РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Комплекс використаних методик клінічного та інструментального обстеження хворих на РА та осіб умовно контрольної групи, які страждають на ОА
2.1.1. Методи обстеження хворих на РА
В дослідження включали хворих на РА, які задовільняли класифікаційним критеріям ACR (1988) [44].
Суглобовий протокол обстеження хворих на РА включав наступні показники:
1. кількість хворобливих суглобів (28) (КХС),
2. кількість запалених суглобів (28) (КЗС),
3. 10 см ВАШ болю [98],
4. DAS (інтегральний показник активності РА), розраховували за формулою [472]:
DAS=0,555v (КХС)+0,284v (КЗС)+0,7Ln (ШОЕ)+0,0142*(ВАШ активності) (2.1)
5. визначення сили кисті (СК) за допомогою динамометрії,
6. Health Assessment Questionnaire (HAQ)-анкета оцінки функціонального стану хворих на РА [86],
7. загально-клінічні аналізи крові і сечі,
8. біохімічний аналіз крові,
9. визначення РФ за допомогою латекс-тесту.
Перебіг хвороби характеризували, як персистуючий, якщо у хворого в кожний з візитів виявляли клінічні ознаки активного артриту і ремітуючий, якщо хоча б в один з візитів у хворого не було ознак активного артриту [82, 40].
Для визначення клінічної ремісії використовували критерії клінічної ремісії ARА (1981) [122]:
* тривалість ранкової скутості ? 15 хвил,
* відсутність загальної слабкості,
* відсутність болю в суглобах,
* відсутність пальпаторної хворобливості суглобів або болю при рухах,
* відсутність припухлості суглобів,
* ШОЕ за методом Уестергрена < 30 мм/год у жінок або < 20 мм/год у чоловіків.
Згідно ARA клінічну ремісію діагностують у разі наявності ? 5 з вище перерахованих критеріїв в ? 2 послідовних місяцях.
Рентгенологічну стадію РА визначали за O. Steinbrocker (1949) [21]:
І-навколосуглобовий ОП без ерозивних змін,
ІІ-сполучення ОП, незначної деструкції СХ і субхондральної Ктк,
ІІІ-ОП зі значною деструкцією хрящової і Ктк,
ІV-анкілоз суглоба.
Для оцінки прогресування локальних змін Ктк у хворих на РА використовували класичний метод Ларсена [106]. Згідно методу ступінь деструктивних змін визначають в наступних суглобах: проксимальних міжфалангових суглобах ІІ-V пальців і ІІ-V п'ястково-фалангових суглобах обох кистей в чотирьох квадратнтах обох ПЗС (проксимально-латеральному, дистально-латеральному, проксимально-медіальному і дистально-медіальному), а також в ІІ-V плюснофалангових суглобах обох стіп. Кількісну оцінку деструкції здійснювали в балах наступним чином:
0-норма або зміни, що не притаманні РА (наприклад, крайове ущільнення Ктк),
1-мінімальні зміни (ерозія < 1 мм в діаметрі або незначне звуження РСЩ),
2-ранні зміни (одна або декілька ерозій діаметром > 1 мм),
3-помірні деструктивні зміни, виражені ерозії,
4-тяжка деструктивна патологія (зазвичай РСЩ відсутня, проте конфігурація суглобової поверхні частково збережена),
5-груба (мутилююча) деструкція (повне руйнування суглобових поверхонь).
Індекс Ларсена (ІЛ) - сума всіх балів, розрахованих для кожного суглоба або суглобових зон. Таким чином максимальний ІЛ складає 160 балів.
Крім того, з метою вивчення ролі визначення деструктивних змін в великих суглобах ми адаптували метод Ларсена для колінних суглобів (КС): індекс Ларсена для КС являє собою суму балів, розрахованих окремо для медіального і латерального відділів кожного КС, помножену на 5. Отже максимальний ІЛ для КС складає 100 балів.
2.1.2. Методи обстеження хворих на ОА
В дослідження включали хворих на ОА колінних, кульшових суглобів та суглобів кистей, що задовольняли відповідним критеріям ACR [43]. Рентгенологічну стадію діагностували за Келлгреном і Лоуренсом (1952): в залежності від ступеню звуження РСЩ або вираженості остеофітозу визначали 0-IV стадії [101].
Оцінку функціонального стану хворих на ОА колінних або кульшових суглобів здійснювали за допомогою анкети Western Ontario and McMaster University osteoarthritis index (WOMAC), яка являє собою 24 питання, розділені на 3 групи (біль, обмежена рухливість і труднощі виконання повсякденної діяльності); відповідь на кожне питання кодується у вигляді 10 см ВАШ [51].
З метою оцінки функціонального стану хворих на ОА суглобів кистей застосовували функціональний індекс Драйзера [80]. Останній визначали за результатами опитування хворих за анкетою з 10 запитань, відповіді на які кодуються в балах від 0 (без труднощів) до 3 (неможливо виконати).
Для додаткової оцінки функціонального стану КС та ТСС вимірювали амплітуду рухів з використанням гоніометра за методом нейтрального нуля.
Комплексна оцінка больового синдрому включала 10-бальну візуальну аналогову шкалу (ВАШ) болю, де на вісі ординат відкладали бали болю, а на вісі абсцис - дні лікування та місяці спостереження [98]. У хворих на ОА КС додатково здійснювали оцінку болю при пасивних рухах (0-є, 1-відсутня), при пальпації СЩ (0-є, 1-відсутня), при натискування на надколінок (0-є, 1-відсутня), а також наявність (0) або відсутність (1) крепітацій.
Для визначення впливу надлишкової маси тіла на прогресування ОА у хворих обчислювали індекс маси тіла Кетле за наступною формулою [30]:
ІМТ=вага тіла (кг)/(зріст, м)2 (2.2)
З метою оцінки прогресування локальних змін Ктк у хворих на ОА ми використовували кількісну і напівкількісну оцінку рентгенограм.
У разі ураження КС всім хворим виконували до початку дослідження, а в наступному 1 раз на рік, рентгенограми обох КС в стандартній передньо-задній і аксіальній проекціях. Кількісну оцінку здійснювали за допомогою кронциркуля і тонкої пластикової лінійки, градуйованій в 0,5 мм за методом J.C. Buckland-Wright et al. (1995) в модифікації В.М.Коваленка та співавт. (2003) [19].
Напівкількісну оцінку проводили за методикою В.М.Коваленка та співавт. [17], згідно якої окремо в медіальному і латеральному