Ви є тут

Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. - початок ХХI ст.)

Автор: 
Соловяненко Денис Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U001122
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Технологія бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС)
Бібліотечний Інтернет-сервіс (БІС) має ряд важливих ознак, які відрізняють його від інших видів бібліотечного сервісу. В першу чергу це технологічні відмінності. Технологія будь-якого виду бібліотечного сервісу являє собою сукупність технологічних циклів, процесів, етапів, операцій тощо, які направлені на задоволення інформаційних потреб користувачів. Умовно технологію бібліотечного сервісу можна розділити на три групи процесів:
- процеси підготовки до реалізації сервісу,
- процеси реалізації сервісу,
- процеси аналізу реалізованого сервісу.
Процеси підготовки формують дані для реалізації сервісу, а аналіз сервісу проходить на основі даних процесів реалізації сервісу. Така технологія забезпечує планомірність та прямотечію реалізації сервісу.
На вході ми маємо працю бібліотекарів, а на виході - результат праці (задоволені потреби користувачів) та дані статистичного характеру. Але така технологія не забезпечує адаптивність реалізації сервісу, дані аналізу не враховуються при підготовці. Це технологічна лінія реалізації сервісу - лінійно-планомірна технологія.
Аналітично-адаптивна технологія, яка використовується у БІС, дещо інша. Виконуються ті ж самі процеси: "підготовка - реалізація - аналіз", що й у лінійно-планомірній технології, але не у формі лінії, а у формі циклу. Отже маємо цілісний технологічний цикл аналітично-адаптивного бібліотечного сервісу.
Цей цикл забезпечує самовдосконалення технології бібліотечного сервісу шляхом зворотного зв'язку. Звісно, використання аналітично-адаптивної технології можливе не лише у БІС. Така схема цілком вірна і для традиційного бібліотечного сервісу. Але, коли ми говоримо про роботу комп'ютерної системи, вимога зворотного зв'язку набуває особливої актуальності. Комп'ютерна система зворотного зв'язку - це система, здатна до саморозвитку, тобто інтелектуалізації, отже така система працюватиме не лише над реалізацією БІС, а й над покращенням власної діяльності.
Хоча схема технологічного циклу, про яку йшлося вище, однакова по формі як для традиційного, так і для онлайнового бібліотечного сервісу, проте, технологія БІС має суттєві відмінності у змісті процесів. Перш за все, це пов'язано з тим, що БІС презентується користувачам не людиною, а машиною. Бібліотекар не спілкується з користувачами безпосередньо - процес реалізації БІС проходить без людського втручання. У зв'язку з цим значно зростають вимоги до процесів підготовки до БІС та аналізу БІС.
В цих умовах принципове значення має проектування проектів. Тут мова йде про відповідність веб-проектів стандарту ISO 13407:1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем". Перед тим, як пояснювати ті норми, які закладено в цей стандарт, визначимося з тим, на яких засадах він наразі існує в Україні та інших європейських державах. В Європі стандарт прийнятий державами-членами Європейського комітету по стандартизації (CEN)1. Що стосується Росії та країн СНД, то наразі державних та міждержавних стандартів основі ISO 13407 прийнято не було. Питаннями української адаптації стандарту ISO 13407 займається Науково-дослідний інститут дизайну Національного авіаційного університету України (НДІ дизайну), що є робочим органом ради з дизайну при Кабінеті міністрів України. В рамках виконання Концепції розвитку національного дизайну до 2010 р. [101] при НДІ дизайну створено Технічний комітет зі стандартизації "Дизайн та ергономіка" (ТК 121). Адаптація стандарту ISO 13407:1999 закладалася в плани НДІ дизайну на 2006 рік (термін закінчення завдання - грудень 2006 р.), але наразі державного стандарту України на базі ISO 13407 ще не прийнято.
Стандарт ISO 13407 визначає [223, 229] зорієнтований на користувачеві дизайн (HCD) як такий, що характеризується активним залученням користувача в процес розробки програмної системи для досягнення прозорого розуміння користувацьких вимог та відповідного розподілу функцій між користувачами та технологіями, а також інтерактивним характером підходу та мультидисциплінарністю залучених до розробки спеціалістів. Під останнім мається на увазі залучення до процесу розробки проекту різних категорій фахівців: керівників, спеціалістів зі зручності, кінцевих користувачів, програмістів, різних категорій дизайнерів, сервісних спеціалістів, консультантів, інструкторів тощо. При цьому важливо, щоб у розробці брали участь як технічні спеціалісти, так і ті, які лише побічно знайомі з комп'ютерними технологіями.
Стандарт ISO 13407 визначає п'ять процесів технологічного циклу розробки програмного продукту. Коротко охарактеризуємо кожен з цих п'яти процесів. В концепції HCD робота над розробкою дизайну проекту починається з процесу планування. Це включає в себе групову роботу всього штату, що залучається до розробки дизайну, обговорення ними основних підходів до створення майбутнього продукту та узгодження єдиного бачення щодо мети, завдань та технічних особливостей майбутнього проекту. Оскільки будь-який продукт може застосовуватися лише у певному контексті (тобто певними людьми, в певних умовах, з певною метою), дуже важливим є процес визначення контексту використання майбутнього проекту. Для масштабних проектів необхідно проведення досліджень з метою вивчення контингенту користувачів, очкувань різних категорій користувачів, технічних засобів та каналів зв'язку, з якими працюють користувачі тощо. На основі багатовекторного аналізу формулюється контекст використання проекту, визначаються конкретні цілі та завдання проекту, технічні особливості впровадження та підтримки проекту. Ключовим при розробці проекту є процес визначення потреб користувача та організації з урахуванням контексту використання проекту. Багатоаспектний аналіз включає: якість користувацького інтерфейсу, якісні та кількісні характеристики завдань, які ставить користувач (в тому числі, аналіз завдань різних категорій користувачів), функціональність системи (особливо в контексті прозорості проекту для користувачів), в