Вы здесь

Інтернет-технології як засіб формування ціннісних орієнтацій студентства на шляху до інформаційного суспільства (на прикладі НТУУ «КПІ»)

Автор: 
Пиголенко Ігор Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003523
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ТРАНСФОРМАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1. Новітні інформаційні технології в сучасному освітянському просторі

Освіта і наука є підвалинами людського розвитку та прогресу суспільства, які забезпечують індивідуальний розвиток особистості, майбутнього фахівця, творять інтелектуальний, духовний та виробничий потенціал суспільства. Освіта - це стратегічний ресурс соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
Освіта була і залишається соціальним інститутом, який несе велику відповідальність за розвиток людської особистості та прогрес суспільства в цілому. Вона забезпечує розвиток особистості, виховує майбутнього спеціаліста, здійснює підготовку і теоретичне оснащення майбутніх фахівців, які є інтелектуальним, духовним та виробничим потенціалом суспільства.
Освіта - об'єктивна необхідність людського буття. Як найважливіший інститут соціалізації особистості практично в усі історичні періоди еволюції людської цивілізації вона була спрямована на розвиток особистості, її творчих здібностей, естетичного світосприймання й етичного ставлення до діяльності, формування духовної суті людини.
В Україні здійснюються кроки щодо забезпечення прискореного, випереджального інноваційного розвитку освіти, а також створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості протягом життя. Систему концептуальних ідей і поглядів на стратегію та основні напрями розвитку освіти визначає Концепція розвитку освіти в Україні на 2006-2010 роки [156, 7-8].
Освіта - один із самих стародавніх соціальних інститутів, що виникли на зорі людської цивілізації, вона властива всім без винятку людським культурам.
До останнього часу навчальний процес у всій освітній системі розвивався екстенсивно - відбувався кількісний приріст навчальних дисциплін, при цьому збільшувався їхній обсяг. Суть навчального процесу зводилася до того, щоб передати учню якомога більш повний обсяг знань. Майже всі уроки в школах, лекції у ВНЗ мають суто інформативний характер. У попередні історичні епохи таке положення було виправданим: не вистачало або не було необхідної літератури, підручників, посібників. Викладач для студентів був головним джерелом знань. Сучасна ситуація докорінно змінилася: інформацію з певного предмета можна отримати з десятків різних джерел.
Загальноприйнято звужувати зміст поняття "освіти", зводити його тільки до вміння користуватися інформацією або ж "сумою знань". Ця концепція освіти висуває на перший план споживчу тенденцію, уміння поглинати інформацію. Мета освіти: навчити людину налагоджувати обмін інформацією з навколишнім середовищем відповідно до принципу інформаційного балансу - споживання інформації ззовні повинно завершитися виникненням в індивіді нової інформації.
Освічена людина, член інформаційного суспільства, повинна бути здатною не тільки поглинати інформацію, але й створювати необхідну інформацію, формувати культурне середовище. Звичайна середня людина повинна опанувати не стільки певну суму знань, що в інформаційну епоху досить швидко застаріває, скільки інтелектуальні навички, що дають можливість при бажанні одержати будь-яку важливу для нього кількість знань.
В інформаційну епоху найголовнішим є розвиток особистості. Характер освіти при цьому змінюється: вона втрачає риси масовості, гомогенності. За обсягом вона стає загальною, позаяк кожен член суспільства, без винятку, одержує ту або іншу освіту. Але вона стає якісно різноманітною на всіх рівнях, пристосовуючись до різних потреб, можливостей, цілей і навіть стану здоров'я. Вона здобуває гнучкість, розмаїтість форм і змісту. В інформаційному суспільстві освіта стає особистісно-диференційованою.
Таким чином, освіта в інформаційному суспільстві відрізняється, з одного боку, охопленням переважної більшості населення і стає загальною, з іншого - особистісно-диференційована. Така система має раціонально-загальний характер поширення знань. Зміст освіти універсальний та носить фундаментальний характер. В Україні відбувається процес становлення системи якісної масової фундаментальної освіти, яка є адекватною інформаційному суспільству. Система освіти як соціальний інститут стає найважливішим і ключовим ресурсом соціально-економічного розвитку провідних країн світу [65, 100].
Інформатизація суспільства трансформує та технологізує розумову діяльність людини за допомогою комп'ютерів та використання сучасних інформаційних технологій. Технологізація розумової діяльності відкриває новий шлях до інноваційного творчого мислення, що, в свою чергу, має неабиякий вплив на розвиток інституту освіти, як такого, і в першу чергу - вищої освіти.
Інформаційні та комунікаційні технології становлять вагому частку світового виробництва, що спричиняє глобальний перерозподіл як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Велику увагу сучасних дослідників викликає інноваційний потенціал сучасної мережі Інтернет. Тим більше, що саме вона посідає провідне місце в сучасному освітньому процесі. Слід зважити на створення єдиного європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу, який істотно підвищує роль новітніх інформаційних технологій в освіті. Опиняючись в стінах ВНЗ, молода людина знаходиться в соціально-інформаційному просторі, в оточенні людей, які прагнуть досягнення життєвого успіху, з однієї сторони, та отримує вільний доступ до інформації, свободу дій щодо отримання знань, які дає вища школа - з іншої.
Основою визначення мети, сутності і принципів функціонування вищої освіти в межах індустріальної цивілізації вважають, в першу чергу, філософію позитивізму, раціоналізму та прагматизму.
Традиція філософського і соціологічного вивчення проблем вищої школи має давню історію. Проблеми освіти займають значне місце у творчості Дж.Дью, Е.Дюркгейма, О.Конта, Дж.Локка, К.Мангейма, Д.М