РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
У роботі представлені результати обстеження 150 пацієнтів, в тому числі 73
хворих з плевральним випотом пухлинної етіології, які склали основну групу і 47
хворих з плевральним випотом непухлинної етіології (контрольна група). Група із
30 практично здорових осіб (донорів) сформована для стандартизації
термографічного дослідження.
Всі хворі знаходилися на обстеженні і лікуванні в Запорізькому обласному
клінічному онкологічному диспансері в період з 2000 по 2003 рік.
Етіологія плеврального випоту встановлена на основі комплексного обстеження
хворих, що включало клініко-лабораторні, інструментальні і морфологічні методи
дослідження.
Обстеження хворих починали з обліку клінічних даних: тривалість хвороби, втрати
у вазі, наявності болів в грудній клітці, виразності задишки, підвищення
температури тіла і т.д. В день госпіталізації виконувався плевроцентез з
максимальною евакуацією рідини і подальшим рентгенологічним дослідженням, що
включало рентгеноскопію, рентгенографію грудної клітки і аналіз попередніх
рентгенограм.
Аспіровану плевральну рідину піддавали макроскопічній оцінці (колір, запах і
в'язкість), біохімічному аналізу і цитологічному дослідженню. Крім цього, такі
біохімічні показники як вміст білка, глюкози, ЛДГ, амілази, рівень рН,
визначалися не тільки в плевральній рідині, але і в крові.
Всім хворим виконувалися: бронхоскопія і біопсія парієтальної плеври (при
відсутності емпієми), УЗД плевральної і черевної порожнини, кольорова
рідинокристалічна термографія і торакоскопія з прямою візуалізацією.
Остаточний діагноз встановлювався за результатами комплексного обстеження з
урахуванням даних торакоскопії і морфологічного дослідження біопсійного
матеріалу. Групи хворих з плевральним випотом сформовані методом випадкової
вибірки.
Розподіл хворих з плевральним випотом в залежності від нозологічних форм
захворювань представлені в табл. 2.1, 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з плевральним випотом пухлинної етіології в залежності від
нозологічної форми пухлин (основна група)
Діагноз
К-сть
Відсот.
Рак легені
44
60,3
Рак молочної залози
9,6
Злоякісні лімфоми
8,2
Мезотеліома плеври
6,9
Рак простати
4,0
Карциноматоз плеври без первинно виявленої локалізації
11,0
Всього
73
100
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з плевральним випотом непухлинної етіології (контрольна група)
Вид плеврального випоту
К-сть
Відсоток
Неспецифічний плеврит
26
55,3
Туберкульозний плеврит
17,0
Кардіогенний плевральний випіт
14,9
Панкреатичний плеврит
6,4
Посттравматичний плеврит
6,4
Всього
47
100
Як видно з таблиць, в основній групі частіше за все причиною плеврального
випоту був рак легені – у 44 хворих (60,3%). В контрольній групі превалював
неспецифічний плеврит - у 26(55,3%) випадках, переважно викликаний пневмонією
(парапневмонічний плеврит спостерігався у 24 хворих).
Розподіл хворих за статтю і віком представлений в табл. 2.3, 2.4.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих з плевральним випотом пухлинної етіології за статтю і віком
Стать
Вік, років
К-сть
Відсот.
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
Чол.
15
17
46
63,0
Жін.
12
27
37,0
Всього
13
27
24
73
100
Відсот.
6,8
5,5
17,8
37,0
32,9
Таблиця 2.4
Розподіл хворих з плевральним випотом непухлинної етіології
за статтю і віком
Стать
Вік, років
К-сть
Відсот.
до 20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
Чол.
25
53,2
Жін.
22
46,8
Всього
15
12
47
100
Відсот.
4,3
14,9
31,9
25,5
10,6
12,8
Виходячи з наведених в таблицях даних, середній вік хворих в групі з
плевральним випотом пухлинної етіології склав 53 роки, а в групі з плевральним
випотом непухлинної етіології - 41 рік.
Потрібно зазначити, що в основній групі, крім наявності злоякісної пухлини у
багатьох хворих спостерігалися одне або декілька супутніх захворювань. Характер
супутніх захворювань представлений в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Частота супутніх захворювань у хворих з плевральним випотом пухлинної етіології
в залежності від віку
Супутні захворювання
Вік, років
К-сть супутн. захвор.
Від-сот.
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
Хронічний бронхіт
12
11
34
46,6
Ішеміч. хвороба серця
14
15
33
45,2
Гіпертон. хвороба
12
10
26
35,6
Варикозна хвороба вен
13
17.8
Цукровий діабет
12,3
Виразкова хвороба
9,6
ЖКХ
8,2
ХНН
5,5
Панкреатит
4,1
Як видно з таблиці, найчастіше спостерігалися супутні захворювання з боку
серцево-судинної і дихальної систем. Потрібно відмітити прямий кореляційний
зв'язок частоти даних захворювань з віком хворих.
Диференційна діагностика плеврального випоту пухлинної і непухлинної етіології
проводилася з використанням:
клінічного методу;
лабораторних методів (гематологічні, біохімічні);
інструментальних (рентгенологічний, ультразвуковий, комп'ютерна томографія,
фібробронхоскопія, плевроцентез, пункційна біопсія плеври);
термографічного (кольорова термографія рідинними холестеричними кристалами);
торакоскопічного;
морфологічних (цитологічні, гістологічні) досліджень.
2.2. Методи і методики клініко-інструментальних досліджень
Клінічний метод включав: опит, анамнез, об'єктивні методи обстеження. Методика
огляду, пальпації, перкусії, аускультації, пальцевого дослідження прямої кишки
і вагінального дослідження не відрізнялися від загальноприйнятих.
В анамнестичних даних особливу увагу приділяли терміну від появи перших
симптомів плеврального випоту (задишк
- Київ+380960830922