РОЗДІЛ 2
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ
2.1. Законодавче закріплення загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових
платежів)
Податкова система в кожній країні є однією із стержневих основ економічної
системи. Важливим засобом державного регулювання розвитку економіки в умовах
формування ринкових відносин є податки.
Проблема побудови ефективно податкової системи та своєчасного і повного
справляння податків є однією з найбільш актуальних у процесі становлення в
Україні ринкових відносин і закладення підвалин для економічного зростання та
інтегрування української економіки у світовий ринок [11, с. 41].
Діюча система оподаткування щорічно забезпечує від 60 до 80 % надходжень
доходів до державного бюджету і повністю до бюджетів органів місцевого
самоврядування [8, с. 1].
Створення податкової системи України почалося відразу після проголошення
незалежності. Історично склалося так, що формування оподаткування в Україні
відбувалося без необхідного наукового обґрунтування, що призвело до виникнення
багатьох проблем, вирішення яких здійснюється методом проб і помилок, а
результатом такого становлення і розвитку є значне зниження ефективності роботи
податкової системи і пригнічення вітчизняного виробництва. Податки – це
об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи потрібно
виходити з реалій соціально-економічного стану країни. Адже податкова система
повинна відображати конкретні умови конкретної країни: рівень розвитку
економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику, традиції народу,
географічне положення, кліматичні умови і безліч інших чинників. У зв’язку з
цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків,
порядок їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть
значно відрізнятися.
Не можна не погодитися з думкою про те, що платники податків сьогодні не
задоволені податковою системою, що склалася, і особливо політикою податкового
„душіння” бізнесу. Існуюча податкова система досить суперечлива і заплутана, в
багатьох випадках не обґрунтована і не справедлива, вона не дає підприємцям
можливості законним шляхом розвиватися, розвивати свою справу, що найбільш
дивне – вона постійно суперечить власним же державним законам [144, с. 38].
У вітчизняній фінансовій науці найчастіше використовуються такі терміни:
„податкова система” і „система оподаткування”. Необхідно зазначити, що останній
термін використовується частіше, оскільки він продекларований Законом України
„Про систему оподаткування”. Але суть цих термінів однакова і можна, навіть,
сказати що вони є синонімами.
У короткому словнику по податках, податкова система визначається як сукупність
юридичних норм, які встановлюють обов’язкові платежі й порядок їх справляння
платниками податків: юридичних і фізичних осіб, а також інших категорій
платників податків [1].
В іншому випадку податкову систему визначають як „сукупність існуючих у даний
момент у конкретній державі суттєвих умов оподаткування”. Серед таких умов
виділяють:
порядок встановлення та введення в дію податків;
види податків (система податків);
порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
права і обов’язки платників податків;
форми і методи податкового контролю;
відповідальність учасників податкових відносин;
способи захисту прав та інтересів платників податків [124, с. 80].
Крім того, податкову систему визначають як сукупність встановлених у країні
податків [17, с. 68].
У законі України „Про внесення змін і доповнень до Закону України ”Про систему
оподаткування” від 2 лютого 1994 року під податковою системою розуміється
сукупність податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і внесків до
державних цільових фондів (далі – податки, обов’язкові платежі), що
справляються у встановленому порядку [44].
Розширене трактування системи оподаткування дає С.В. Онишко. ... „Система
оподаткування – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених податків,
зборів, внесків і платежів до бюджету та державних фондів, механізм їх
нарахування й вилучення, права та обов’язки податкових служб і платників
податків, яка дає змогу досягти поставленої мети стосовно конкретного відрізку
часу” [122, с. 47].
Наведене визначення найповніше характеризує систему оподаткування. По-перше,
тут чітко виділено усі елементи системи оподаткування: законодавчо встановлені
податки і збори, методи їх справляння, платники податків, органи контролю за
справлянням податків (Державна податкова адміністрація, Митний комітет України,
Пенсійний фонд України та інші). По-друге, робиться наголос на взаємозв’язку і
взаємообумовленості елементів системи та на темі функціонування системи. Саме
зв’язки між елементами і мета надають системі тих рис, які роблять її якісно
досконалішою, ніж сума всіх елементів.
Разом з тим, з-поміж опитаних 327 респондентів – працівників державної
податкової служби – на запитання, що входить у податкову систему України, 17,2
% відповіли, що це всі загальнодержавні податки, збори (обов’язкові платежі);
11,3 % – всі місцеві податки, збори (обов’язкові платежі) і 71,5 % – сукупність
загальнодержавних і місцевих податків, зборів (обов’язкових платежів) (Додаток
В).
Під оподаткуванням розуміють законодавчо врегульований процес встановлення та
утримання податків у країні, визначення їх розмірів, ставок, відповідних
об’єктів і кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також
порядок справляння (сплати) податків [193, с. 281].
Ми пропонуємо викласти поняття податкової системи України в такій редакції:
„Податкова система України – це сукупність податків, зборів (обов’язкових
плат
- Київ+380960830922