РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для комплексної оцінки умов і характеру праці диспетчерів ЄЦК і станцій, використовувалась гігієнічна класифікація праці ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. В основу класифікації покладено наявність і вираженість шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, рівні важкості і напруженості праці. Нами використовувався принцип диференціації умов і характеру праці, який передбачає визначення ступеня відхилення параметрів виробничого середовища та процесу праці від чинних гігієнічних норм, а також їх впливу на ФС і здоров'я працюючих (основні види та обсяг проведених досліджень представлені в табл. 2.1).
Так, для для визначення класу умов праці за показниками важкості трудового процесу та напруженості трудового процесу використовувались відповідні таблиці 4.11.7 та 4.1.8 ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001.
При наявності також ГКТ № 4137-86 "Гигиеническая классификация труда", при оцінці робочої пози диспетчерів враховували думку про те [84], що вказана в графах 4, 5 і 6 цієї класифікації характеристика цього параметра передбачає обмеження часу перебування людини не тільки у нахиленому положенні, але і з поворотом тулуба, голови до вказаного критеріального значення. Це стосується і параметра "нахилу тулуба". Крім цього, важкість праці по параметру "робоча поза" може бути оцінена по класу і ступені при наявності тільки однієї із характеристик. Враховувалось і те, що до 1- го класу (умови оптимальні) може бути віднесена тільки вільна робоча поза, коли мається можливість при виконанні трудових операцій невимушено змінювати робочу позу - "стоячи", "сидячи" за бажанням працюючого.
При визначенні параметра "дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук" враховували саме ці стереотипні рухи, що обумовлюють локальне фізичне навантаження. Вони характерні для робіт з використанням у якості органів керування (ОК) клавішних і кнопкових вимикачів та перемикачів, тумблерів і таке інше, вимагаючих прикладення зусиль натискання в основному у межах 0,1 - 0,8 кгс (1,0 - 8,0 Н), про що вказано у відповідних стандартах: ГОСТ 22614-77, ГОСТ 22615 - 77 (Додаток 4).
Таблиця 2.1
Основні види та обсяг досліджень
ПоказникиОбсяг дослідженьГігієнічні дослідження: на 66 робочих місцях диспетчерів ЄЦК і 44 робочих місцях диспетчерів станцій: Дослідження токсичних речовин в повітрі 630Дослідження параметрів мікроклімату830Дослідження концентрації пилу в повітрі522Виміри виробничого шуму645Виміри неіонізуючого випромінювання588Виміри освітленості 722Вивчення важкості і напруженості праці на робочих місцях110Аналіз показників, які характеризують стан здоров'я працівників диспетчерсько-операторських професій служби руху залізниці, по медичним карткам за три роки188Фізіологічні дослідження, які характеризують функціональний стан організму, у диспетчерів ЄЦК: Проста рухома реакція 216Складна зорово-моторна реакція216Артеріальний тиск216Частота серцевих скорочень216Соціально-гігієнічні дослідження:Аналіз опитувальних анкет, які включають 33 пункти 118Аналіз річних звітів про порушення безпеки руху поїздів на Донецькій залізниці за 1999-2005 роки7 Оскільки при виконанні таких робіт розвиток профзахворювання, як свідчать результати наукових досліджень [84], залежить в основному від кількості рухів (92%), то і нормування значення даного показника відноситься саме до цих робіт. Відповідно не допускається проводити оцінку важкості робіт, що характеризуються значною кількістю стереотипних робочих рухів по переміщенню ОК з переважною участю м'язів рук і плечового поясу, по критеріям, які встановлені для робіт з участю м'язів кисті і пальців рук. Враховували, що раціональною (вільною) вважається така робоча поза, яка супроводжується мінімальним напруженням м'язів, що підтримують тіло або кінцівки та запобігає розвитку передчасної втоми.
Показники напруженості, тривалість впливу факторів виробничого середовища, як характеристику умов праці, досліджували за допомогою методу хронометражу.
Хронометраж, тобто запис тривалості послідовності виконання окремих операцій упродовж робочої зміни, дає змогу оцінити співвідношення часу, що затрачується на виконання основних і допоміжних операцій, тривалість мікропауз, простоїв, завантаженість робочої зміни, а також виявити погодинну продуктивність праці та закономірності, оцінити раціональність режиму, темпу і ритму операцій.
Хронометраж здійснювали за допомогою секундоміра. Облік проводили за поточним часом (не зупиняючи стрілку секундоміра, а лише зазначаючи час завершення кожної операції або ж час впливу окремих факторів довкілля). Тривалість хронометрованих процесів обчислювали за різницею в часі між звершенням послідовних етапів. Хронометражу передувало ознайомлення з процесом праці, характером і особливостями умов праці диспетчерів, зі складанням приблизної схеми послідовності впливу факторів виробничого середовища за результатами спостережень.
Діяльність диспетчерського апарату залізниці має виражений операторський характер і віднесена до переважно розумової праці, яка пред'являє високі вимоги до професійно важливих психофізіологічних якостей (швидкості реакції, уваги, пам'яті, емоційної і стресостійкості, до здібності підтримувати працездатність в умовах нервово-емоційного напруження) та потребує у відповідності з наказом МОЗ і Держнагляохоронпраці України №263/121 від 23.09.1994 р. "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", проведення психофізіологічного професійного добору, що дозволяє підвищити безпеку руху, а також прогнозувати успішність засвоєння професії і подальшої професійної діяльності [43,118]. Вхідний психофізіологічний контроль вже проводився серед працюючих в ЄЦК шляхом оцінки професійно - важливих якостей, які допомагають (або перешкоджають) оволодінню вибраною професією або роботі за професією. Засоби і методи оцінки були достатніми для того, щоб вивести висновок про потенційну професійну придатність [17]. Так, не дивлячись на те, що шви
- Київ+380960830922