РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ВАЛЬДОРФСЬКИХ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ
ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Питання підготовки та проведення педагогічного експерименту
Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент у
молодших класах вальдорфських шкіл. Дослідно-експериментальна робота
відбувалась протягом трьох навчальних років (2004/2005 – 2006/2007 навчальні
роки).
Основне завдання дослідно-експериментальної роботи полягало у виявленні впливу
технологій використання вальдорфських засобів на рівень розвитку пізнавальної
активності молодших школярів та результативність навчання.
Експеримент проводився у природних умовах і включав констатувальний,
формувальний і контрольний етапи.
На констатувальному етапі (2004/2005 навчальний рік) проводилась постановка
проблеми, визначення цілей, завдань дослідження; визначення методів
дослідження; вивчення та аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;
визначення основних критеріїв і показників, а також вихідного рівня
сформованості пізнавальної активності молодших школярів.
У проведеній експериментальній роботі використовувалась така сукупність методів
дослідження:
• спостереження – комплексне вивчення особистості, з’ясовування ступенів
реалізації та рівнів пізнавальної активності, ініціативності та самостійності
учнів;
• бесіди з учителями, спрямовані на отримання даних щодо індивідуальних
особливостей розвитку учнів, їхніх здібностей, мотивів; визначення труднощів на
шляху розвитку пізнавальної активності;
• опитування учнів, спрямовані на отримання даних щодо сформованості їхньої
мотивації навчання, пізнавальних інтересів та потреб;
• анкетування – визначення засобів, які використовують учителі з метою розвитку
пізнавальної активності учнів, та ставлення до них;
• метод експертних оцінок – визначення та уточнення основних положень методики
дослідження; визначення критеріїв та показників розвитку пізнавальної
активності школярів;
• аналіз продуктів діяльності учнів – з’ясування рівня сформованості знань та
вмінь школярів, здатності їх переносу в нові ситуації та самостійного
застосування;
• педагогічний експеримент – перевірка впливу вальдорфських засобів на розвиток
пізнавальної активності молодших школярів;
• методи математичної статистики – перевірка достовірності одержаних
результатів.
Для виявлення сформованості активності особистості необхідно було з’ясувати
критерії, показники, які відображають суть явища, тобто ті ознаки, на основі
яких визначається поняття. Мірилом активності в пізнавальній діяльності є її
результативність у межах заданого часу, яка співвідноситься з пізнавальними
можливостями учня на даний момент [187, с. 46]. Про розвиток пізнавальної
активності можна судити за її критеріями, серед яких автори виділяють [6; 10;
50; 87; 151; 207; 218; 278; 301]:
- творча активність (Є.Ануфрієв);
- наполегливість, завзятість у навчанні, прагнення до самовиховання і
самоосвіти (Ю.Бабанський);
- усвідомлення діяльності; максимальні зусилля, енергійність (В.Бєлєнький);
- самостійність і творчий підхід; повнота і завершеність завдання (Л.Галкін);
- здатність до перенесення знань в іншу ситуацію, оперування знаннями й
уміннями, участь у роботі класу (Л.Зюбін);
- готовність, прагнення до самостійної діяльності, а також якість цієї
діяльності (В.Лозова, Г.Троцко);
- енергійність, інтенсивність діяльності (Н.Половнікова);
- здатність до аналізу, уміння виділяти проблему, знаходження способу та
планування її розв’язання (А.Рахімов);
- прагнення визначити причину явищ; наполегливість у досягненні мети
(Т.Шамова);
- інтерес, допитливість; оперування набутими знаннями та вміннями; прагнення
учнів брати участь у діяльності, висловлювати власну точку зору (Г.Щукіна).
Кожен критерій розкривається через певні показники, за якими можна конкретно
говорити про виявлення пізнавальної активності. Так, наприклад, такий критерій
розвитку пізнавальної активності, як інтерес до навчання, розкривається через
такі показники: запитання до вчителя, участь у діяльності, прагнення до
завершеності навчальних дій, захоплення новим матеріалом, виявлення емоційного
підйому в навчальній діяльності, прагнення виконати завдання необов’язкового
характеру тощо.
Критерії та показники навчально-пізнавальної активності повинні відображати
ставлення учнів до об’єкту пізнання (суб’єктивні аспекти навчання). Водночас
вони мають бути об’єктивними, тобто відбивати характер пізнавальної діяльності
щодо динаміки, творчого характеру, оптимальності шляхів досягнення мети [297;
301].
Таким чином, у психолого-педагогічній літературі існує досить велика кількість
критеріїв і показників пізнавальної активності. Дехто з науковців убачає вияв
пізнавальної активності в діяльному стані особистості, дехто – у результатах
діяльності та її характеру, інші – у ставленні особистості до об’єкту пізнання
та самого процесу пізнання. І всі критерії і показники мають суб’єктивний
(мотиви, потреби, інтереси особистості) та об’єктивний (особливості вияву
діяльності) компоненти.
На основі праць Н.Гез, Г.Китайгородської, І.Лернера, В.Лозової, Н.Лошкарьової,
Л.Смирнової, І.Харламова, Т.Шамової [52; 113; 142; 153; 156; 237; 270; 278] та
інших дослідників, а також експертних оцінок, результатів бесід з учнями і
вчителями, спостережень за роботою учнів, визначено критерії та показники
розвитку пізнавальної активності молодших школярів, а саме:
• навчальна ініціатива, яка характеризується постановкою учнями запитань до
вчителя та однокласників, виконанням завдань необов’язкового характеру,
пропонуванням нових способів розв’язання за
- Київ+380960830922