РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених задач під спостереженням знаходилося 163 жінки
репродуктивного віку, що звернулися в Донецький регіональний центр охорони
материнства та дитинства в період з 1995 по 2000рр. Основну групу склали 61
жінка репродуктивного віку з ЕШМ і ознаками БВ. Основна група була поділена на
етапі лікування на дві підгрупи в залежності від застосованого метода. 1
підгрупу склали жінки, які отримували лікування за стандартною схемою, 2
підгрупу – за запропонованою схемою. Група порівняння включала 67 пацієнток,
вона була поділена на дві підгрупи. У 1 підгрупу ввійшли 34 жінки з ЕШМ, у 2
підгрупу – 33 пацієнтки з БВ. Контрольна група представлена 35 соматично і
гінекологічно здоровими пацієнтками.
Проводилося вивчення особливостей клінічного перебігу ЕШМ і БВ, аналізувалися
дані кольпоскопії, бімануального дослідження, а також стан мікрофлори піхви,
гормонального статусу, загального та місцевого імунітету до і після лікування.
Комплексне обстеження пацієнток включало клінічну оцінку анамнестичних даних,
гінекологічного огляду та спеціальних методів дослідження до і після
лікування.
Кольпоскопія – проводилася з метою підтвердження діагнозу ендометріозу піхвової
частини шийки матки і виявлення супутньої патології шийки матки за допомогою
кольпоскопу «Albert» (Німеччина). При оглядовій (простій) кольпоскопії
визначали характер виділень (слизові, гнійні, кров'янисті, наявність включень
пухирців повітря і т.д.), розглядали судини слизової оболонки шийки матки. При
розширеній кольпоскопії проводили вивчення епітеліальних та судинних тестів
після нанесення на слизову оболонку шийки матки 3% оцтової кислоти і розчину
Люголю (проба Шилера). Інтерпретацію кольпоскопічних результатів проводили з
використанням посібників вітчизняних і закордонних авторів [46, 73].
Кріодеструкція - метод лікування передпухлинних захворювань шийки матки рідким
азотом під впливом якого відбуваються складні фізичні, хімічні та біологічні
процеси девіталізації (некрозу) кліток. Кріогенне застосування виконували при
досягненні 1-2 степені чистоти вагінального мазку в 1 фазу менструального
циклу, одноразово в амбулаторних умовах із використанням апарату «КРІО-ІНЕЙ»
(Росія) при робочій температурі наконечника -170 -1900С протягом 3-6 хвилин.
УЗД (ультразвукове дослідження органів малого тазу) – проводилось за допомогою
УЗ апарата “Kranzbuhler” (Німеччина).
Мікробіологічні дослідження. Матеріалом для мікробіологічного дослідження
служили виділення з заднього склепіння піхви, цервікального каналу шийки матки
й уретри. Після візуального огляду стінок піхви і шийки матки готували
препарати на двох предметних скельцях для різних способів фарбування. Одне скло
фарбували за Грамом, інше – 1% водним розчином метиленового синього. Огляд
проводили за допомогою імерсійного об'єктиву (х90). У декількох полях зору
проводили ідентифікацію мікрофлори, реєстрували кількість клітин епітелію,
лейкоцитів, слизу, наявність лактобактерій, «ключових клітин».
Діагностика БВ проводилася при наявності наступних критеріїв:
* зміщення рН - піхвового вмісту в лужну сторону (>4,5), що визначали за
допомогою смужок індикаторного паперу з стандартного набору фірми «Меrск»
(Німеччина), по наведеній шкалі зміни кольору;
* позитивний амінотест (реакція з КОН) – поява амінного запаху «гнилої риби»;
* наявність «ключових клітин» при мікроскопії нативного мазка, пофарбованого за
Грамом;
* виявлення урогенітальної мікоплазми [12, 13, 20, 22].
Діагностику урогенітальної мікоплазми (Ureaplasma urealyticum. Mycoplasma
homonis) – проводили набором Mycoplasma IST фірми bioMerieux (Франція).
Ідентифікація, напівкількісне визначення результатів і дослідження чутливості
до 6 антибіотиків проводили через 24–48 годин по зміні кольору. Результат
приймали за позитивний, якщо титр >104 CCU (одиниць зміни кольору).
Гормональне обстеження включало визначення в сироватці крові рівня ФСГ, ЛГ,
естрадіолу, пролактину на 7 день менструального циклу і прогестерону,
естрадіолу на 21 день менструального циклу.
Кров для обстеження брали натще з ліктьової вени в кількості 7 мл. Обстеження
проводилися методом ІФА, з використанням тест систем фірми Monobind. INC (США)
і спектрофотометру «Stat Faks» на довжині хвилі 492 нм. Результат
спектрофотометричного дослідження у вигляді протоколу друкувався на паперовій
стрічці принтером спектрофотометра.
Імунологічний метод дослідження – проводили з метою оцінки стану загального
імунітету.
Кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-цитотоксичних клітин, натуральних
кілерів, В-клітин визначали в крові жінок засобом непрямої флуоресцентної
реакції з моноклональними антитілами тест-системою «Статус» (Росія). Загальне
число Т-лімфоцитів характеризує показник СД3, рівень Т-хелперів – СД4, рівень
цитотоксичних клітин – СД8, рівень натуральних кілерів – СД16, В-лімфоцитів –
СД22 [14, 66, 68].
Визначення ЦІК у сироватці крові проводили за допомогою преципітації
поліетіленгліколєм 6000.
Фотометрію виконували на спектрофотометрі “КФК-2МП”, при довжині хвилі 340 нм.
Оцінювали функціональний резерв нейтрофілів у реакціях спонтанного НСТ-тесту.
Інтенсивність реакції відновлення нітросинього тетразолія в темно-пофарбовані
зерна формазана оцінювали по кількості формазан-позитивних клітин при
мікроскопії клітин крові способом В.Н.Parrk в модифікації М.Є Виксмана і
А.Н.Маянского.
Для кількісного визначення IgG, IgA, IgM у сироватці крові та цервікальному
слизу використовували турбодіметричний засіб. Спектрофотометрію проводили на
спектрофотометрі «КФК-2МП», з довжиною хвилі 340 нм.
Статистичні методи.
Статистичн
- Київ+380960830922