РОЗДІЛ II
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкт дослідження
Об'єктом дослідження був 181 хворий на РПК, що проходили обстеження та лікування у Запорізькому обласному клінічному онкологічному диспансері з 2002 по 2004 роки. Набір хворих здійснювали з включенням усіх хворих, які зверталися до онкологічного диспансеру в зазначений проміжок часу.
Серед них - 88 чоловіків та 93 жінки. Вік пацієнтів складав від 29 до 86 років, середній вік - 63,6±0,76 років. Розподіл хворих за статтю та віком представлений табл. 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
КритеріїВсього хворихn%?m%Статьжіноча9351,4?3,7чоловіча8848,6?3,7Вік (роки)<=3510,6?0,636-595228,7?3,460-7410457,4?3,775-892413,3?2,6
Як видно з табл. 2.1, найбільша кількість хворих знаходилась у віковій категорії 60-74 років (104 хворих). Кількість чоловіків та жінок у різних вікових групах вірогідно не відрізняється.
Розподіл хворих за стадіями представлений на рис 2.1. З представленого графіка видно, що найбільша кількість хворих на момент діагностики РПК мали другу стадію хвороби n=112 (61,9?3,6%).
У пацієнтів з четвертою стадією РПК (n=41) віддалені метастази локалізувались: у печінці - 37 (90,2?4,6%), у легенях - 4 (9,8?4,6%). Ураження очеревини та м'яких тканин діагностовано у 12,2 ?5,1% пацієнтів. Метастази у кістки виникли у 2 хворих на РПК. Наявність метастазів в декількох органах одночасно відмічена у 34 (82,9?5,9%) пацієнтів.
Рис.2.1. Розподіл хворих за стадіями
При гістологічному дослідженні препаратів пухлин у 171 (94,4?1,7%) випадку визначена аденокарцинома, у 5 (2,8?1,2%) - плоскоклітинний РПК, у 5 (2,8?1,2%) - недиференційовані пухлини. Розподіл хворих у залежності від морфологічного диференціювання пухлини прямої кишки представлений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на рак прямої кишки в залежності від морфологічного диференціювання пухлини
Морфологічне диференціюванняВсього хворихn%?m%G12815,5?2,7 G23921,5?3,1G310960,2?3,6G452,8?1,2
Таким чином, при РПК найчастіше зустрічалось низьке диференціювання пухлини n=109 (60,2%, ВІ 53,0%-67,2%), основними відмінностями якого є утворення дрібних деформованих залоз та тяжів, або решітчастих структур у пухлині. Високодиференційовані пухлини характеризувались наявністю сосочків, трубочок, ацинусів, кіст. Виявлялось злиття та розгалуження залоз, які були побудовані з клітин різної величини, відмінного фіброзування та лімфоїдної інфільтрації строми. Помірно диференційовані пухлини характеризувались наявністю проміжних ознак між високо та низькодиференційованими пухлинами. До недиференційованих відносили пухлини, в яких були відсутні оформлені залозисті структури, а пухлинні клітини утворювали ланцюги або скупчення, розсіяні в рубцевій або м'язовій тканині.
В табл. 2.3 представлено розподіл хворих за локалізацією та довжиною пухлини.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на рак прямої кишки в залежності від локалізації та довжини пухлини
ЛокалізаціяВсього хворихn%?m%Ректосигмоїдний відділ6133,7?3,5Верхньоампуярний відділ2212,2?2,4Середньоампулярний відділ4725,9?3,3Нижньоампулярний відділ4826,5?3,3Анальний канал31,7?0,9Довжина пухлини?см6938,1?3,6>5см11261,9?3,6
Відмічається майже постійне переважання захворюваності на рак ректосигмоїдного, середньо та нижньоампулярного відділів прямої кишки. Найрідше діагностовані пухлини анального каналу.
При аналізі довжини пухлини всі хворі розділені на тих, у кого пухлина була менша або дорівнювала 5 см, та пацієнтів, в яких довжина пухлини була більше, ніж 5 см (рис. 2.2). Розподіл хворих з урахуванням довжини пухлини, рівної 5 см, грунтується на тому, що, в середньому, довжина кожного відділу прямої кишки становить 5 см і якщо пухлина менше 5 см, то вірогідніше всього вона локалізується в одному відділі прямої кишки. Довжину пухлини визначали рентгенологічно та після операції за допомогою лінійки.
Таким чином, як видно з представленого графіка, у більшості хворих 61,9?3,6% пухлини прямої кишки були довжиною більше, ніж 5 см.
Рис. 2.2. Розподіл хворих за довжиною пухлини
Однак довжина пухлин відрізнялась у різних відділах прямої кишки. На рис. 2.3 представлений розподіл хворих в залежності від локалізації та довжини пухлини.
Рис. 2.3. Розподіл хворих на РПК в залежності від локалізації та довжини пухлини
Як видно з представленого графіка, довжина пухлин ректосигмоїдного, середньо та нижньоампулярного відділів у більшості випадків переважала 5 см (p=0,23).
Нами проаналізовано характер проведеного лікування хворих на РПК (табл. 2.4). Передопераційне променеве лікування отримали 52 пацієнти. З цієї групи хворих радикальні оперативні втручання виконані у 39 чоловік, 11 хворих отримали симптоматичне оперативне лікування, двоє хворих відмовились від операції після передопераційної променевої терапії. Опромінення проводили за стандартною методикою (середніми фракціями, впродовж тижня, до сумарної осередкової дози 20-25 Гр).
Ад'ювантну хіміотерапію отримали 25 хворих. Хіміотерапія починалась не пізніше 21 доби після операції за схемою, з використанням 5-ФУ та левамізолу.
Таблиця 2.4
Розподіл хворих на рак прямої кишки в залежності від виду оперативного втручання
Вид оперативного втручанняКількість хворихn%?m%Комплексне лікування2513,8?2,6Комбіноване лікування3921,5?3,1Хірургічне лікування13876,2?3,2 Радикальні операції10859,7?3,6 Паліативні операції21,1?0,8Симптоматичне лікування 7115,5?2,7Всього:18123,7?3,2
Як видно з представленої таблиці (табл. 2.4), більшість хворих отримали радикальне оперативне втручання (59,7?3,6%). Наявність хворих, що отримували симптоматичне лікування пов'язана з тим, що в дослідження