РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основну групу спостереження склали 50 жінок, яким проводились профілактичні
заходи з застосуванням активатора метаболічних процесів актовегіну в зв’язку з
виявленням патологічних значень кровоплину в маткових та спіральних артеріях
при 16-18 тижневому терміні вагітності.
Дослідження МПК проводили на ультразвуковому діагностичному приладі “SonoAce
9900”. При цьому використовували кольорове допплерівське картування та
імпульсну доплерометрію маткових та спіральних артерій. Оцінку кривих
швидкостей кровоплину проводили шляхом визначення систоло-діастолічного
співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності
(ІР). Систоло-діастолічне відношення (С/Д) являє собою відношення максимальної
систолічної до кінцевої діастолічної швидкості кровоплину (С/Д = А/Д).
Пульсаційний індекс (ПІ) виражається відношенням різниці між максимальною
систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості
кровоплину (ПІ = (А-Д)/М), індекс резистентності (ІР) визначається відношенням
різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкістю до
максимальної систолічної швидкості кровоплину (ІР = (А-Д)/А), де А –
максимальна систолічна швидкість кровоплину, Д – кінцева діастолічна швидкість
кровоплину, М – середня швидкість кровоплину.
Динамічне ехографічне спостереження проводили за допомогою ехотомоскопа SLE-101
PC. Мінімальний обов’язковий об’єм фетометрії включав визначення
біпаріетального розміру голівки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і
середнього діаметра живота (ДЖ). Вимірювання БПР здійснювали від зовнішньої
поверхні верхнього контуру до внутрішньої поверхні нижнього контуру тім’яних
кісток перпендикулярно М-ехо. За ДС плода приймали максимальний повздовжній
розмір кальцифікованого діафізу стегнової кістки. ДЖ являє собою середнє
арифметичне з передньо-заднього та поперечного діаметрів живота. Вимірювання
проводили від зовнішніх контурів поперечного перерізу тулуба плода. У випадку
виявлення невідповідності розмірів живота плода терміну вагітності проводили
розширену фетометрію.
Об’єм розширеної фетометрії включав визначення окружності голівки (ОГ) і
окружності живота (ОЖ) плода. Обчислювали також відношення ОГ до ОЖ і ДС до ОЖ.
При визначенні ОГ і ОЖ плода використовували формули розрахунку, запропоновані
В.Н.Демидовым и соавт. (1990) [31]: для ОГ – (БПР+ЛПР) х 1,57, - де ЛПР –
лобно-потиличний розмір голівки, а для ОЖ – (ПЗРЖ+ПРЖ) х 1,57, - де ПЗРЖ і ПРЖ
– предньо-задній і поперечний розміри живота.
При ультразвуковій плацентографії визначали локалізацію та стадію зрілості
плаценти. Для оцінки розвитку плаценти використовували критерії, запропоновані
P.Grannum et al. (1979) [123]. При цьому аналізували характер змін трьох
структурних компонентів плаценти: хоріальної та базальної пластинок і
плацентарної речовини.
Висновки про біофізичну активність плода робили на основі результатів
ехографічного дослідження його дихальних (ДР) та генералізованих (ГР) рухів, а
також оцінки м’язевого тонусу. Звертали увагу на здатність плода повертатись до
стану флексії після виконання рухів. Протягом 30-хвилинного спостереження
визначали кількість ГР і тривалість епізодів постійних (що повторювалися не
рідше, ніж через 6 с) ДР плода. З метою об’єктивізації дослідження рухової
активності плода використовували відносні показники: індекс ГР, який визначався
як процентне співвідношення загальної тривалості ГР і часу дослідження, і
індекс ДР – процентне співвідношення тривалості постійних ДР плода і часу
дослідження (Л.Б.Маркін і співавт., 1993) [53].
За даними ехографічної картини робили висновок про кількість навколоплідних
вод, визначали величину найбільшого вертикального розміру вільної ділянки
амніотичної рідини. Для стандартизації оцінки об’єму навколоплідних вод за
методикою J.Phelan et al. (1987) [136] обчислювали індекс амніотичної рідини.
При цьому порожнину матки умовно поділяли на чотири квадранти (біла лінія
живота поділяє матку на праву і ліву половини, лінія на рівні пупка – на верхню
та нижню частини). У подальшому визначали вертикальний розмір найбільшої кишені
амніотичної рідини у кожному квадранті. Сума чотирьох значень у сантиметрах
являє собою індекс амніотичної рідини.
Кардіомонітором 8030А фірми “Hewlett-Packard” здійснювали динамічний контроль
частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода. Вагітним надавали напівфовлерівського
положення. Запис кардіотахограми (КТГ) здійснювали протягом 20 хв на стрічці,
що рухалася зі швидкістю 1см/хв. При аналізі КТГ враховували, в першу чергу,
базальну ЧСС (БЧСС), амплітуду і частоту миттєвих осциляцій, кількість,
амплітуду, тривалість акцелерацій і децелерацій, тривалість ділянок
монотонності ритму ЧСС плода. В процесі пологів здійснювали моніторний контроль
ЧСС плода і скоротливої діяльності матки. Враховували амплітуду, тривалість і
частоту перейм, інтервал між ними, а також відношення часу скорочення до часу
розслаблення. Комплексну оцінку основних параметрів біофізичного профілю плода
здійснювали за шкалою A.Vintzileos et al. (1983) [151].
В процесі пологів здійснювали моніторний контроль ЧСС плода і скоротливої
діяльності матки. Враховували амплітуду, тривалість і частоту перейм, інтервал
між ними, а також відношення часу скорочення до часу розслаблення. При аналізі
перебігу пологів враховували їх тривалість, наявність тих чи інших ускладнень,
величину крововтрати тощо. Спільно з неонатологом проводили оцінку стану
новонародженого за шкалою Апгар, перебігу раннього неонатального періоду.
У біоптатах плацентарного ложа матки, що одержували під ч
- Київ+380960830922