Ви є тут

Забезпечення економічної безпеки України в контексті транснаціоналізації високотехнологічного сектору економіки

Автор: 
Олейніков ОЛексій Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004514
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ З
ТОЧКИ ЗОРУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ.
2.1. Аналіз світових тенденцій розвитку високотехнологічного сектору світової
економіки.
Сьогодні високотехнологічні галузі світової економіки стають ключовою силою
економічного зростання переважної більшості країн світу. Згідно з інформацією
Global Insight World Industry Service database, яка включає дані по 70 країнах
світу, де зосереджено 97% глобальної економічної діяльності, світовий ринок
високотехнологічної продукції, починаючи з 80-х років, мав тенденцію до
динамічного розвитку. Якщо у 1980 р. загальний обсяг ринку високотехнологічної
продукції оцінювався у 831,5 млрд. дол. США, то до 2003 р. він збільшився більш
ніж у 4 рази і становив 3471,6 млрд. дол. США [252].
Про випереджаючі темпи розвитку високотехнологічного сектору світової
економіки порівняно з традиційними свідчить, зокрема, те, що протягом останніх
24 років (1980-2003 рр.) середньорічні темпи зростання світового виробництва
високотехнологічної продукції становили 6,4%, тоді як цей показник для
традиційної продукції промисловості був на рівні 2,4%. Особливо помітною
глобальна економічна активність у високотехнологічному секторі була у період
1995–2000 рр. Протягом цього часу середньорічне зростання продукції
наукомісткого сектору промислового виробництва (12,7%) більш ніж у чотири рази
перевищив приріст продукції інших секторів промисловості (рис.2.1.1). Навіть,
не зважаючи на уповільнення показників світового економічного розвитку у
2000-2003 рр., високотехнологічне виробництво продовжувало зростати
випереджаючими темпами (середньорічні темпи були у 5 разів вищими за темпи
зростання виробництва в інших секторах промислового виробництва).
Рис.2.1.1. Середньорічні темпи зростання світового промислового виробництва за
секторами у країнах ОЕСР [252]
Така тенденція відповідно позначилася на тому, що постійно зростала частка
виробництва високотехнологічної продукції в структурі всього світового
виробництва, із 8,1% у 1980 році до 17,7% у 2003 році.
Відповідно стрімкими темпами зростали обсяги експорту високотехнологічної
продукції порівняно з традиційною. Наприклад, якщо протягом 1994-2003 рр.
експорт високотехнологічної продукції промисловості в країнах ОЕСР збільшився
майже вдвічі, то зростання експорту традиційної продукції за цей період склало
лише 144,5% (рис.2.1.2).
Рис. 2.1.2 Експорт продукції за технологічною належністю в країнах ОЕСР (1994 –
базовий рік) [252]
Визначальна роль такого характеру розвитку високотехнологічного сектору
належить насамперед розвинутим країнам, і сьогодні саме ними контролюється
переважна частина високотехнологічного ринку. Так на частку США, країн ЄС-15 та
Японії у 2003 р. припадало 67,7% виробництва всієї світової високотехнологічної
продукції (Додаток Д). І, якщо у 1980 р. високотехнологічне виробництво у США
становило 10,2% від загального обсягу виробництва, то вже у 2003 р. цей
показник збільшився до 30,2%. За відповідний період частка виробництва
високотехнологічної продукції в Японії також значно збільшилася з 6,8% до
14,9%, в країнах ЄС-15 з 7,6% до 12,3%. Це пояснюється тим, що вже, починаючи з
80-х років, розвинуті країни почали спрямовувати значні ресурси на виробництво
наукоємної продукції, що має більш високий ступінь доданій вартості [127,
C.32].
Про значну концентрацію високотехнологічного лідерства в рамках невеликої
кількості країн, говорить і той факт, що лише 10 країн контролюють 85,4%
світового високотехнологічного виробництва. Поряд із розвинутими країнами
сьогодні усвідомили важливість переорієнтації на розвиток власного
високотехнологічного сектору промисловості азіатські країни, насамперед,
Тайвань, Південна Корея, Китай, Малайзія. Декілька невеликих європейських країн
також наслідували цей приклад, зокрема, Ірландія та Фінляндія, які також
збільшили власну частку високотехнологічного виробництва у загальному обсязі
виробництва і як наслідок посилили власні позиції на світовому ринку
високотехнологічної продукції (рис. 2.1.3).
Рис.2.1.3. Частка високотехнологічного виробництва у загальному обсязі
виробництва деяких країн [252]
Аналізуючи останні тенденції розвитку високотехнологічних галузей промисловості
за період 1990-2003 рр., слід відзначити про стрімке зростання виробництва,
насамперед двох високотехнологічних галузей – виробництва комунікаційного
устаткування (на 372,8%), а також офісного та комп’ютерного обладнання
(321,8%). Дещо меншими темпами за відповідний період зростали обсяги
виробництва фармацевтичної продукції (202,8%), виробництва медичних, точних та
оптичних інструментів (133,2%), аерокосмічної галузі (114,7%) тощо.
Основними рушійними силами такого прогресивного розвитку високотехнологічного
сектору можна без перебільшення вважати активну інтеграцію науки та
промисловості, яка супроводжувалася створенням наукових та технологічних
парків, збільшенням обсягів фінансування ТНК інноваційних проектів та
зростанням державних витрат на НДДКР тощо.
Аналіз розвитку транснаціоналізації високотехнологічного сектору дозволив
виявити наступні характерні риси притаманні цьому процесу:
Розповсюдження процесу роздержавлення та приватизації на підприємствах
високотехнологічного сектору. Цей процес відбувається переважно з додержанням
принципів економічної доцільності та забезпечення певного державного контролю з
метою збереження основного профілю діяльності високотехнологічного
підприємства. Таким шляхом пройшла велика кількість високоте