Ви є тут

Напрями оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки

Автор: 
Юспін Олександр Вадимович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003496
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СТРУКТУРИ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ З ПОЗИЦІЙ ВИМОГ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1. Динаміка структурних змін в паливно-енергетичному комплексі України

Структура паливно-енергетичного комплексу України сформована у якості складової частини паливно-енергетичного комплексу колишнього СРСР, виходячи із умов забезпечення його сумісного функціонування у складі єдиної енергетичної системи разом із енергосистемами Російської Федерації та Молдови.
В зв'язку із цим, виробнича структура енергетичної системи України характеризується певними особливостями топологічної побудови магістральних енерготранспортних мереж, значною мірою виробленою мінерально-сировинною базою природних енергетичних ресурсів, а також високою концентрацію виробничих потужностей нафтопереробки та електроенергетики. Це свого часу було обумовлено розміщенням в Україні великих енергоємних підприємств, переважно із рівномірним графіком енергоспоживання, та значними обсягами експорту енергоносіїв до країн колишньої РЕВ через територію України.
В умовах геополітичних змін, що відбулись на пострадянському просторі наприкінці двадцятого сторіччя, зміни кон'юнктури на світових ринках енергоресурсів та технологічного прогресу набуває особливого значення дослідження характеру структурних змін, що відбуваються у вітчизняній енергетиці останніми роками, з позицій їх впливу на стан енергетичної безпеки держави. Інформація, що характеризує динаміку структурних змін у ПЕК України, наведена в додатку А.
Дослідження структурних змін в галузевих системах вітчизняної енергетики свідчить про наростання кризових явищ, зумовлених старінням основних фондів, погіршенням мінерально-сировинної бази природних ПЕР, низькою ефективністю використання енергоресурсів та рядом інших чинників.
Зокрема, в електроенергетиці брак маневрових потужностей, неадекватні режими виробничої експлуатації енергоблоків ТЕС та низька якість вугільного палива обумовлюють підвищені темпи зносу основних фондів та перевитрати енергоресурсів в тепловій енергетиці. Існуючий тариф на електроенергію не забезпечує фінансування програм подовження терміну, зняття з експлуатації і спорудження нових енергоблоків АЕС, поводження із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Незадовільний стан електричних мереж та їх невідповідність діючим нормам призводять до значних технологічних втрат електроенергії під час її транспортування.
Виробничі потужності у вуглевидобувній галузі скоротились більш ніж на 17%. Більш значному скороченню піддалось виробництво товарної вугільної продукції (особливо коксівного вугілля) із зменшенням обсягів виробництва з 2000 року на величину близько 47%. Серед основних чинників зниження виробничих показників у вуглевидобувній галузі визначається погіршення умов видобутку вугілля, значний знос видобувного та збагачувального обладнання, а також здебільшого недостатньо ефективне використання вугільних родовищ.
Мінерально-сировинна база нафтогазової галузі сьогодні характеризується переважаючою кількістю родовищ, які належать до категорії дуже дрібних (понад половина нафтових та більш ніж 40% газових). Розвідані запаси нафти і газу характеризуються недостатньою надійністю та достовірністю. Видобуток нафти і газу починаючи з 1994 року перевищує приріст розвіданих запасів. Внаслідок виснаження великих родовищ і введення в розробку невеликих покладів спостерігається постійне погіршення структури розвіданих запасів нафти і газу.
Загальна потужність вітчизняних нафтопереробних підприємств з первинної перегонки нафти дозволяє в повному обсязі забезпечити потреби держави в бензині, дизпаливі, мазуті та інших нафтопродуктах і продуктах нафтохімії. В той же час, потужності вторинних процесів становлять лише 40% первинної переробки нафти і не забезпечують глибини переробки і якості нафтопродуктів на європейському рівні.
Структура вітчизняної нафтопереробної галузі за формою власності на цей час характеризується відсутністю жодного нафтопереробного підприємства, яке б повністю знаходилось під контролем держави. Найбільшою є частка держави у ЗАТ "Укртатнафта" у 43%. Доля держави в інших нафтопереробних заводах не перевищує 26% [45]. Чотири з шести нафтопереробних заводи України (Лисичанський, Одеський, Херсонський і Кременчуцький) знаходяться у власності або контролюються з боку російських компаній, два інших заводи (Дрогобицький і Надвірнянський) контролюються вітчизняними фінансово-промисловими групами. Виробничі потужності заводів, що контролюються російською стороною, складають понад 88% від сукупної потужності усіх вітчизняних нафтопереробних заводів. Сукупні частки ТОВ "ЛИНОС", ЗАТ "Укртатнафта" та ВАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" за даними АМКУ на ринках бензинів та дизельного палива становлять 66% та 51% відповідно [46].
Потужності нафтотранспортної системи України використовуються сьогодні не більше ніж на 64% в зв'язку із введенням РФ в експлуатацію обхідних нафтопроводів, неповною завантаженістю виробничих потужностей вітчизняних нафтопереробних заводів та іншими чинниками. Збільшенню рівня завантаженості вітчизняної нафтотранспортної системи перешкоджає значний знос її виробничої бази.
Середній рівень завантаженості газотранспортної системи за останні роки не перевищував 70%. За оцінками Мінпаливенерго близько 29% газопроводів відпрацювали свій амортизаційний термін, майже 60% експлуатуються від 10 до 33 років.
Розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) вважається одним з пріоритетних напрямів заходів із підвищення енергетичної безпеки України, зважаючи на дефіцитність власних запасів первинних енергоресурсів та тенденцій підвищення цін на світових енергетичних ринках.
В українській нормативно-правовій базі відсутня термінологічна єдність щодо поняття "нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії". Термінологія, що використовується в різних нормативно-правових актах стосовно цього поняття, характеризується неузгодженістю та недост