РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО СКЛАДАННЯ ТА РОЗВ'ЯЗУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
2.1. Показники, критерії, рівні готовності майбутнього вчителя до складання та розв'язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі
Для встановлення і дослідження модельних відношень під час формування у студентів готовності до складання і розв'язування НПЗ у майбутній професійній діяльності в початковій школі, а також вимірювання досліджуваного педагогічного феномена готовності важливим є визначення сукупності відповідних показників, критеріїв та рівнів сформованості.
Так, зокрема, за педагогічним словником, критерій статистичний (з грецьк. - засіб переконання, мірило) - показник, який поєднує у собі методи розрахунку, теоретичну модель розподілу і правила прийняття рішення про правдоподібність нульової або однієї з альтернативних гіпотез [59, c.181].
Визначення досконалих критеріїв для дослідження педагогічних феноменів є окремою важливою і актуальною проблемою, що ще чекає свого вирішення, поскільки навіть на понятійному рівні є різні підходи до визначення і вживання взаємопов'язаних термінів "критерій", "показник", "вимірник", "індикатор" та ін.
Для нашого дослідження ми вживаємо найбільш розповсюджені, за нашою оцінкою, поняття "показник" і "критерій", взявши до уваги ознаки порівняного зростання семантичної узагальненості та теоретичного абстрагування останнього. У загальному випадку педагогічний критерій є засобом вимірювання або вибору тих чи інших педагогічних альтернатив. Критерій загалом визначається як засіб судження, мірило оцінки, достовірності та відповідності об'єктивній дійсності, тоді як показник стосується в першу чергу ознаки, що береться до уваги під час оцінювання, класифікації і т.д.
Критерій виступає як мірило, норма, ідеальний зразок і дозволяє встановити при порівнянні з іншими відносне досягнення даної альтернативи, є певним зразком для порівняння.
Конкретний показник є безпосереднім вимірником критерію, що робить досить абстрагований критерій доступним для педагогічного спостереження і кваліметрії.
Головною вимогою до показників і критеріїв є їх об'єктивність, кваліметричність (відповідність якісним вимірюванням), відповідність суттєвим, визначальним і типовим аспектам досліджуваного педагогічного феномену. Критерію можуть відповідати кілька показників. На думку М.А.Пайкуш, показник у педагогічних дослідженнях майже завжди доцільно обирати комплексним, тобто коли одному критерію відповідає декілька показників [147].
На відміну від критерію, конкретний показник має можливості для операціоналізації прихованих, латентних характеристик (згідно з цією процедурою будь-яке теоретичне поняття має бути зведене до інших понять і врешті-решт до таких характеристик, які можуть бути виміряні в досліді [233,c.7] подальшої статистичної обробки отриманих експериментальних результатів.
Інтегральна готовність майбутнього вчителя початкових класів до складання і розв'язування навчально-пізнавальних завдань визначається за такими складовими узагальненими показниками:
1) інформованість про навчально-пізнавальні завдання і задачі ( цільове призначення, роль і місце у навчально-пізнавальному процесі, типи і види, структуру);
2) володіння технологію і методикою розв'язування, використання у навчальному процесі НПЗ, знання техніки і особливостей складання НПЗ;
3) готовність до діагностування цільового призначення існуючих НПЗ у підручниках, збірниках, дидактичних матеріалах, тощо;
4) зорієнтованість на адаптацію існуючих НПЗ до конкретних педагогічних умов, модернізацію;
5) налаштованість майбутнього вчителя на самостійне складання (створення) власних творчих навчально-пізнавальних завдань у професійно-педагогічній діяльності, особиста включеність у процес пізнання;
6) знання методології навчального пізнання, закономірностей онтогенезу особистості у навчальному цілепокладанні, індикаторів і показників розвитку креативного мислення учня;
7) адекватність самооцінних професійних знань студента сучасним вимогам використання НПЗ, готовності до постановки і формулювання дидактичних задач використання НПЗ у навчальному процесі;
8) ступінь сформованості готовності до подолання труднощів, пов'язаних з систематичним використанням складання і розв'язування НПЗ у професійній педагогічній діяльності, до самовдосконалення у СРНПЗ після закінчення вищого навчального закладу;
9) сформованість узагальнених, важливих для вчителя початкових класів умінь та навичок міжпредметного характеру (практичних і технологічних) складання і розв'язування НПЗ у професійній педагогічній діяльності;
10) вміння педагогічної фасилітації у процесі складання і розв'язування НПЗ ( сприйняття НПЗ "очима учня").
Дані показники у реальному навчальному процесі не ізольовані один від одного, а взаємопов'язані у різних можливих поєднаннях.
Традиційно критерії готовності до різних видів професійної діяльності майбутнього вчителя переважно визначаються дисциплінарною детермінованістю суттєво розрізнених і відокремлених у часі навчальних курсів психології і педагогіки та методик викладання окремих предметів: психологічна, загальнопедагогічна, методична готовність. Цілком природно, що досягнення у такому разі майбутнім вчителем початкових класів цілісної і інтегральної готовності до професійної діяльності, що об'єднує перелічені розрізнені компоненти, значно ускладнюється. Усунути зазначені протиріччя дозволить розробка цілеспрямованого інтегрального навчального спеціального курсу як науково-методичного супроводу розв'язання певної науково-педагогічної проблеми.
У нашому дослідженні обрані критерії мотивації, когнітивності, діяльності, творчості, рефлексії у відповідності до визначених у п.1.3 компонентів структури готовності. Розглянемо дані критерії детальніше.
1. Критерій мотивації підготовки майбутнього вчителя до складання і
- Київ+380960830922