РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих на СМЗ.
Усі клініко-морфологічні дослідження, результати яких викладено у дисертації,
проведені на базі ДУ «Національний інституту раку» та Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН
України.
Дисертаційна робота базується на ретроспективних даних клінічних спостережень і
результатів лікування 106 пацієнтів упродовж 1983?2003 рр. Оскільки дана
патологія зустрічається вкрай рідко, нами у дослідження, окрім даних ДУ
«Національний інститут раку» (20 пацієнтів), додатково залучено матеріали,
відібрані з Тернопільського онкологічного диспансеру (49 пацієнтів) та міської
онкологічної лікарні міста Києва (37 пацієнтів), на що є дозвіл вказаних
закладів.
Згідно з планом дослідження опрацьовано медичні карти амбулаторних та
стаціонарних хворих, матеріали Національного канцер-реєстру України. Під час
проведення ретроспективного дослідження ми оперували лише зафіксованими в
медичній документації клінічними даними. Останні за певними досліджуваними
параметрами не всюди деталізовані та повні. Але, враховуючи таку рідкість та
зустрічаємість хвороби, чисельність вибірок є достатньою для статистично
достовірних обрахунків.
ІГХД експресії молекулярних маркерів, асоційованих із медикаментозною
резистентністю (P-gp, GST), гормональною чутливістю (ER, PR) та ангіогенезом
(VEGF, ЩВ), проведене на клінічному матеріалі 54 хворих на СМЗ.
Морфологічна верифікація гістопрепаратів і парафінових блоків повторно
проведена у відділі патологічної анатомії (керівник – професор К.О. Галахін) ДУ
«Національний інститут раку». Імунофенотипування пухлинних клітин проводили за
допомогою реактивів фірми «DaкoCytomation, Данія» у відділі механізмів
протипухлинної терапії (канд. біол. наук Лук’янова Н.Ю.) Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН
України під керівництвом академіка НАН України Чехуна В.Ф. Автор вважає своїм
обов’язком висловити щиру подяку за надану консультативно-методичну допомогу.
Мікроскопічний аналіз та фотозйомка проведені на діагностичному комплексі
(мікроскоп Zeiss, фотокамера Canon G5).
СМЗ виявлено у пацієнтів усіх вікових груп. Середній вік пацієнтів становив
54,7±1,4 року, причому переважна більшість хворих на СМЗ (75%) була віком 38 ?
74 років (рис. 2.1). Мінімальний вік пацієнтів досліджуваної групи становив 18
років, максимальний – 83 роки.
Рис. 2.1. Вікова характеристика пацієнтів, хворих на СМЗ.
Морфологічне дослідження гістопрепаратів виявило такі різновиди СМЗ (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на СМЗ за гістологічним типом пухлини
Гістологічний тип СМЗ
Кількість спостережень, абс.ч. (%)
Ангіосаркома*
46 (43,5)
Ангіолейоміосаркома
7 (6,6)
Ліпосаркома
10 (9,5)
Фібросаркома
34 (32)
Фіброліпосаркома
2 (1,9)
Некласифікована саркома
3 (2,9)
Остеосаркома
1 (0,9)
Міксосаркома
1 (0,9)
Карциносаркома
1 (0,9)
Гемлімфангіосаркома
1 (0,9)
Всього
106 (100,0)
Примітка.* Для репрезентативності вибірки в групу ангіосарком МЗ включено
гемангіоендотеліоми та гемангіоперицитоми.
Аналізуючи лікувальні підходи щодо курування пацієнтів, хворих на СМЗ, можна
констатувати, що було застосовано усі можливі методи лікування онкологічних
хворих. Проте, незважаючи на їх різноманіття, оперативне втручання було
невід’ємним компонентом в усіх 106 (100%) хворих клінічної групи (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за методами проведеного лікування
Методи проведеного лікування
Кількість спостережень,
абс.ч. (%)
Монотерапія
Оперативне
36 (34,0)
Комбіноване
Оперативне+ХТ
18 (17,0)
Оперативне+ПТ
22 (21,0)
Комплексне
Оперативне +ХТ+ПТ
30 (28,0)
Всього
106 (100,0)
Дослідження експресії молекулярних маркерів, асоційованих із фенотипом
медикаментозної резистентності (P-gp, GST), гормональною чутливістю (ER, PR) та
ангіогенезом (VEGF, ЩВ), проведено на клінічному матеріалі 54 хворих на СМЗ.
Середній вік пацієнток становив 57,3±2,1 року, 75% хворих були віком 43 – 77
років. Мінімальний вік становив 19, а максимальний – 83 роки. Морфологічне
дослідження гістопрепаратів виявило такі різновиди СМЗ (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на СМЗ, у яких досліджувалась
експресія молекулярних маркерів за гістологічним типом пухлини
Гістологічний тип СМЗ
Кількість спостережень, абс.ч. (%)
Фібросаркома
19 (35,2)
Ліпосаркома
6 (11,1)
Ангіолейоміосаркома
6 (11,1)
Ангіосаркома
19 (35,2)
Карциносаркома
1 (1,85)
Фіброліпосаркома
2 (3,7)
Некласифікована саркома
1 (1,85)
Всього
54 (100)
У результаті ІГХД молекулярних маркерів встановлено, що їх експресія в тканинах
СМЗ не є однорідною, тому хворих було розподілено на дві групи залежно від
присутності (ПЕ) чи відсутності експресії (ВЕ) того чи іншого маркера
(табл.2.4).
Таблиця 2.4
Експресія молекулярних маркерів пухлинними клітинами СМЗ
Молекулярний маркер
Експресія маркера клітинами СМЗ
(20 полів зору, ґ400)
ВЕ, абс.ч. (%)
ПЕ, абс.ч. (%)
P-gp
30 (55,6)
24 (44,4)
GST
40 (74,1)
14 (25,9)
VEGF
34 (63,0)
20 (37,0)
ER
49 (90,7)
5 (9,3)
PR
51 (94,4)
3 (5,6)
ЩВ
помірна
17 (31,5)
низька
37 (68,5)
На основі зіставлення даних визначено прогностичну та предиктивну цінність
досліджуваних маркерів з урахуванням клінічних та морфологічних параметрів
СМЗ.
2.2. Метод гістологічного дослідження СМЗ.
Шматочки видалених пухлин МЗ фіксували у 10% водному розчині формаліну з
подальшим використанням загальноприйнятої технології обробки біологічних
зразків за Меркуловим. З парафінових блоків на санному мікротомі виготовляли
зрізи товщиною 5?6 мкр,
- Київ+380960830922