РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ ТА РОЗВИТОК ФІЛЬВАРКОВИХ ГОСПОДАРСТВ У РУСЬКОМУ ТА БЕЛЗЬКОМУ
ВОЄВОДСТВАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ в другій половині XVI – першій половині XVII ст.
2.1. Виникнення та розвиток фільварково-панщинної системи
у східних регіонах Польщі
Виникнення та розвиток фільварково-панщинної системи в економічній історії
Польщі має значну кількість досліджень. Однак, незважаючи на чисельну
літературу, в якій розглядається питання виникнення та розвитку фільварків,
дана проблема потребує подальшого вивчення. Особливо це стосується питання
розвитку фільварків на території Руського та Белзького воєводств, тому що
праць, спеціально присвячених даній території, небагато.
Назва «фільварок» (польське folwark, від німецького Vorwerk, що в перекладі –
хутір, ферма) – у ранньомодерній Польщі охарактеризовувалося як панське
господарство, яке базувалося на праці кріпосних селян. У східних землях Польщі
фільваркове господарство вперше зафіксовано на території Галичини у XV ст.
Товарне господарство, тобто фільварок, мало тенденцію до розширення. Межі
такого розширення встановлювали можливості збуту, наявність землі та робочих
рук. Ринкова кон’юнктура з початку XVІ ст. була сприятливою. За таких умов, при
панівному становищі шляхти, швидко зростають як кількість, так і розміри
панських фільварків. На цій основі відбувається переворот в аграрних
відносинах, встановлюється фільварково-панщинна система. Багато невеликих
натуральних господарств перетворились у фільварки – товарно-грошові
господарства, що забезпечували основу фільварково-панщинної системи. Виникають
нові фільварки і в другій половині XVI ст.
Вивчаючи проблему виникнення та розвитку фільварково-панщинного господарства
потрібно звернути увагу на такі моменти: причини появи фільварків, вплив
внутрішнього та зовнішнього ринків на розвиток фільварково-панщинної системи,
регіональна специфіка та політико-правові передумови. Фільварки на території
Польщі зустрічаються задовго до XVІ ст. Вважається, що зародження фільварків
слід шукати у ХІІ – ХІІІ ст. Цю точку зору підтримав А. Вичанський, хоч і з
застереженням, що мова іде про “фільварок у матеріальному розумінні”, незалежно
від його господарської функції і соціальної структури [211, с. 27-28].
Така постановка питання, на думку автора, є невірною, і справедливо зауважує Ю.
Гроссман, що наявність панської оранки в ХІІ – ХІІІ ст. не пояснює виникнення
фільварково-панщинної системи [86, с. 67]. Між господарством, розрахованим на
потреби феодала, і товарним господарством відмінність є і кількісна, і якісна.
Невелика панська оранка, яка до того ж не завжди мала місце, істотно не
впливала на відносини між феодалом і селянином, оскільки панщина, якщо вона й
існувала, не була надто тяжкою. Також варто відзначити, що в ХІІ – ХІІІ ст.
Галицькі землі не були в складі Польщі, а входили до Галицько-Волинського
князівства, де існувала община, а селянин був вільним общинником [99, с.
138-139]. Община являла собою колектив людей, заснований на кровноспорідненості
його членів та спільному господарстві. Феодал мав справу не з окремим
виробником, а з колективом виробників, через особу, яка стояла на чолі общини.
При вивченні проблеми виникнення фільварків слід звернути увагу на питання про
хлібний ринок як внутрішній, так і зовнішній.
Головною причиною виникнення та розвитку фільварково-панщинної системи С.
Кутшеба вважав розвиток хлібного експорту, хоча пізніше він змінює свою точку
зору. Торунський мир 1466 р. і приєднання Гданьська він вважав вирішальними для
експорту хліба з Польщі. Усунення перешкод для цього вивозу, які були створені
війнами або політикою Ордену хрестоносців, призвело до встановлення постійних
зв’язків у цій торгівлі. Тільки з цього часу можна говорити про фільваркове
господарство в Польщі [179, с. 129-130].
В. Ґрабський та Я. Рутковський вважали Торунський мир 1466 р. найважливішим
моментом в еконономічному житті країни. На їхню думку, з часу його укладення
почався розквіт хлібної торгівлі [164, с. 113].
У післявоєнний період питання про ринок порушувалось неодноразово. Головну роль
в утворенні фільварково-панщинної системи відводили зовнішньому ринку такі
історики: В. Пічета [130], С. Сказкін [141], О. Чистозвонов [147].
Б. Греков вважав, що історики не повністю враховують значення суспільного
поділу праці та внутрішнього ринку [83, с.364]. На його думку, саме внутрішній
ринок викликав серйозні зміни в житті польської шляхти [83, с. 366]. Збільшення
населення, успішний розвиток міст, які були головними споживачами хліба,
викликали посилену зацікавленість у підвищенні прибутковості своїх земель. В
польській історіографії кінця 40-х – 50-х років ХХ ст. думку про переважаюче
значення внутрішнього ринку підтримав Р. Гродецький [104].
Внутрішній ринок розвивається більш або менш поступово, створюється попит на
різноманітні сільськогосподарські продукти. Важко уявити, що внутрішній ринок
міг викликати надзвичайно швидкий і однобічний (зерновий) розвиток панщинного
фільварку, не кажучи вже про те, що селянське господарство цілком пристосовано
для обслуговування місцевого ринку.
Розвиток фільваркового господарства, можливо, раніше (на початку XVІ ст.)
почався в маєтках середньої шляхти; їх продукти, поряд із продуктами
селянського господарства, йшли на місцевий ринок. Із зростанням зовнішнього
ринку повсюдно створюються фільварки у володіннях великих землевласників. У той
час як фільварки середньої шляхти і в XVI ст. в значній мірі обслуговували
внутрішній ринок, великі маєтки, наприклад, королівські маєтки Белзького і
північно-західної частини Руського воєводства орієнтувались на сплав хліба в
Гданьськ. Розвиток філ
- Київ+380960830922