РОЗДІЛ 2
Основні етапи бібліотечної діяльності І. Кревецького
2. 1. Становлення І. Кревецького як бібліотечного працівника (1905-1909)
Аналіз суспільно-політичних обставин у Галичині, що безпосередньо мали вплив на бібліотечну діяльність І. Кревецького, дозволив здійснити її періодизацію. Перший етап (1905-1914 рр.) охоплює період з початку роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни, другий етап (1920-1939 рр.) - період роботи у ВБУ в Києві (1920-1921 рр.) та повернення вченого до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922-1939 рр.).
Історія бібліотечної справи Західної України першої половини ХХ ст. тісно пов'язана з функціонуванням бібліотеки НТШ у Львові, а діяльність самої книгозбірні - з постаттю І. Кревецького.
І. Кревецький почав працювати у бібліотеці НТШ з початку 1905 р. за рекомендацією М. Грушевського - свого викладача і наукового наставника, який звернув увагу на обдарованого, працьовитого учня (ще на першому курсі став членом НТШ як здібний молодий науковець) і вирішив влаштувати його на постійну роботу в товариство (докладніше про це див. додаток А).
НТШ від 15 грудня 1904 р. оголосило конкурс на вакантну посаду бібліотекаря. В оголошенні акцентувалося, що перевага надаватиметься особам, які погодяться обіймати місце впродовж тривалого періоду (понад три роки). Зокрема в "ЛНВ" [123, 1905, т. 29, с. 76)] подавалося оголошення такого змісту (збережено правопис оригіналу - У. Я.):
Від Наукового Товариства ім. Шевченка.
Наукове Товариство ім. Шевченка розписує отсим конкурс на посаду бібліотекаря з терміном вношеня удокументованих подань до 31 січня 1905 р. Петент повинен також подати умови, під якими готов обіймити сю посаду. Просьби на часове занятє в бібліотеці (приміром на 2-3 роки) не будуть узяті під розвагу. Інформувати ся в сій справі можна у секретаря Товариства між 11-1 годиною рано (крім неділь і сьвят).
За Виділ:
М. Грушевський, голова. Вол. Гнатюк, секретар*.
На цю посаду М. Грушевський і порекомендував І. Кревецького.
На той час бібліотечні фонди були систематизовані й нараховували понад 21000 од. зб. [138, 1905, ч. 22, с. 27; додаток Б, 60, с. 155], було налагоджено облік нових надходжень, створено бібліотечний каталог й інвентар, організовано обслуговування читачів (у читальному залі, який згодом, з вересня 1900 р., змінили на наукову робітню), сформовано відділ рукописів, започатковано книгообмін з різноманітними українськими та зарубіжними науковими інституціями, завдяки чому бібліотечні фонди з року на рік значно зростали [138, 1901, ч. 5, с. 4]. У 1902 р. бібліотека на запрошення з'їзду академій, що відбувся в Парижі 16-18 квітня 1901 р., стала членом Міжнародної спілки бібліотек, академій і наукових товариств для міжбібліотечного абонементу (позичання рукописів, архівалій та рідкісних видань) [138, 1903, ч. 13, с. 51; додаток Б, 60, с. 154].
Потрібно зауважити, що бібліотека завжди перебувала під пильною увагою Виділу НТШ, який регулював її діяльність - від закупівлі книжок до затвердження порядку роботи. Будь-які питання, що стосувалися бібліотеки, затверджувалися виключно на засіданнях Виділу (навіть господарські та юридичні проблеми, кадрова політика, години роботи, книгообмін, дари, закупівля видань, фінансування бібліотеки тощо), де представником бібліотеки виступав її референт (член Виділу). Бібліотекар як платний
* У всіх цитатах, назвах праць тощо буде збережено правопис оригіналу та авторські виділення.
урядовець участі в зібраннях не брав навіть тоді, коли розглядалися питання бібліотеки [145, с. 81]. Протягом 1900-1914 рр. бібліотечними референтами були відомі українські діячі: І. Франко (1900, 1905-1910 рр.), Г. Гарматій (1901 р., друга половина 1902 р.), С. Сидоряк (перша половина 1902 р.), К. Студинський (1903-1904 рр.), О. Роздольський (1911-1912 рр.), Б. Барвінський (1913-1914 рр.) [138, 1900, ч. 3, с. 2; 1901, ч. 6, с. 11; 1902, ч. 10, с. 10; 1911, ч. 47, с. 3; 1903, ч. 13, с. 2; 1904, ч. 17, с. 1; 1905, ч. 21, с. 1; 1906, ч. 25, с. 2; 1907, ч. 29, с. 2; 1909, ч. 37, с. 1; 1912, ч. 49, с. 1; 1914, ч. 57, с. 2].
Окрім Виділу, деякими справами бібліотеки займалася окрема бібліотечна комісія, до якої входили три члени Виділу [138, 1901, ч. 5, с. 4-5]. До її складу належали: 1900 р. - І. Франко, В. Гнатюк, І. Макух; 1901 р. - В. Гнатюк, С. Томашівський, І. Франко; 1907-1910 рр. - В. Гнатюк, В. Козловський, М. Мочульський, С. Томашівський; 1911-1912 рр. - В. Гнатюк, О. Роздольський, С. Томашівський; 1913-1914 р. - Б. Барвінський, В. Гнатюк, С. Рудницький [138, 1900, ч. 3, с. 2; 1902, ч. 9, с. 24; 1908, ч. 33, с. 31, ч. 35, с. 2; 1909, ч. 37, с. 35; 1910, ч. 41, с. 41; 1912, ч. 49, с. 39; 1914, ч. 58/59, с. 8-9].
Бібліотека як окрема наукова установа не отримувала спеціальних державних дотацій, а існувала тільки на кошти самого товариства. Вони не були настільки високими, щоб забезпечити належний її розвиток. Ще 1900 р. М. Грушевський у своїй програмній статті до першого числа "Хроніки НТШ" зазначав: "Для успішного розвою наукової роботи Товариство останніми роками уділяло значну частину свого небогатого буджету на сформованнє бібліотеки й удержаннє при ній публичної читальні, і на стипендиї й запомоги. Бібліотека зложила ся з кількох пожертвованих колєкций і з обмінних примірників, але доповняєть ся закупном книжок що річно, особливо в відділах Ruthenica і фолькльорної літератури. За браком у Львові бібліотеки, де-б сі відділи були заступлені бодай хоч трохи можливо, сформованнє сих відділів було-б дуже важно і можна-б тільки жадати, аби збільшеннє материяльних засобів Товариства дало йому спромогу уділяти гроша на сю ціль" [138, 1900, ч. 1, с. 13].
Отже, після звільнення попереднього бібліотекаря - М. Павлика - Виділ на засіданні 8 лютого 1905 р. вирішив владнати справу бібліотеки та прийняти до неї на три місяці студентів Львівського університету І. Кре