РОЗДІЛ 2
СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕНОГО РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ Й ОСНОВНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Способи лікування хворих на розповсюджений рак прямої кишки
В Донецькому обласному протипухлинному центрі для лікування хворих на
розповсюджений рак прямої кишки застосовується така тактика. Хворим на
розповсюджений рак прямої кишки, незалежно від форми нерезектабельного процесу,
при госпіталізації в стаціонар проводиться дообстеження, обсяг якого не
відрізняється від такого в пацієнтів з опера-бельними пухлинами. Після
встановлення діагнозу тієї, або іншої форми поширення нерезектабельного раку
прямої кишки вироблено наступну так-тику лікування.
У практичній онкології встановлення діагнозу нерезектабельного
місцевопоширеного раку прямої кишки можливе як на доопераційному етапі, так і
під час інтраопераційнної ревізії. Ми, як й інші дослідники, використовуваючи
принцип рухливості прямої кишки відносно навколишніх органів і тканин, і,
залежно від поширеності пухлинного процесу, підроз-діляємо неоперабельні ракові
випадки на обмежено мобільні й іммобільні [6, 22, 24, 60, 71, 106, 117, 120,
125, 160, 191, 257, 258, 266, 279].
До операції встановлення діагнозу нерезектабельності пухлини більш характерне
для дистальних локалізацій, під час операції - при ураженні прок-симальних
відділів прямої кишки [30, 111, 187, 216, 235, 272, 259, 272, 359, 396, 436,
467, 468].
Діагностування поширеного нерезектабельного ракового процесу до операції
дозволяє якнайраніше застосовувати спеціальні методи лікування, спрямовані на
ушкодження пухлинних клітин і зменшення обсягу пухлини.
При місцевопоширеному нерезектабельному раку прямої кишки, без ознак
віддаленого метастазування, ми використовували різні варіанти променевої
терапії: пролонговані (дрібнопротяжні) курси дрібними фракціями, інтенсивні й
інтенсивні розщеплені курси великими фракціями з відстроченим виконанням
операції. При виборі режиму фракціонування на етапах променевої терапії
враховували необхідність досягнення порівняно високих доз іонізуючого
випромінювання й опромінення великих обсягів тканин. У той же час, основною
вимогою було легка переносимість опромінення і попередження важких необоротних
змін у здорових тканинах, що оточують пухлину.
Для потенціювання променевого ефекту в деяких випадках лікування доповнювалося
хіміотерапією 5-фторурацилом, що вводився як традиційним внутрішньовенним
шляхом, так і ендолімфатичним [53, 62, 83, 85, 136, 309]. Променеве лікування
могло бути одноетапним, і двоетапним. Кожен етап лікування обов'язково
супроводжувався інтервальним проміжком часу, після якого оцінювався
безпосередній ефект хіміопроменевого впливу. З появою мобільності пухлинного
процесу вживалося оперативне втручання з метою видалення пухлини. При
збереженні іммобільності процесу хворим надалі проводилася паліативна
хіміотерапія та симптоматичне лікування.
Оперативні втручання, що вживалися нами у випадках появи мобільності пухлини,
мали різний обсяг. При досягненні резектабельності процесу ми виконували
операції в радикальному обсязі відповідно до принципів онкологічного
радикалізму [31, 52, 68, 81, 93, 95, 103, 112, 125, 175, 208, 354, 355, 365,
368, 423]. При неможливості радикальної резекції, обумовленої як наявністю
місцевих невидальних інфільтратів, так і віддаленими метастазами, не виявленими
при доопераційному обстеженні, ми виконували паліативні резекції [47, 64, 78,
154, 193, 211]. При наявності значного місцевого поширення і віддаленої
метастатичної генералізації пухлинного процесу, не виявлених на етапі
доопераційного обстеження або ставших наслідком прогресування пухлинного
процесу за час проведення лікування, ми обмежувалися симптоматичними
втручаннями. Як правило, після радикальних операцій не проводилося спеціального
ад`ювантного лікування, виняток становили випадки метастатичного ураження
регіонарних лімфовузлів [74, 136, 139, 143, 168, 190, 209, 215, 224, 397].
Після паліативних резекцій і симптоматичних операцій ми проводили паліативні
курси хіміотерапії, у деяких випадках доповнюючи її курсами паліативної
променевої терапії (при можливості збільшення загальної сумарної дози). Після
закінчення паліативної хіміопроменевої терапії ці хворі одержували
симптоматичне лікування.
Якщо діагноз місцевопоширеного нерезектабельного процесу встановлювався під час
інтраопераційної ревізії, ми застосовували таку тактику лікування. При
обмеженої мобільності пухлинного процесу без від-даленого метастазування ми
виконували паліативні резекції прямої кишки, нерадикальність яких
обумовлювалася невидальними місцевими і регіо-нарними пухлинними інфільтратами.
У післяопераційному періоді прово-дили паліативні курси хіміопроменевої терапії
в дрібнопротяжному режимі фракціонування, у деяких випадках сполучаючи їх з
хіміотерапією 5-фтор-урацилом. Препарат уводився, як традиційним
внутрішньовенним шляхом, так і ендолімфатично. При наявності іммобільного
пухлинного процесу, виявленого під час операції, незалежно від наявності або
відсутності віддалених метастазів, а також при обмежено мобільних пухлинах, що
супро-воджуються віддаленими метастазами, ми виконували симптоматичні операції,
як в обсязі діагностичних лапоротомій, так і з формуванням коло-стоми. Подалі в
цих випадках проводилася паліативна хіміотерапія, у деяких спостереженнях у
поєднанні з паліативною променевою терапією в дрібнопротяжному режимі.
При дисемінованому, але місцеворезектабельному раку прямої кишки, ми вдавалися
до такого лікування.
Встановлення діагнозу віддаленого метаста
- Київ+380960830922