Розділ 2
Обґрунтування педагогічних умов
Упровадження особистісно-орієнтованого підходу
в навчальний процес агротехнічних інститутів
у вивченні дисциплін гуманітарного циклу 78
2.1. Особливості навчання дисциплін гуманітарного циклу
в агротехнічних інститутах в умовах
особистісно-орієнтованої освіти 78
2.2. Модель організації особистісно-орієнтованого навчання студентів
агротехнічного інституту з циклу гуманітарних дисциплін 96
2.3. Характеристика педагогічних умов впровадження
особистісно-орієнтованого підходу
у вивченні дисциплін гуманітарного циклу
в агротехнічному інституті 120
2.4. Методика формувального експерименту
й аналіз результатів дослідження 147
Висновки з 2-го розділу 174
ВИСНОВКИ 176
Список використаних джерел 178
Додатки 203
ВСТУП
Становлення української демократичної держави, побудова громадянського
суспільства передбачають зміни у системі освіти України. Це в першу чергу
стосується переорієнтації на особистість громадянина, що набуває особливої
значущості в сучасних умовах. Мова йде про реалізацію завдань, пов’язаних із
інтеграцією України в Європейський союз, набуття статусу повноправного членства
в ньому. Серед цілей стратегії Європейського союзу записано: „...спроможність
взяти на себе зобов’язання, що випливає із членства в Європейському Союзі”
[39]. Такі зобов’язання мають бути взаємними. А це означає, що значну увагу
потрібно приділити формуванню особистості, підготовці випускника вищої школи,
який здатний самостійно приймати рішення, виконувати його і відповідати за
результати. Перетворенню педагогічної культури ХХІ сторіччя буде сприяти
особистісно-орієнтоване навчання, в центрі якого знаходиться людина. У школах
нового типу намагаються спрямувати навчальний процес на розвиток особистості як
суб’єкта засвоєння, використання і творення культурно-історичних цінностей
самої людини, її духовного та особистісного потенціалу, що забезпечує
принципово нові можливості для розвитку суспільства. Тому на Всеукраїнському
з’їзді працівників освіти поряд з іншими питаннями було розглянуто державну
національну програму “Освіта. Україна XXI століття”. Головна мета програми –
визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу
XXI століття – “…створення життєздатної системи безперервного навчання й
виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей
постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального
та культурного потенціалу як найвищої цінності нації” [65]. Значна увага
приділяється питанням підготовки кадрів для аграрного сектора та підвищенню
рівня економічного розвитку села. Про це йде в програмі “Відродження села –
справа молодих” (2005), Указі Президента України “Про державну підтримку
підготовки фахівців для сільської місцевості” (2005).
У галузі вищої освіти як стратегічний напрямок для підвищення освітнього та
культурного рівня фахівців передбачається перехід до гнучкої системи їх
підготовки на основі гуманістичних принципів. Гуманістичні цінності освіти
передбачають напрямок професійної переорієнтації у підготовці майбутніх
фахівців до особистісно-орієнтованої педагогіки співробітництва. Важливими
шляхами реалізації ідей гуманістичної парадигми освіти є впровадження
особистісно-орієнтованих технологій навчання, максимальна індивідуалізація
навчального процесу, створення умов для самонавчання і саморозвитку студентів.
Значна роль у цьому належить вищим навчальним закладам, які готують людину до
активної діяльності в різних сферах життя суспільства. Як зазначає В. Кремень,
«потрібна ідеологія самовизначення особистості, яка б забезпечувала
проектування можливої моделі соціальної та індивідуальної поведінки людини в
ситуації невизначеності. Зміст освіти, який полягав лише у пізнанні світу,
вичерпано. Пізнання власного “Я”, своїх бажань і можливостей для самовизначення
і кращої реалізації своїх сил – нове, більш достойне завдання гуманізму і
освіти, навчання і виховання» [117, с.3].
Сучасні освітні технології базуються на розумінні сутності людини як відкритої
системи, яка розвивається під впливом зовнішнього середовища. Як відмічає Ш.
Амонашвілі, «педагоги оптимістично дивляться на дітей, як самостійних
суб’єктів, що навчаються не за примусом, а за власним бажанням. Інструментувати
навчання як вільно обрану учнем діяльність – це і означає: по-перше, створити
найкращі умови для його цілеспрямованого соціального та педагогічно значущого
розвитку, виховання засобами збагачення знаннями та досвідом, а по-друге,
управляти цим процесом відповідно до потреб його зміцнених внутрішніх сил з
позиції самої дитини, її інтересів» [4, с.27].
На основі особистісно-орієнтованої системи навчання основним завданням
освітньої системи є розкриття, розвиток особистості учня або студента, стимул
механізмів самореалізації, саморозвитку, адаптації [262]. Особливістю для
України є те, що зміни впливають не тільки на загальносвітові взаємини, але й
на власні трансформаційні процеси, викликані становленням України як незалежної
держави [111, с.60-63]. Саме освіта формує громадян демократичного суспільства,
виступаючи ґарантом індивідуального розвитку особистості, інтелектуального і
духовного потенціалу нації. Як відмічає В. Луговий [128], є наукові і практичні
докази того, що людина з вищою освітою має кращі шанси знайти роботу, більше
можливостей займатися тим, до чого схильна і покликана.
Характер освітньої системи має бути особистісно-орієнтованим, тобто
диференційованим з урахуванням різних властивостей і якостей особистості.
Важливо, щоб студенти
- Київ+380960830922