Організація науково-методичної роботи в школах сільської місцевості

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В
ШКОЛАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
2.1. Загальна характеристика організації експериментальної роботи
З метою перевірки ефективності організації науково-методичної роботи в школах
сільської місцевості за етапами було проведено педагогічний експеримент.
У науково-методичній літературі [2,37,40,84] педагогічний експеримент
визначають як науково поставлений дослід або спостереження явищ виховання в
певних умовах. Такий експеримент визначається деякими особливостями:
• об’єктом дослідження в педагогічному експерименті виступають людські
індивідуальності, їхні дії та вчинки, їхня свідома, доцільна діяльність;
• педагогічний експеримент органічно пов’язаний із пізнанням психологічних
факторів, які зумовлюють і опосередковують результати досліджуваних впливів;
• педагогічний експеримент завжди тісно і закономірно пов’язаний з іншими
методами педагогічного експерименту: тестуванням, опитуванням, спостереженням
тощо.
Вибір методів теоретичного та емпіричного дослідження залежав від специфіки
предмета вивчення, від визначених мети й завдань, від реальних можливостей
(особистих, кадрових, технічних, фінансових).
Враховуючи вимоги до експериментальної роботи, охарактеризовані в наукових
працях Д. Кемпбелла [64], Дж. Гласса та Дж. Стенлі [30], О. Піскунова й Г.
Воробйова [81], В. Євдокимова [35], В. Журавльова [40], А. Киверялг [63], Н.
Кузьміної [82], В. Міхєєва [84], М. Скаткіна [132], В. Черепанова [156],
дотримано такої послідовності в організації і здійсненні дослідження:
Підготовчий етап.
1. Усвідомлення проблеми. Обґрунтування мети й завдань дослідження. Складання
плану експериментальної роботи.
2. Визначення основних операційно-технологічних ознак дослідження.
3. Визначення об’єктів дослідження і критеріїв їх оцінки.
4. Вивчення наукової літератури, практики організації науково-методичної роботи
в навчальних закладах.
5. Виокремлення основних етапів організації науково-методичної роботи.
6. Визначення основних сутнісних характеристик етапів.
7. Розробка показників і критеріїв добору адекватних характеристикам етапів
форм і методів науково-методичної роботи.
ІІ. Проведення констатувального експерименту.
1. Вивчення стану науково-методичної роботи в експериментальних і контрольних
школах сільської місцевості.
2. Визначення критеріїв ефективності процесу та результату організації
науково-методичної роботи.
3. Діагностика професійної компетентності учителів сільських шкіл.
4. Вивчення рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних
закладів.
5. Узагальнення наслідків констатувального експерименту.
ІІІ. Проведення формувального експерименту.
1. Розробка плану дослідно-експериментальної перевірки етапів організації
науково-методичної роботи та адекватних форм і методів.
2. Дослідно-експериментальна перевірка етапів організації науково-методичної
роботи та адекватних форм і методів.
3. Узагальнення даних формувального експерименту.
ІV. Порівняльний етап.
1. Порівняння даних констатувального і формувального експериментів.
2. Порівняння даних формувального експерименту з етапними вимогами,
визначеними у гіпотезі.
3. Визначення ефективності організації науково-методичної роботи,
зумовленої її організацією за етапами.
V. Узагальнюючий етап.
1. Теоретичне і методичне узагальнення результатів проведення
експериментального дослідження.
2. Вироблення методичних рекомендацій щодо організації науково-методичної
роботи з учителями в школах сільської місцевості на різних її етапах.
3. Пропаганда і розповсюдження результатів експериментального дослідження.
Для досягнення мети й реалізації завдань дослідження було обрано відповідні
методи.
Для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми, що досліджується,
застосовано такі методи дослідження:
· теоретичний аналіз наукової літератури з питань науково-методичної роботи в
загальноосвітньому навчальному закладі;
· порівняльний аналіз організації науково-методичної роботи в сільських і
міських школах;
· кореляційний, детермінаційний та системно-структурний аналіз для вивчення
тенденцій розвитку й оновлення системи науково-методичної роботи;
· каузальний аналіз цільового, змістовного, технологічного компоненту
науково-методичної діяльності педагогів;
· складання експлоративного прогнозу, який виходить із аналізу попередніх
тенденцій розвитку і передбачає окреслення майбутнього стану проблеми.
Вивчення та узагальнення досвіду роботи сільських шкіл щодо організації
науково-методичної роботи проводились із застосуванням наступних методів:
· пряме та непряме спостереження за науково-методичною роботою сільських шкіл;
· проведення анонімного анкетування з метою встановлення об’єктивної оцінки
вчителя щодо здійснення науково-методичної роботи в школі;
· інтерв’ю та бесіди з керівниками, вчителями загальноосвітніх шкіл з питань
підвищення ефективності науково-методичної роботи;
· діалогічний аналіз, який дав змогу зрозуміти залежність та взаємозв’язок між
професійно-педагогічною компетентністю вчителя і підвищенням ефективності
науково-методичної роботи, уявити процес зростання професіоналізму вчителів.
Робота над визначенням етапів і критеріїв добору адекватних форм і методів
науково-методичної роботи вимагала використання різноманітних методів наукового
дослідження:
· абстрагування і класифікаційний аналіз, які дали змогу виокремити основні
етапи науково-методичної роботи та їх сутнісні характеристики;
· порівняння та конкретизація, які сприяли виокремленню показників і критеріїв
добору оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на кожному етапі;
· індукція та дедукція в їх нерозривній єдності як шлях від емпірично