РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Матеріал дослідження
Клінічний матеріал власних досліджень за історіями хвороб складає 136 хворих
на СМ, які були госпіталізовані в ІО АМНУ для стаціонарного лікування у відділ
онкогінекології (керівник – д.м.н., професор Л.І.Воробйова) з морфологічною
верифікацією біопсійного та операційного матеріалу СМ у відділі патологічної
анатомії (керівник –д.м.н., професор К.О.Галахін) на основні нозологічні форми
– ЛМС, АЛМС, ЕСС (включно з ЕСМ) та КСМ (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на СМ
Різновид СМ
Групи хворих
Кількість випадків
абс.ч. (%)
ЛМС
ЕСС + ЕСМ
КСМ
53 (38,9)
54 (39,8)
29 (21,3)
Всього 136 (100)
Примітка. ЕСС – екзофітна форма СМ, ЕСМ – ендофітна форма ЕСС.
До загального масиву досліджених хворих на СМ не увійшли поодинокі випадки
інших (найрідкісних) різновидів СМ, що були морфологічно веріфіковані як
“мезодермальна змішана пухлина матки з примітивними осередками кістки, хрящу”
(2 випадки), ліпосаркома (1 випадок), “стромальний вузол” (2 випадки);
злоякісна пухлина нез’ясованого гістогенезу з малігнізованих осередків ангіо-,
ліпофіброзного компонентів з домішками слизу (1 випадок). Раритетність СМ
демонструє хронологія випадків (табл.2.2) у хворих, що звернулись за первинною
медичною допомогою в інститут за 26-річний період.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на СМ по роках, які лікувались в Інституті онкології
АМН України
Рік
Загальна кількість хворих на СМ (n = 136)
ЛМС
(n=53)
ЕСС, включно з ЕСМ
(n=54)
КСМ
(n=29)
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на ЛМС залежно від віку
Віковий діапазон виникнення хвороби (n=53)
Роки життя
Кількість хворих (абс. ч.)
Кількість хворих (%)
27-35
36-45
46-55
56-83
18
13
17
9,4
34,0
24,5
32,1
Таблиця 2.4
Розподіл хворих на ЕСС (включно з ЕСМ) залежно від віку
Віковий діапазон виникнення хвороби (n=54)
Роки життя
Кількість хворих (абс.ч.)
Кількість хворих (%)
21-35
14,8
36-45
13
24,1
46-55
14
25,9
56-72
19
35,2
Таблиця 2.5
Розподіл хворих на КСМ залежно від віку
Віковий діапазон виникнення хвороби (n=29)
Роки життя
Кількість хворих (абс.ч.)
Кількість хворих (%)
46-55
20,7
58-81
23
79,3
Із наведених таблиць видно, що найчастіше ЛМС виникає у хворих в період 36-45
років, тоді як ЕСС і КСМ – в менопаузальному віці.
Таблиця 2.6
Частота конкурентної та фонової патології у хворих на СМ
Патологічні стани не пов’язані з СМ
Різновиди СМ абс.ч. (%)
ЛМС
n=53
СЕС+ЕСМ
n=54
КСМ
n=29
Рак молочної залози
1 (1,9)
1 (2,9)
Рак яєчника
1 (1,8)
Рак язика
1 (1,9)
Злоякісний карциноїд підшлункової залози
1 (1,8)
Мастопатія
9 (16,9)
7 (12,9)
Кісти яєчників
2 (3,7)
Аднексит
2 (3,8)
Фіброміома матки
8 (15,1)
8 (14,8)
Розподіл хворих за основними формами СМ в залежності від віку, іншої патології
та методів лікування представлено в табл. 2.3; 2.4; 2.5; 2.6; 2.7.
Таблиця 2.7
Розподіл хворих на СМ залежно від методів лікування
Саркоми матки
ХЛ
ХЛ+ПТ
ХЛ+ПХТ
ХЛ+ПТ+ ПХТ
абс.ч. (%)
ЛМС
n=53
18 (33,9)
6 (11,3)
15 (28,3)
14 (26,4)
ЕСС+ЕСМ
n=54
14 (26,0)
7 (13,0)
11 (20,3)
22 (40,7)
КСМ
n=29
4 (13,8)
5 (17,2)
6 (20,7)
14 (48,3)
Примітка. ЕСС – екзофітна форма, ЕСМ – ендофітна форма ЕСС.
До табл. 2.7 не увійшли 3 неоперабельних хворих на ЛМС, які отримали
паліативну ПТ або ПТ у поєднанні з ПХТ, 4 неоперабельних хворих на ЕСС, яким
була зроблена лапаротомія або виконана ПТ або ПТ у поєднанні з ПХТ, 4
неоперабельних хворих на КСМ, серед яких 1 пацієнтка не отримала лікування
(діагностична лапаротомія), 3 пацієнтки – ПТ або ПТ у поєднанні з ПХТ.
2.2. Методи лікування хворих на СМ
Лікування хворих на СМ в ІО АМНУ виконується за комбінованим принципом.
Виходячи з вітчизняної термінології, що використовується в клінічній онкології,
комбіноване лікування передбачає використання двох або трьох основних методів
протипухлинного лікування (операція, ХТ, ПТ), а комплексне лікування –
додаткове використання другорядних методів, які не мають самостійної
протипухлинної дії, однак підвищують ефективність основних методів
протипухлинного лікування.
При лікуванні 136 хворих на СМ використано комбіноване лікування за такими
схемами: ХЛ+ПТ; ХЛ+ПХТ; ХЛ+ПТ+ПХТ. Поодинокі випадки додаткового використання
гормоно-, і/або імунотерапії до загального масиву спостережень не включено.
ХЛ є головним і першорядним методом лікування хворих на СМ і у всіх 136
випадках лікування починалось з ХЛ. Високий злоякісний потенціал СМ, швидкі
темпи прогресування хвороби, схильність до раннього метастазування, обумовлюють
необхідність використання радикального ХЛ. При технічній можливості стандартним
об’ємом операції була екстирпація матки з придатками. У хворих на ІІ-ІІІ
стадіях СМ додатково видалялася верхня третина піхви (для запобігання рецидиву
у куксі), а при поширенні пухлинного процесу на шийку матки виконувалась
операція Вертгейма. Для пролонгації життя хворих на СМ з метою зниження частоти
місцевих рецидивів та метастазів після хірургічних втручань виконувались ПХТ,
ПТ.
Для підвищення абластики операцій виконувалось передопераційне опромінення з
двох відкритих полів (С0Д – 30Гр.), однак ПТ переважно було застосовано після
ХЛ (С0Д в середньому варіюю