РОЗДІЛ 2
Процедура експериментального дослідження
Перед тим як перейти до описання безпосередньо процедури експерименту, слід зупинитися на тому, яким чином був вибраний матеріал і чому він став саме таким; чому в якості випробуваних обрані студенти.
Ідеєю, задумом роботи було виявлення гендерних особливостей запам'ятовування, та перед нами постало питання яким чином це можна здійснити. Було вирішено, що матеріалом для запам'ятовування повинні стати тексти. Такий вибір був зроблений через наступні причини. Текст - це матеріал, по-різному пов'язаний з індивідуальним досвідом людини. Подана в ньому інформація може мати різне значення для того, хто її сприймає, бути в більшому або меншому ступені пов'язаною з його мотивами, інтересами. Т.Б. Хомуленко зазначає, що розуміння тексту досягається шляхом відображення його значення (того, про що розповідається) через призму індивідуального досвіду [135]. Характеристики запам'ятовування тексту в достатньо великому ступені визначаються особистістю того, хто запам'ятовує, що створює великі можливості для прояву гендерних відмінностей, якщо вони є. З цієї точки зору, можна було вибрати в якості матеріалу, наприклад, автобіографічні, повсякденні спогади, які у ще більшому ступені пов'язані з особистістю, однак, оскільки об'єктом дослідження була як мимовільна, так і довільна пам'ять, текст був матеріалом, найбільш адекватним завданням даного дослідження.
Необхідно відмітити, що в цих особливостях запам'ятовування матеріалу ми судили по його відтворенню.
Після того, як в якості матеріалу для запам'ятовування був вибраний текст, виникло питання про те, яким характеристикам він повинен відповідати. Було вирішено, що однією з обов'язкових вимог, яким повинен відповідати текст - це великий об'єм, великий настільки, щоб в умовах експерименту не було можливим запам'ятати його дослівно або майже дослівно. Така вимога була обумовлена бажанням створити великі можливості для вияву різниці в змісті того, що запам'яталося. З цієї ж причини час подання тексту повинен був передбачати лише одноразове його прочитання, без повторення та заучування при обох видах запам'ятовування. Але при цьому об'єм тексту повинен був бути таким, щоб не втомити випробуваних при запам'ятовуванні та відтворенні. Досвід використання експериментального тексту в одному з досліджень пам'яті [52], свідчив про те, що текст, обсягом 750 слів відповідав цим двом вимогам. Так визначився його приблизний обсяг.
Вважалося, що більш різнобічна картина гендерних особливостей запам'ятовування проявиться, якщо в якості матеріалу будуть вибрані не один, а декілька текстів різних стилів. В результаті, зупинились на двох - художньому та науково-популярному, як текстах, що мають цілий ряд особливостей, які відрізняють їх один від одного. Було вирішено, що обидва повинні мати традиційну для експериментальних текстів структуру, бути відносно закінченими. Причому, художній текст повинен був мати сюжет, дії, в які залучені люди, бути б емоційно офарбованим та гендерно-офарбованим (тобто включати в себе опис ситуацій, пов'язаних з гендерними стосунками). Ми передбачали, що гендерні особливості в більшому ступені проявляються в запам'ятовуванні саме такого роду матеріалу.
Таким чином, визначившись з умовами, яким повинні відповідати тексти, ми приступили до пошуку варіантів. У випадку з художніми текстами - це були уривки з художніх творів. Досить швидко вибір був зупинений на одному з науково-популярних текстів, оскільки він мав дуже різноплановий зміст: можна було виділити хронологію подій, фактичний матеріал різного роду та інші аспекти, що створювало великі можливості для прояву різного роду особливостей запам'ятовування в тому випадку, якщо вони є. При цьому він емоційно і гендерно-нейтральний. Це уривок з науково-популярного тексту М. Коханової "Квітка, що зцілила Аїда"[71], див. дод.А.
В якості варіантів художнього тексту були обрані два варіанти, і остаточне рішення передбачалося зробити після пілотажних досліджень.
Пілотажне дослідження було проведено з метою визначити час, потрібний для пред'явлення тексту, приблизний час його відтворення, а також побачити можливі невраховані особливості ходу чи результату експерименту. В цьому дослідженні художній текст пред'являвся з інструкцією уважно і не поспішаючи прочитати його один раз і повідомити, коли прочитання буде закінчено. Так було визначено, що для уважного прочитання цього незнайомого випробуваному тексту потрібно приблизно чотири-п'ять хвилин. Після того, як прочитання було закінчено, давалася інструкція написати все, що запам'яталося (мимовільне запам'ятовування). А після того, як випробувані закінчували, їм пропонували запам'ятати (довільне запам'ятовування) для подальшого відтворення інший варіант художнього тексту (приблизно того ж об'єму).
Деякі з випробуваних мимовільно запам'ятовували один текст (№ 1), а довільно - другий (№ 2). Інші - навпаки. Наступній групі пропонувався один з текстів тільки довільно, вони надавалися їм на визначений час 4-5 хвилин, в інструкції це обговорювалося і повідомлялося, що часу достатньо для одного уважного прочитання, після того пропонувалося відтворити те, що запам'яталося. По закінченню з кожним проводилася бесіда.
В результаті цього дослідження з'ясувалося, що основний зміст текстів можна за обраний час пред'явлення запам'ятати і відтворити. Але, судячи по відгукам та деяким відтворенням, один з обраних нами художніх текстів виявився достатньо складним для розуміння і, відповідно, запам'ятовування. Тоді було вирішено залишити в якості експериментального інший текст. Це уривок з твору Л. Улицької "Дівчатка" - художній текст, що має виражене емоційне та гендерне забарвлення [130], див. дод.Б.
З запам'ятовуванням науково-популярного тексту такого дослідження не проводилося, а час, достатній для його уважного прочитання був визначений за допомогою тих самих випробуваних, яким прямо повідомлялося про необхідні
- Київ+380960830922