Розділ 2. Педагогічні умови використання художнього розпису в системі підготовки фахівців мистецького профілю
2.1. Критерії сформованості у студентів технології полтавського розпису
Мета констатувального експерименту полягала у визначенні стану сформованості у студентів техніки полтавського розпису.
До експерименту було залучено 287 студентів Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, 109 студентів Київського муніципального педагогічного університету імені Б. Грінченка, 46 учителів образотворчого мистецтва середніх шкіл м. Полтави та Полтавської області.
Констатувальний експеримент складався з двох етапів:
І етап - виявлення стану використання педагогічних можливостей розписного мистецтва у навчально-виховному процесі;
ІІ етап - визначення рівнів сформованості у студентів навичок володіння мистецтвом полтавського розпису.
Під час першого етапу констатувального експерименту вирішувались такі завдання:
а) визначити, чи усвідомлюють учителі образотворчого мистецтва та студенти педагогічного університету важливість використання розписного мистецтва у навчально-виховному процесі;
б) виявити, чи вміють учителі образотворчого мистецтва на практиці використовувати естетичний вплив художнього розпису.
Зауважимо, що виконання означених вище завдань констатувального експерименту передбачало активне залучення студентів до експериментально-дослідної роботи (в частині анкетування, спостереження тощо).
На другому етапі експерименту проводилась діагностика рівнів сформованості у студентів навичок володіння мистецтвом полтавського розпису. Завдання цього етапу - визначити критерії, показники та рівні сформованості в майбутніх учителів образотворчого мистецтва навичок володіння мистецтвом розпису дерев'яних побутових виробів.
Для реалізації завдань першого етапу констатувального експерименту проводилось анкетування (у письмовій формі за розробленою дослідником анкетою) студентів педагогічного університету, учителів образотворчого мистецтва. Всього було отримано 209 анкет із відповідями.
Аналіз результатів анкетування студентів та вчителів продемонстрував, що голоси відносно педагогічних можливостей розписного мистецтва поділились на три групи. Перша група (53 %) усвідомлює педагогічну силу розписного мистецтва, його значення для формування та розвитку особистості учня. Та їм бракує умінь реалізувати естетичний вплив мистецтва розпису на практиці. Респонденти цієї групи вказали на бажання та необхідність опанування методикою реалізації мистецького впливу на учнів у навчально-виховному процесі.
Друга група опитуваних (15 %) відводила мистецтву розпису неважливу роль у навчально-виховному процесі.
Третя група респондентів (32 %) обрала нейтральну позицію. Опитувані цієї групи були не проти використання розписного мистецтва у навчально-виховному процесі та, одночасно, уникали активного застосування художнього розпису у навчанні.
Стосовно результатів анкетування респондентів на предмет вміння використовувати на практиці естетичний вплив художнього розпису, то переважна більшість опитуваних (85 %) змогла б використовувати на практиці лише 2 види відомих їм розписи: петриківський та розпис писанки. 15 % опитуваних не володіють знанням та навичками на практиці використовувати мистецтво художнього розпису.
Результати першого етапу констатувального експерименту дають підстави зробити певні висновки щодо стану використання розписного мистецтва в навчально-виховному процесі:
а) переважна частина опитуваних усвідомлює необхідність впровадження художнього розпису в навчально-виховний процес;
б) респондентам не вистачає спеціальних теоретичних та методичних знань щодо використання розписного мистецтва в навчально-виховному процесі.
Завдання другого етапу констатувального експерименту - визначення рівнів сформованості у майбутніх учителів образотворчого мистецтва навичок володіння мистецтвом полтавського розпису.
Критеріальна структура сформованості у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва навичок володіння полтавським розписом схематично показана на рисунку 2.1.
Для кількісного аналізу ознак сформованості в майбутнього учителя навичок володіння мистецтвом розпису розроблена система оцінювання кожного показника:
високий рівень - 2 бали;
достатній рівень - 1 бал;
низький рівень - 0 балів.
Загальний рівневий результат за сумарною оцінкою отриманих балів за показниками кожного критерію матиме такий вигляд:
І критерій
високий рівень - 6 - 8;
достатній рівень - 4 - 5;
низький рівень - 0 - 3.
ІІ критерій
високий рівень - 7 - 9;
достатній рівень - 4 - 6;
низький рівень - 0 - 3.
ІІІ критерій
високий рівень - 6 - 8;
достатній рівень - 4 - 5;
низький рівень - 0 - 3.
Виокремлення різних рівнів сформованості у майбутніх вчителів навичок володіння розписним мистецтвом сприяє здійсненню диференційованого підходу до підготовки студентів, а також загальному оцінюванню її ефективності. Виділення рівнів готовності допомогло зробити якісно-кількісну характеристику стану визначених критеріїв і показників сформованості у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва навичок володіння мистецтвом полтавського розпису дерев'яних побутових виробів.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження і результатів першого етапу констатуючого експерименту передбачив реалізацію двох позицій професійної підготовки фахівців мистецького профілю до використання полтавського розпису:
І - теоретичної;
ІІ - практичної.
Відповідно до них виділено 3 критерії.
Перший відповідає теоретичній готовності, другий - теоретико-практичній, оскільки поєднує ознаки першої і другої позицій, і третій - практичній готовності володіння мистецтвом полтавського розпису фахівців художнього профілю:
І критерій - мистецької грамотності;
ІІ критерій - технолог
- Київ+380960830922