РОЗДІЛ 2.
БІОБЛІОГРАФІЯ І БІБЛІОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧЕНИХ-ПРИРОДОЗНАВЦІВ ЯК ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ДЖЕРЕЛО
2.1 Бібліографічна діяльність учених 20?30-х років ХХ ст. і їх внесок у розвиток природничої бібліографії.
Після лютневої революції 1917 р. відновлюється робота Українського Наукового Товариства у Києві (УНТ). Політична й економічна ситуація, пов'язана з розбудовою молодої української державності, змінює орієнтацію наукових досліджень і відповідно проблематику публікацій у поновлених виданнях товариства, особливо з природознавства і техніки. Пріоритетність останніх обумовлювалася необхідністю створення науково-технічного й промислового потенціалу незалежної України. Значну увагу приділяли, зокрема, геологічним дослідженням, що було пов'язано зі значною потребою держави у розвідці нових покладів корисних копалин.
Прагнення учених-природознавців допомогти виявилося на нараді природознавців України, що відбулася 1?6 серпня 1918 р. в Києві.
Серед різних програмних матеріалів було заслухано доповідь акад. П.А. Тутковського "Бібліографічна справа на Україні". Нарада визнала за необхідне підготовку "повної бібліографії з різних галузей природознавства України" і закликала всіх, хто має матеріали, допомогти у цій справі.
У статтях і замітках вчених УНТ формулювалися також завдання окремих галузей природознавства, популяризації досягнень науки, розглядалися питання використання результатів досліджень і впровадження їх у виробництво в умовах України. Особливо багато таких публікацій у "Вістях Природничої Секції Українського Наукового Товариства", започаткованому в середині 1918 р. У ньому крім наукових статей (більшість з яких можна було б назвати програмними) подавалися відомості про діяльність природничої секції УНТ, події у житті природничонаукових установ і товариств України, інші інформаційні матеріали. Протягом 1918?1919 рр. вийшло чотири випуски "Вістей", що склало їх перший том. [287, с.179?180]
Члени УНТ усвідомлювали необхідність бібліографічного інформування з галузей природознавства і техніки. Матеріали щодо його організації й безпосередньо інформаційні повідомлення також знаходимо переважно на сторінках "Вістей". Так, з рубрики "Товариства та інституції" дізнаємося, що при заснуванні "Вістей" на засіданнях Ради природничої секції було вирішено приступити до організації бібліографічної роботи. Обрано Бібліографічну комісію, до складу якої (за окремими галузями) увійшли відомі українські учені П.А. Тутковський (геологія та географія), М.В. Шарлемань (зоологія), О.А. Яната (ботаніка), О. Алешо (антропологія й етнографія), Л. Красівський (редактор "Вістей"). Постановами Ради було також окреслено завдання комісії, серед яких публікація у "Вістях" "Докладних списків і рецензій усієї біжучої літератури по Україні", рукописів фундаментальних бібліографічних покажчиків науково-природничої літератури.
Важливість бібліографічної інформації для проведення наукових досліджень підкреслював у своїх роботах український ботанік О.А. Яната. Він підготував бібліографічні покажчики "Українська природнича література додержавної доби" та "Українська природнича література за 1917-1918 рр." (у них здійснено класифікацію цієї літератури), що були включені до другого тому "Матеріалів до української природничої термінології та номенклатури", вихід якої анотується у "Вістях".
У "Вістях" опубліковано стислий бібліографічний огляд літератури з фауни Київщини М. Шарлеманя. [483, с. 97-106]
Бібліографічну інформацію вміщено в рубриках "Бібліографія", "Нові книги", "Наші книгарські скарби". Бібліографічні списки представляють, як правило, книги та брошури членів УНТ і подаються разом з рефератами різного обсягу (від 6?10 рядків до декількох сторінок). Особливістю цих рефератів є те, що вони не тільки дають перелік чи характеристику основних смислових аспектів, а й оцінюють її зміст, що дає можливість назвати їх критичними.
Практично виконання всіх цих завдань у галузі науково-допоміжної бібліографії взяли на себе бібліографічні комісії Українського інституту марксизму-ленінізму, Науково-дослідної кафедри історії української культури, Бібліографічний кабінет Інституту Т.Г. Шевченка, Бібліографічно-бібліотечне бюро Сільськогосподарського державного наукового комітету Наркомзему УРСР, а також великі наукові бібліотеки республіки: Всенародна бібліотека України, Одеська центральна наукова бібліотека та ін. Бібліографічні матеріали друкувалися на сторінках періодичних видань та у збірниках наукових центрів. У складанні бібліографічних матеріалів брали участь учені України ? академіки П.А. Тутковський і М.В. Птуха, професор С.І. Маслов, бібліографи М.І. Ясинський, Ф.П. Максименко, Ю.О. Меженко та багато інших. Поряд з практичною участю в складанні посібників вони багато уваги приділяли теоретико-методичному обґрунтуванню науково-допоміжної бібліографії.
У рішеннях Першої конференції наукових бібліотек УРСР, а потім першого Всеукраїнського бібліотечного з'їзду, який зібрався у червні 1926 року, було зафіксовано положення про необхідність ведення великими бібліотеками бібліографічної роботи у різноманітних формах відповідно з типом бібліотеки і потребами читачів.
Велика увага у резолюціях конференції приділялася питанням координації бібліографічної роботи в республіці. Вже у червні 1926 року на засіданні Президії Укрнауки Наркомосу УСРР було поставлене й позитивно розв'язане питання про створення Бібліографічної комісії при Академії наук, у розробці положення якої брали активну участь академіки В.І. Липський, А.Ю. Кримський та інші. Положення передбачало: 1) спрямувати бібліографічну роботу науково-дослідних організацій на обслуговування запитів науки; 2) виявити і врахувати всі бібліографічні роботи, що велися на той час, з метою координації й планування; 3) сприяти розробці теоретичних і методичних питань бібліографії; 4) всіляко сприяти створенню українського бібліографічного репертуару.
До складу Бібліографічної комісії увійшли представники від найбільш