Ви є тут

Розвиток рухової активності в учнів з дитячим церебральним паралічем засобами нетрадиційних технологій навчання

Автор: 
Мороз Людмила Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002862
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РУХОВОЇ СФЕРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ
2.1. Організація і методи дослідження
Організація педагогічного експерименту. Дослідження проводилось на базі Сумського спеціалізованого реабілітаційного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I ступеня - дошкільний заклад №34", Сумського обласного центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів та загальноосвітньої школи I-III ступенів №23 м. Сум у 2004-2006 роках поетапно.
На першому етапі вивчались науково-методична і спеціальна література, законодавча документація за напрямом наукового дослідження. Узагальнювався досвід роботи спеціалізованих навчально-виховних закладів і реабілітаційних центрів для дітей з ураженням нервової системи, з'ясовувалась сутність проблеми, аналізувались існуючі корекційні, оздоровчо-реабілітаційні та лікувальні технології, а також оцінювались особливості, переваги та недоліки їх практичної реалізації в умовах діяльності вищезазначених закладів. Усе це дозволило сформулювати мету, гіпотезу й основні завдання дослідження, розробити його методологічний апарат.
На другому етапі було проведено пошуковий етап педагогічного експерименту. Його мета полягала у з'ясуванні особливостей фізичного розвитку, рухових можливостей і функціонального стану дітей молодшого шкільного віку з ДЦП. На цьому етапі було сформовано дві групи: контрольну й експериментальну. До складу експериментальної групи ввійшло 37 дітей, серед яких 22 хлопчика і 15 дівчаток 8-10-річного віку з діагнозом спастична гемі-, диплегія, тетрапарез (легка ступінь). Всі діти мали нормальний інтелектуальний розвиток і були здатні самостійно пересуватись без сторонньої допомоги та додаткових засобів опори. Контрольну групу склали їхні здорові однолітки, учні ЗОШ №23 м. Сум у кількості 43 особи (22 хлопчика і 21 дівчинка). Всього в дослідженні взяло участь 80 дітей. Більш детальний аналіз досліджуваного контингенту подано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей у досліджуваних групах (абсолютні числа)
Вік, рокиДіти з ДЦПЗдорові однолітки
ВсьогогеміплегіядиплегіятетрапарезРазом
ДРазомХДХДХД81-351-1068142492173221710818351011421110651121Всього421410433722214380
На третьому етапі на базі Сумського спеціалізованого реабілітаційного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I ступеня - дошкільний заклад №34" було проведено формувальний етап педагогічного експерименту для чого молодших школярів із ДЦП було поділено на дві відносно однорідні групи. До контрольної групи ввійшло 19 школярів (11 хлопчиків і 8 дівчаток), 18 школярів (11 хлопчиків і 7 дівчаток) склали експериментальну групу. Експериментальна група займалась за розробленою нами технологією, яка передбачала здійснення корекції і розвитку рухової активності цієї категорії дітей. Контрольна група займалась за затвердженою в даному закладі програмою.
На четвертому етапі перевірялась ефективність розробленої нетрадиційної технології, узагальнювались результати дослідження, формулювались висновки, здійснювалось оформлення дисертації, а також упровадження результатів дослідження в практику спеціалізованих навчально-виховних і соціально-реабілітаційних закладів для дітей з порушенням нервової системи і опорно-рухового апарату.
Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури. Відповідно до обраної теми дослідження було опрацьовано вітчизняні та закордонні літературні джерела. Добір спеціальної літератури визначався колом досліджуваних питань, пов'язаних із особливостями загального стану дітей молодшого шкільного віку з ДЦП, можливістю розвитку рухової активності та корекції рухових порушень з урахуванням вихідного стану опорно-рухового апарату і кардіо-респіраторної системи. Крім того, було вивчено та узагальнено попередній досвід корекційно-реабілітаційної роботи з даним контингентом, здійснено добір адекватних форм, методів і засобів корекційного впливу.
Соціологічні методи. Методи анкетування й опитування було використано з метою пошуку емпіричного матеріалу, зібраного в батьків, фахівців-реабілітологів, педагогічних працівників (додаток А).
Аналіз документальних матеріалів. Аналіз медичних карт молодших школярів із ДЦП проводився для визначення стану здоров'я, наявності супутніх захворювань і розладів, оцінювання індивідуальних рухових можливостей, діяльності серцево-судинної та дихальної систем. З цією ж метою було проаналізовано протоколи обстежень, анкетувань та опитувань дітей, батьків, педагогів і медичного персоналу. Отримані результати було враховано у процесі розробки технології розвитку рухової активності в дітей із ДЦП.
Усі обстеження в межах нашого наукового дослідження проводились бригадою кваліфікованих і відповідно підготовлених фахівців у кількості 5 осіб.
В ході соматоскопічного обстеження з'ясовували особливості тілобудови дітей, розвиток мускулатури кінцівок, ступінь м'язових атрофій, деформацій суглобів та ділянок кінцівок, а також форму хребта і стан постави.
Антропометричне обстеження проводилось із застосуванням стандартного інструментарію за загальноприйнятою уніфікованою методикою [57]. Довжина тіла вимірювалась зростоміром, окіл грудної клітки (ОГК) у стані спокою - сантиметровою стрічкою. Вага тіла визначалась за допомогою медичних ваг із точністю до 0,1 кг.
Для з'ясування м'язової сили рук використовували кистьовий динамометр (ДК - 25). Вимірювання проводилось за загальноприйнятою методикою [57]. У здорових дітей фіксували показник провідної руки, в дітей із ДЦП - показник здорової (спастична геміплегія) або менш враженої руки. Життєву ємність легень (ЖЄЛ) вимірювали за допомогою повітряного спірометра з точністю до 100 см3. Показники вимірювались тричі, інтервал між пробами становив 15 сек., фіксували кращий результат [57].
З метою оцінювання стану дихальної системи та стійкості організму до умов гіпоксії проводили функціональні проби Штанге і Генчі. Проба Штанге пе