Метахронний рак молочних залоз (методи лікування, ефективність, прогноз)

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Матеріалом для цого дослідження послужили відомості про 4585 хворих, які
знаходилися на лікуванні в Донецькому обласному протипухлинному центрі з 1988
по 2002 рр. з приводу раку молочної залози усіх стадій. З них, в 3,5%±0,1%
випадків (161 спостереження), згодом був виявлений метахронний рак у
протилежній молочній залозі. За цей же проміжок часу одержали лікування 44
пацієнтки з синхронним раком молочних залоз (0,96%±0,1%). Окрім цього у
дослідну групу були включені 24 хворих, які одержали різні види лікування з
приводу первинного раку молочної залози раніше 1988 року і в яких у 1988-2002
рр. виник метахронний процес в контрлатеральній молочній залозі. В цілому,
дослідну групу склали 185 хворих на метахронний рак молочних залоз. Усі вони,
залежно від часу лікування другої пухлини, були розділені на дві підгрупи.
Таким чином, була проведена часова рандомізація. До першої підгрупи увійшли 116
жінок, які одержали лікування до 1996 року включно, до другої, відповідно, 69
пацієнток, котрим лікування метахронного раку було проведено в 1997-2002 році.
При визначенні стадії захворювання ми керувались п’ятим виданням класифікації
ТNМ, розробленим Міжнародним протираковим союзом (UICC) у 1997 році.
Джерелом інформації були історії хвороби, амбулаторні карти, протоколи
операцій, описи результатів морфологічних і цитологічних досліджень, вивчення
мікро- і макропрепаратів, дані лабораторних досліджень.
Виявлення випадків первинно-множинного метахронного раку молочних залоз (ПМРМЗ)
реєстрували у хворих із первинним РМЗ у процесі подальшого спостереження за
ними.
Для установлення діагнозу нами було використано ряд критеріїв, що дозволяють з
великою часткою імовірності виниклу у протилежній молочній залозі пухлину
розцінювати як первинно метахронну:
1. Строк між виникненням пухлин у молочних залозах не менше 2-х років.
2. Відсутність віддалених метастазів в інших органах і тканинах.
3. Відсутність внутрішньомамарної дисемінації злоякісної пухлини.
4. Різний морфологічний тип пухлини у протилежних молочних залозах.
5. Наявність в одній або обох молочних залозах раку in situ.
6. Відсутність рецидиву раку у першій молочній залозі.
7. Локалізація пухлин у зовнішніх квадрантах обох молочних залоз, відсутність
клінічних ознак розповсюдженого пухлинного процесу (набряк шкіри молочної
залози, проростання шкіри пухлиною, набряк верхньої кінцівки та ін.).
8. Рентгенологічні ознаки (при виконанні мамографії) первинності пухлинного
процесу.
З урахуванням наведених критеріїв, усі хворі, що увійшли в дослідження, мали
первинну метахронну пухлину в контрлатеральній молочній залозі.
Дослідну групу, яка складалася із 185 пацієнток, представляли хворі з 0-ША
стадією пухлинного процесу. Хворі з більш розповсюдженим захворюванням (ШВ-IV
стадії) в дослідження не були включені, оскільки у більшості з них при
виявленні пухлини в контрлатеральній молочній залозі провести вірогідну
диференціальну діагностику між первинним і метастатичним характером злоякісного
новоутворення у другій молочній залозі не представлялося можливим (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на метахронний рак молочних залоз у залежності від стадії
захворювання
Стадія захворювання
Первинна пухлина
абс.(М%± m%)
Пухлина в контрлате-ральній молочній залозі
абс.(М%± m%)
TisN0M0
2 (1,1±0,8)
1 (0,5±0,5)
T1N0M0
44 (23,8±3,1)
29 (15,7±2,7)
T0N1M0
4 (2,2±1,1)
3 (1,6±0,9)
Т1N1М0
37 (20,0±2,9)
30 (16,2±2,7)
Т2N0М0
33 (17,8±2,8)
34 (18,4±2,8)
Т2N1М0
29 (15,7±2,7)
45 (24,3)±3,1
Т3N0М0
21 (11,3±2,3)
26 (14,1±2,6)
Т3N1М0
15 (8,1±2,0)
17 (9,2±2,1)
Усього
185 (100,0)
185 (100,0)
Як випливає з наведених даних, основна маса хворих із первинною пухлиною мала
менш розповсюджений пухлинний процес. Збільшення стадії захворювання
відбувається при виникненні пухлини в контрлатеральній молочній залозі. Так, на
частку ПВ-ША стадії захворювання при виникненні первинної пухлини припало 35,1%
(95% ВІ на рівні значущості p=0,05 складає 28,4%-42,1%) хворих, в
контрлатеральній залозі цей відсоток уже склав 47,6% (95% ВІ – 40,4%-54,8%).
Таким чином, динамічне спостереження за хворими на первинний рак молочної
залози не завжди дає можливість виявити метахронну пухлину на ранніх стадіях
захворювання, що пов’язано з дефектами в організаційній роботі. В результаті,
незважаючи на велику онкологічну настороженість у цілому, розповсюдження
пухлинного процесу у протилежній залозі, як правило, вище. Цей факт треба
враховувати при розробці тактики лікування хворих з метахронним раком молочних
залоз.
Первинний рак в середньому виникав у віці 46,5±0,51 року, в контрлатеральній
молочній залозі, відповідно, у 52,8±0,29 року. Таким чином, різниця у віці в
хворих з пухлиною в першій молочній залозі і пухлиною в контрлатеральній залозі
в середньому склала 6,3 року (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком при метахронному раку молочних залоз
Клінічна група
Усього хворих, n
Овід 20 до 29 ро-ків, n
овід 30 до 39 ро-ків, n
овід 40 до 49 ро-ків, n
овід 50 до 59 ро-ків, n
овід 60 до 69 ро-ків, n
70 років і більше, n
середній вік, роки
(± m)
При виникненні первинної пухлини
185
112
221
338
663
440
11
46,5±
0,51
При виникненні пухлини у протилежній м/з
185
66
118
224
668
552
17
52,8± 0,29
Причому, основна маса пухлин (71,9%, 95% ВІ – 65,2%-78,1%) у протилежній
молочній залозі виникла через 2-4 роки після виявлення первинної пухлини
(медіанне значення склало 3 роки, 95% ВІ 2 – 4 роки).
Через 5-7 років друга пухлина виникла у 21,1%±3,0% пацієнток. У 5,9%±1,7%
хворих пухлина у про