку реєструвались яскраво-зеле-не світіння у вигляді точки (для елементарних тілець хламідій - основний крите-рій позитивного результату) або овалу (для ретикулярних тілець хламідій). Тіль-ця розміщувались окремо, на поверхні епітеліальних клітин або внутрішньоклі-тинно.
Мікоплазми виявляли у вигляді поліморфних структур (зерен, гранул, ко-ко-паличок), які мали яскраво-зелене світіння. Мікоплазми розміщувалися на поверхні епітеліальних клітин, а також вільно.
Уреаплазми виявляли у вигляді поліморфних структур (зерен, гранул, коко-паличок), які мали яскраво-зелене світіння. Уреаплазми розміщувались на поверхні епітеліальних клітин, а також вільно.
Неспецифічна бактеріальна мікрофлора забарвлювалась в оранжевий ко-лір; клітини епітелію, лейкоцити, сперматозоїди забарвлювались в оранжевий і червоно-бурий колір.
Результати вважали від'ємними, якщо в мазках було відсутнє специфічне світіння при обов'язковій наявності не менше 50 клітинних елементів.
2.2. Ультразвукове і доплерометричне обстеження вагітних.
Ультразвукове обстеження вагітних проводилось за допомогою апарату Combison-320S (Австрія), що працює в реальному режимі часу з використаням абдомінального та секторального датчиків (частота 3,5 МГц). Ультразвукове дослідження плода включало в себе вивчення основних біометричних показників фетоплацентарного комплексу. При цьому відставання усіх розмірів плода на 2 тижні і більше оцінювали як затримку внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) [18,116].
При ультразвуковій плацентографії визначали локалізацію плаценти, її товщину в місці відходження пуповини, ступінь зрілості за Grannum патологічні зміни ехостуктури плаценти (кальциноз, кістозні зміни тощо).
Оцінку кількості навколоплодових вод проводили шляхом вимірювання вертикального розміру найбільшої ділянки амніотичної рідини, вільної від час-тин плода. Для оцінки їх кількості використовували загальноприйняті критерії: для багатовіддя - виявлення ехонегативних великих просторів у порожнині мат-ки із збільшеною руховою активністю плода, маловіддя - значне зменшення ехонегативних просторів.
Дослідження матково-плодово-плацентарного кровоплину проводили на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoMed 400" шляхом імпульсної доплерометрії кровоплину у маткових артеріях, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода.
Для оцінки видів порушень гемодинаміки використовували класифікацію порушень матково-плацентарно-плодового кровоплину М.В. Медведєва [102].
2.3. Кардіотокографія і дослідження біофізичного профілю плода.
Кардіотокографію проводили за допомогою монітору для контролю стану плода на кардіотокографічному кардіотокографі модуль Fetal Assist. Fetal Assist- це фетальний монітор, що відповідає усім технічним вимогам. Частота серце-вих скорочень плода контролюється з використанням імпульсного ультразвуку та ефекту Доплера. Активність матки вимірюється з використанням ТОСО дат-чика і ручного маркера подій. Вироблено у Великій Британії фірмою "Huntlesgh Diagnostics". Адаптовано компанією "Бакмед" - офіційним представником Huntlesgh Diagnostics в Україні. Запис проводили в положенні вагітної на боці (для запобігання проявам синдрому нижньої порожнистої вени) протягом 30 - 40 хв. Оцінювали базальну частоту серцевих скорочень плода; варіабельність ЧСС (амплітуда та кількість осциляцій); амплітуду та кількість акцелерацій; наявність децелерацій, їх відношення до маткових скорочень (спонтанні чи пері-одичні), тип (dip 0, dip I, dip II, dip III ), тривалість та амплітуду. Вивчали реактивність плода в умовах нестресового тесту. Аналіз КТГ здійснювали за бальною шкалою оцінки параметрів кардіотокограми Фішера.
За сумою балів визначали наявність або відсутність порушень серцевої діяльності плода: 8-10 балів оцінювали як задовільний стан плода, 5-7 балів - легкий ступінь гіпоксії плода, 4 бали і менше - важка гіпоксія плода [18, 77].
На підставі даних УЗД та антенатальної кардіотокографії оцінювали біофізичний профіль плода за шкалою Vintzileosа А.
2.4. Дослідження гормональної функції фетоплацентарного комплексу.
2.4.1. Визначення рівня плацентарного лактогену в сироватці крові вагітних.
Визначення рівня плацентарного лактогену в сироватці крові вагітних проводили за допомогою набору реактивів для радіоімунологічного визначення плацентарного лактогену в сироватці крові людини ріо-ПЛ-125 І, виробництва республіки Беларусь.
За калібрувальним графіком визначили вміст