РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дисертаційна робота виконувалася в 2003-2006 рр. на кафедрі хірургії ім. проф. І.О. Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету.
Клініко-експериментальні дослідження виконані на собаках різних порід, що належали господарям з м. Києва та Київської області, віком 1-6 років, які надходили з приводу переломів кісток на кафедру хірургії ім. проф. І.О. Поваженка НАУ та в навчально-науково-виробничу ветеринарну клініку НАУ.
Вивчення впливу лазеротерапії на перебіг репаративної регенерації кісток при переломах здійснювалось за такою схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема клініко-експериментальних досліджень
Групи
Характер переломівМетод післяопераційного лікуванняМетоди остеосинтезу та кількість тваринВсьогоінтраме-дулярнийекстракор-тикальнийКонтрольніСвіжі Антибіотикотерапія розчином лінкоміцину гідрохлориду (10 днів)241640ЗастаріліАнтибіотикотерапія розчином лінкоміцину гідрохлориду (10 днів)11617ДослідніСвіжіАнтибіотикотерапія розчином лінкоміцину гідрохлориду (10 днів) + щоденне опромінення місця зламу низькоінтенсивним інфрачервоним імпульсним лазе-ром (10 днів)301646ЗастаріліАнтибіотикотерапія розчином лінкоміцину гідрохлориду (10 днів) + щоденне опромінення місця зламу низькоінтенсивним інфрачервоним імпульсним лазе-ром (10 днів)14923 До свіжих переломів належали відповідні травми, термін давності яких не перевищував 1 тиждень. До застарілих - не стабілізовані травми з терміном давності більше 2 тижнів, при цьому запальна реакція в місці зламу вже була відсутня.
Тваринам контрольних груп (n=40 - свіжі та n=17 - застарілі переломи) в післяопераційному періоді застосовували антибіотикотерапію: внутрішньом'язово 30 %-й розчин лінкоміцину гідрохлориду в дозі 10 мг/кг маси тіла тварини два рази на день протягом 10 днів.
Собакам дослідних груп (n=46 - свіжі та n=23 - застарілі переломи) антибіотикотерапію розчином лінкоміцину гідрохлориду поєднували із застосуванням курсу лазеротерапії.
У власників хворих тварин брали анамнез, проводили клінічне обстеження пацієнтів та детальний аналіз рентгенограм. На підставі цього здійснювали вибір методики оперативного лікування.
Окремі методики операцій викладено, для зручності сприймання, у відповідних розділах.
У тварин контрольної та дослідної груп зі свіжими переломами вивчали динаміку клінічних, рентгенологічних, гематологічних та гістологічних змін при загоєнні переломів кісток.
У собак контрольної та дослідної груп із застарілими переломами вивчали дію лазерного опромінення на репаративну регенерацію шляхом клінічних та рентгенологічних досліджень.
У ході досліджень враховували наявність або відсутність післяопераційних ускладнень при застосуванні в післяопераційному періоді поєднання антибіотикотерапії з лазеротерапією та при традиційному лікуванні лише антибіотиками. При цьому для статистичної обробки термінів загоєння переломів випадки з ускладненнями не враховувалися.
Для аналізу термінів загоєння переломів кісток кінцівок всі тварини, лікування яких проходило без ускладнень, були додатково поділені на групи (собаки з простими та складними переломами), в кожній з яких виділено окремо контрольну і дослідну.
Характер переломів кісток опорно-рухового апарату та ступінь розвитку кісткової мозолі в різні терміни після проведення остеосинтезу визначали на оглядових рентгенограмах, виготовлених за допомогою пересувного діагностичного рентгенівського апарата 12 П 5 на радіографічних плівках RETINA ХBМ (для детального розпізнання контурів і структури кісткової мозолі проводили рентгенографію з різною експозицією від 0,03 до 2 с, напругою струму на трубці - від 35 до 65 кВ, анодний струм - від 5 до 150 мА, фокусна відстань 800-1000 мм). Рентгенографічні дослідження проводили на 10-, 20-, 30- і 40-у добу після проведення остеосинтезу. Біопсію кісткової мозолі виконували за методом, розробленим В.Б. Борисевичем та Б.В.Борисевичем [118].
Рентгенологічне та гістологічне дослідження перелому дозволяє чітко контролювати динаміку перебігу репаративних процесів при загоєнні кісток [119].
Гістологічні дослідження проводилися на базі кафедри патанатомії Національного аграрного університету.
Матеріал для гістологічних досліджень відбирали у собак (10 голів) з місця перелому за допомогою біопсії на 7-, 14-, 21-, 30- та 40-у добу після проведення операції та фіксували розчином формаліну.
Шматочки кісткової тканини декальцинували в 15 %-у водному розчині азотної кислоти, зневоднювали в серії спиртів зростаючої концентрації і через хлороформ заливали в парафін. Зрізи завтовшки 10±2 мкм одержували за допомогою санного мікротома і зафарбовували гематоксиліном Караці та еозином, а також за ван Гізон [120, 121].
Дослідження тотальних зрізів кісткової мозолі здійснювали за допомогою стереоскопічного (МБС-10) і світлового мікроскопів "Биолам-ЛОМО" з бінокулярною насадкою АУ-12, У-42 з використанням окулярних тестових систем (вставок).
У клінічній практиці визначення загальної лужної фосфатази (ЛФ) сироватки крові, загального кальцію та неорганічного фосфору є найбільш часто застосовуваними показниками утворення кістки. Створюючи сприятливі умови для розвитку організму, ЛФ безпосередньо бере участь у мінеральному обміні і процесах ремоделювання кісткової тканини [122].
Кров для морфологічних і біохімічних досліджень брали з поверхневої вени передпліччя вранці до годівлі через певні проміжки часу, а саме: на 3-, 5-, 8-, 10-, 12-, 15-, 22-, 30-у добу. Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали шляхом підрахування у камері Горяєва [123, 124]. Основні біохімічні дослідження сироватки крові (неорганічний фосфор, лужна фосфатаза) проводили спектрофотометричним методом на аналізаторі "Мікролаб-200" (Голландія) в біохімічній лаборатор
- Київ+380960830922