РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ТА ЕКМСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЗМІСТУ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
РОБІТНИКІВ
ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1. Обгрунтування підходів та визначення змісту навчання
майбутніх лісників
Людству на всіх етапах його розвитку доводилося розв’язувати питання: чому саме
навчати підростаюче покоління? Лише після цього виникають проблеми – як
навчати, з допомогою чого вчити та ін.
В останні роки в Україні відбувається реформування, реорганізація і становлення
нової системи освіти, яка все більше набуває відповідного потребам суспільства
змісту та безперервного характеру.
Істотним змінам підлягає й система професійно-технічної освіти. З’являються
навчальні заклали нових типів, впроваджується багатоступенева система
підготовки фахівців у професійно-технічних навчальних закладах з можливістю
набуття рівня «кваліфікований робітник» або «молодший спеціаліст».
Поступово змінюються організаційні засади професійно-технічної освіти. Ще до
недавнього часу навчальні плани, програми, навчальна література мали суто
нормативний характер і були обов’язковими для виконання. Тепер же часто такі
документи й навчальні плани розробляються самими працівниками
професійно-технічних закладів і використовуються у навчально-виховному процесі.
У зв’язку з цим посилюються вимоги до викладачів, майстрів виробничого
навчання, керівників навчальних закладів – їх кваліфікації, знань теорії освіти
та нових педагогічних технологій.
У «Концепції професійної освіти України» [95] наголошується, що конструктивного
розв’язання потребує проблема інтеграції складових частин професійно-технічної
освіти – загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних предметів.
Реально й соціально захищеною може бути тільки широкоосвічена людина, бо лише
вона здатна швидко та гнучко змінити напрям і зміст своєї діяльності в
контексті змін технологій або вимог ринку. Вузькопрофесійна підготовка у
будь-якій конкретній галузі повинна поступово витіснятися із системи освіти,
переходячи в царину виробництва та іншої професійної діяльності.
Стратегічними напрямами реорганізації професійно-технічної освіти вважається
забезпечення високого рівня якості підготовки фахівців та формування такої
системи підготовки робітничих кадрів, що спроможна задовольнити сучасні потреби
суспільства у спеціалістах різних галузей, з швидкою адаптацією до змінних умов
професійної діяльності, тобто здатністю майбутніх робітників до розширення,
оновлення й поповнення знань і умінь.
Реалізація цих завдань у закладах професійно-технічної освіти передбачає
визначення дидактичного завдання, тобто постановку цілей і визначення
навчального змісту, адекватного перспективам соціально-економічного та
науково-технічного розвитку.
Тому головним методом дослідження професійно-технічної освіти на нашу думку має
бути програмно-цільовий метод, який передбачає визначення оптимальних цілей
освіти, їх конкретизацію у відповідності до умов та формування програм
забезпечення досягнення цілей за виконавцями та термінами виконання.
У працях вчених-педагогів розроблено наукові засади формування змісту
професійної освіти (С.Я. Батишев, А.П. Беляева, Б.С. Гершунський, СУ.
Гончаренко, М.І. Думченко, І.А. Зязюн, М.І. Кравцов, Ю.А. Кустов, В.С. Ледньов,
М.І. Махмутов, Н.Г. Ничкало, А.А. Пінський, В.В. Шапкін, М.І. Шкіль та ін.).
Ними обґрунтовано підходи до визначення змісту і структури освіти.
Йдеться при цьому не тільки про так звану макроструктуру (цикли навчальних
предмета та зміст їх окремих складових), а й про мікроструктуру (визначаються
компоненти змісту на рівні його мікроелементів).
У педагогічній літературі [3; 17; 19; 29; 44; 85; 87 та ін.] поняття «зміст
освіти» і «зміст навчання» не розрізняється. На нашу думку, методологічно це
важливо зробити. З урахуванням специфіки професійно-технічної підготовки
майбутніх робітників сформульовано визначення поняття «зміст навчання».
Зміст професійного навчання – це педагогічно обґрунтована, логічно впорядкована
й зафіксована в навчальних програмах наукова й технічна інформація про
навчальний матеріал, що має професійну спрямованість, подається компактно і
визначає зміст навчальної діяльності педагогів, пізнавальної діяльності учнів
для оволодіння усіма компонентами змісту професійної освіти відповідного рівня
і профілю [3].
Зміст освіти у професійно-технічних навчальних закладах є цілісним і
характеризується кількома рівнями організації, тобто має ієрархічну будову.
Ієрархічними рівнями профтехосіти виступають: цикли навчальних предметів
(загальноосвітній, загальнотехнічний, спеціальний тощо); навчальні предмети;
навчальні дисципліни (курси); розділи, теми.
Мікроелементами (так званими «цеглинками» змісту) слугують такі чинники [48]:
система знань, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів
адекватної діалектичної картини світу, озброює їх правильним методологічним
підходом до пізнавальної й практичної діяльності;
система за гальних інтелектуальних і практичних умінь та навичок, які покладені
в основу множності конкретних діяльностей;
головні риси творчої діяльності, які забезпечують готовність до пошуку шляхів
розв’язання нових проблем, творчого перетворення дійсності;
система норм ставлення людей до світу та одне до одного, тобто система
світоглядних і поведінкових якостей особистості, які є засадою гуманістичних
переконань і ідеалів.
Таким чином зміст професійної освіти розглядається як система знань, умінь,
навичок, рис творчої діяльності, світоглядних і поведінкових якостей
особистості, які зумовлені вимогами суспільства до робітників відповідної
кваліфікації та профілю. На його досягнення повинні спрям
- Київ+380960830922