РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Дослідження було проведено на базі клінічних відділень Державної установи "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України" і психіатричного відділення Військового госпіталю м. Харкова (військова частина А - 3306). В рамках даного дослідження було здійснено комплексне обстеження 287 постраждалих, які зазнали впливу дії чинників тих чи інших екстремальних подій. Серед всіх постраждалих для подальшого обстеження і лікування були відібрані ті особи, у яких внаслідок травматичних подій виникли психопатологічні порушення, що відповідають клінічно встановленому діагнозу "Посттравматичний стресовий розлад" (F 43.1) і "Розлад адаптації" (F 43.2).
В теперішній час до ПТСР відносять психічні розлади, що виникають як відстрочена і/або затяжна реакція на екстремальну (травматичну) подію або ситуацію (короткочасну або затяжну) загрозливого або катастрофічного характеру, що може викликати загальний дистрес майже в будь-якої людини. ПТСР зазвичай виникають слідом за психотравмою після латентного періоду, що може варіювати від декількох тижнів (2-4) до місяців (але, за винятком особливих випадків, не більше 6 місяців). Формуванню ПТСР може передувати етап гострої стресової реакції.
Клінічна картина ПТСР сполучає у собі симптоми, що складають основу депресивних, панічних, тривожно-фобічних, обсесивно-компульсивних розладів. Також вона може доповнюватися ознаками асоціальної поведінки, в тому числі суїцидальними тенденціями, або симптомами вживання різних хімічних речовин, які не набувають розвитку клінічно вираженого варіанту залежності [3, 4, 6].
Такі клінічні особливості даного розладу дозволяють виділити наступні основні діагностичні критерії ПТСР [6, 67]:
- критерій А (відноситься до травматичної події) - людина була під впливом екстремальної травматичної події;
- критерій В (критерій "вторгнення") - травматична подія нав'язливо повторюється в переживаннях одним (або більше) з наступних способів: нав'язливі і повторювані спогади екстремальної події, відповідних образів, думок і почуттів; кошмарні сновидіння про пережиту подію; "флешбек"-ефекти; інтенсивні негативні переживання, викликані зовнішньою або внутрішньою стимуляцією; фізіологічна (вегетативна) гіперреактивність;
- критерій С ("уникання") - постійне уникання стимулів, пов'язаних із травмою, а також ознаки намбінгу (numbing) - блокування емоційних реакцій, "заціпеніння" (яке не спостерігалося до травми). Визначається по наявності трьох (або більше) з перерахованих нижче ознак: зусилля по униканню думок, почуттів або розмов, дій, місць або людей пов'язаних із травмою; часткова психогенна амнезія; помітно знижений життєвий інтерес або почуття відчуженості; знижена інтенсивність вищих емоцій; почуття відсутності перспективи в майбутньому;
- критерій D ("гіперактивації") - постійні симптоми гіперактивації (порушення), що не спостерігалися до травми. Визначаються за наявністю, як мінімум, двох з нижчеперелічених симптомів: труднощі з засипанням або поганий сон (ранні пробудження); дратівливість або спалахи гніву; складнощі з зосередженням уваги; підвищений рівень настороженості, стан постійного чекання загрози; гіпертрофована реакція переляку;
- критерій Е. Тривалість перебігу розладу. Симптоми, що відносяться до критеріїв В, С і D спостерігаються більше одного місяця після травми;
- критерій F. Розлад викликає клінічно значущий дистрес або порушення адаптації в соціальній, професійний або інших важливих сферах життєдіяльності.
Від ПТСР порушення адаптації відрізняється не таким великим розмахом патогенності стресора і відсутністю подальшого характерного відтворення психічної травми [67].
Розлади адаптації - стани суб'єктивного дистресу й емоційного розладу, які, зазвичай, перешкоджають соціальному функціонуванню і продуктивності і виникають в період адаптації до значної зміни в житті або стресовій життєвій події.
Дані розлади діагностуються при відповідності стану хворого наступним критеріям:
1 критерій - наявність в анамнезі ідентифікованого психосоціального стресу, що не досягає надзвичайного або катастрофічного розмаху; симптоми розладу з'являються протягом місяця;
2 критерій - наявність окремих симптомів (за винятком маячних і галюцинаторних), що відповідають критеріям афективних (F 3), невротичних, стресових і соматоформних (F 4) розладів і порушень соціальної поведінки
(F 91), але не відповідають цілком жодному з них;
3 критерій - тривалість розладів не перевищує 6 місяців з моменту припинення дії стресу за винятком затяжних депресивних реакцій (F 43.21).
Розлади адаптації в залежності від домінуючої в клінічній картині симптоматики диференціюються у такий спосіб:
а) короткочасна депресивна реакція (F 43.20) - транзиторний стан легкої депресії, що триває не більше місяця;
б) пролонгована депресивна реакція (F 43.21) - легкий депресивний стан як реакція на затяжну стресову ситуацію, що триває не більше двох років;
в) змішана тривожна і депресивна реакція (F 43.22) - представлена як тривожна, так і депресивна симптоматика, за інтенсивністю не перевищує змішаний тривожний і депресивний розлад (F 41.2) або інші змішані тривожні розлади (F 41.3);
г) з перевагою порушення інших емоцій (F 43.23) - структура афекту різноманітна; представлені тривога, депресія, занепокоєння, напруженість і гнів. Симптоми тривоги і депресії можуть відповідати критеріям змішаного тривожного і депресивного розладу (F 41.2) або інших змішаних тривожних розладів (F 41.3), але їхня виразність недостатня для діагностики більш специфічних тривожних або депресивних розладів;
д) з перевагою порушення поведінки (F 43.24) - розлад, що стосується переважно соціальної поведінки, наприклад, агресивної або іншої девіантної її форми;
е) змішаний розлад емоцій і