РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Дослідження впливу зміни клімату на життєдіяльність населення України має декілька аспектів. Ці аспекти об'єднані в єдину графічну модель блок-схеми, яка відображає послідовність реалізації конструктивно-географічного підходу, допомагає використовувати знання, які раніше були накопичені світовою наукою. На основі графічної моделі блок-схеми можна розробити емпірико-статистичну модель діагностичної оцінки клімату України, сконструювати сценарій майбутнього клімату та умов життєдіяльності населення, вивчити наслідки, намітити шляхи до адаптації.
2.1 Конструктивно-географічний підхід до вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності населення України.
Конструктивний підхід до географічного дослідження полягає у виявленні нових можливостей цілеспрямованого конструювання географічного середовища з метою більш повного задоволення зростаючих потреб суспільства, а також оптимізацію взаємодії суспільства і природи в умовах технічного прогресу. Конструктивний підхід охоплює весь цикл дослідження від фундаментальних, досліджень спрямованих на пошук основних закономірностей розвитку геосистем, до їх упровадження у практику. З допомогою конструктивно-географічного підходу можна розробляти загальний хід поставленого завдання - створення моделі, формування наукових уявлень і концепції [133,134,170]. В даному випадку це дослідження закономірностей просторово-часової організації клімату.
Для вивчення всього комплексу проблем, пов?язаних зі змінами клімату, тобто прогнозування самих змін, їх наслідків і особливо розробки адаптаційних заходів, на погляд автора, доцільно використовувати конструктивно-географічний підхід. Він передбачає розробку загальної інформаційно-логічної схеми оцінки сучасного і майбутнього клімату; сприяє впровадженню інформації про стан клімату України в різні галузі економіки на найближчу перспективу і потребує надання результатам дослідження вигляду, придатного для використання.
Конструктивно-географічний підхід у кліматології - полягає у виборі з великої кількості сценаріїв клімату майбутнього в Україні варіанта, що найбільше підходить з точки зору реалістичності і можливості практичного використання. Такий підхід дає можливість подальшого конструювання з урахуванням цього сценарію, схеми або моделі розвитку різних напрямів господарської діяльності. Це і є загальна концептуальна основа дослідження.
Досвід показує, що використання лише традиційних математичних методів у розв?язанні багатьох складних проблем, пов?язаних з оцінками майбутнього клімату, і впровадження цих оцінок у практику є недостатнім. Найчастіше внаслідок різноманітності взаємозв?язків між основними предикторами кліматичної системи, їх практично неможливо врахувати у повному обсязі.
Зараз уже очевидно, що інформація, яку містять довідники, СНіПи і кадастри, не завжди придатна для використання, хоч і є загальною, стандартизованою і проходила експертну оцінку. Її недоліком є те, що вона не характеризує сучасний клімат, який швидко змінюється. Раніше панувала думка, що клімат стаціонарний. Поновлення матеріалів (довідників, кадастрів, СНіПів), зазвичай, було черговим заходом один раз у три або п?ять десятиріч. Тому потрібен постійний моніторинг змін клімату в часі основних метеорологічних величин, найкраще, у вигляді індексів, коефіцієнтів та ін. Так, в існуючому на сьогодні Кадастрі клімату України міститься кліматична норма, яка достовірно характеризує період 1961 - 1990 рр. і досить умовно до 2020 року. Після нього було десятиріччя, яке вважають у світі аномальним за більшістю показників. Зміна клімату вже очевидна і відбувається досить швидкими темпами. Це, на думку експертів ВМО, потребує додаткових розрахунків норми метеорологічних величин на кожні наступні 30 років [198].
Упровадження кліматичної інформації прогностичного напряму спрощується, якщо на її базі конструюються нові напрями тієї чи іншої галузі економіки, удосконалюються технології.
Аналітичний огляд існуючої інформації з питань змін клімату в Україні (в основному, це роботи В.Ф.Мартазінової, М.Б.Барабаш (1995 - 2000 рр.)) [47] викликав необхідність додаткового розгляду їх концепції для оцінки змін клімату в Україні в контексті збалансованого розвитку держави. Концепція зміни клімату сформульована таким чином: Перше. Сучасний клімат України формується під впливом природних і антропогенних факторів глобального і регіонального масштабів, які характеризуються тісними взаємозв?язками між собою та зв?язками з іншими факторами кліматичної системи (КС). Співвідношення цих факторів у просторі і часі має свої особливості. Усі прояви аномальності сучасного клімату України, в тому числі виникнення небезпечних та стихійних явищ, зумовлені, в першу чергу, змінами характеру атмосферної циркуляції в Атлантико-Європейському секторі, до якого відноситься і територія України. Такі зміни мають місце також і на глобальному, і на регіональному рівнях. Друге. Розвиток глобального потепління в ХХІ ст. та його прояви в окремих регіонах можуть стати визначальними для умов життєдіяльності населення і мати значний як позитивний, так і негативний вплив на всі сфери економіки.
Отже, концептуальну основу дослідження, а також конструктивно-географічний підхід доцільно реалізувати за допомогою запропонованої автором чіткої графічної моделі блок-схеми аналітичного слідкування за змінами клімату. Схема в подальшому може бути автоматизована.
2.2 Графічна модель блок-схеми слідкування за змінами клімату та їх наслідками
У процесі використання конструктивно-географічного підходу до вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності необхідно доповнювати знання низкою наукових положень якісного характеру, які вже розроблено попередніми дослідниками з цієї проблеми. Можливості прогностичних оцінок змін клімату на території України в майбутньому очевидні.
Реалізацію конструктивного підходу у с