РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ХУДОЖНЬО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
У цьому розділі подано діагностику рівнів сформованості музично-естетичних смаків майбутніх учителів; результати впровадження педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів - майбутніх учителів у процесі художньо-творчої діяльності.
2.1. Характеристика стану сформованості музично-естетичних смаків студентів педагогічного університету
Наше дослідження відбувалось у руслі досліджень наукової школи В. Дряпіки й продовжувало вивчення різних аспектів проблеми виховання музичної культури студентської молоді, частково розкритих у попередніх дисертаційних роботах Л. Гончаренко, Г. Горбуліч, О. Коробко, О. Пономарьової, В. Радкіної, Т. Скорик.
Метою нашого експериментального дослідження передбачалось встановлення оптимальності гіпотетично визначених педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів - майбутніх учителів у художньо-творчій діяльності.
Експериментально-дослідна робота відбувалась протягом 2002 - 2007 рр. на базі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (психолого-педагогічний, історичний факультети, Інститут культури і мистецтв), а також на гуманітарному факультеті Краматорського економіко-гуманітарного інституту та факультеті підготовки вчителів початкових класів Слов'янського державного педагогічного університету. Методика формування музично-естетичних смаків студентів апробувалась також на соціально-педагогічному факультеті Бердянського державного педагогічного університету. Усього в процесі дослідження було обстежено 384 студенти, 56 викладачів університетів. Основний формувальний експеримент проводився на базі означених факультетів та Інституту культури і мистецтв ЛНПУ імені Тараса Шевченка. У ньому взяли участь 164 студенти І - V курсів. Експеримент проводився в природному соціально-педагогічному середовищі педагогічного університету і містив констатувальний, формувальний та контрольний етапи.
Метою констатувального зрізу було виявлення наявного у студентів - майбутніх учителів рівня сформованості музично-естетичних смаків.
У ході пілотажного дослідження було доведено, що в практиці підготовки у вищих навчальних закладах формування музично-естетичних смаків майбутніх учителів є прерогативою лише виховної роботи зі студентською молоддю, у навчальному процесі як цілеспрямоване завдання професійної підготовки не реалізується, окрім спеціальностей "Дошкільне виховання" та "Початкове навчання". Разом з тим навіть навчальними планами та чинним змістом підготовки фахівців означених спеціальностей музичне виховання спрямоване на переважно механічне засвоєння теоретизованого матеріалу, без урахування реальних інтересів сучасного студентства та на ознайомлення майбутніх вихователів й учителів з дидактико-методичною складовою курсу "Музичне виховання дітей". Художньо-творча діяльність у вищих навчальних закладах, які були охоплені експериментом, організована по-різному. Водночас навіть найкращі матеріально-технічні умови не забезпечують високих показників участі студентства в художньо-творчій музичній діяльності. Ми одержали дані спостережень за студентами в навчально-виховному процесі в університеті та результати опитування (понад 200 студентів різних курсів), а також провели співбесіди з викладачами, які працюють на означених факультетах (24 викладачі). У процесі пілотажного дослідження було доведено, що переважна більшість студентів мають низький і дуже низький рівень музичної обізнаності, проте відчувають потребу у збагаченні знань, виявляють інтерес до різних форм музичної художньо-творчої активності, разом з тим, реальний відсоток студентів, які беруть активну участь у художньо-творчій діяльності є досить низьким - 14,7 %. У ході пілотажного експерименту було апробовано та удосконалено методику проведення констатувального зрізу. Одержані в ході початкового обстеження експериментальні дані щодо рівня сформованості музично-естетичний смаків студентів переконали в необхідності застосування системної цілеспрямованої роботи з формування музично-естетичних смаків засобами художньо-творчої діяльності.
Метою формувального експерименту була практична перевірка ефективності гіпотетично визначених педагогічних умов формування музично-естетичних смаків майбутніх учителів. Формувальний експеримент проводився поступово зі студентами молодших і старших курсів в експериментальних групах: ЕГ1 - 84 студенти І курсу, ЕГ2 - 69 студентів І курсу, ЕГ3 - 86 студентів ІІІ курсу. Паралельно було задіяно три контрольні групи - КГ1, КГ2, КГ3, - загальною кількістю 145 чоловік. Усього в експерименті взяли участь 384 студенти різних факультетів педуніверситетів.
В експериментальній групі І курсу ЕГ1 (84 студенти спеціальностей "Дошкільне виховання", "Початкове навчання", "Культурологія", "Музична педагогіка та виховання") цілеспрямована робота проводилась протягом трьох років і триває до цього часу. Від початку навчання студентів в університеті куратори груп разом з деканатами зосередили увагу на заохоченні першокурсників до активної участі в соціально-культурному житті університету, зокрема в художньо-творчій діяльності. Важливими складовими виховної роботи в цих групах стало також колективне відвідування театральних вистав, концертів з наступним обговоренням естетичних вражень. Для студентів було впроваджено факультативний курс "Світ музики", заняття з якого проводились двічі на місяць спеціально підготовленим фахівцем з використанням різноманітної слухової та зорової наочності. Усе це не лише дало можливість підвищити рівень музично-естетичних смаків студентів, а й сприяло становленню активної суб'єктної позиції в навчально-виховному процесі. Студенти цих груп відрізнялись дружніми стосунками, легкістю в прийнятті та виконанні громадських доручень і завдань, позитивною настроєністю. Протягом наступного, другого року навчання, п