РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клініко-лабораторні методи дослідження
Ретроспективний порівняльний аналіз проведено по 117 історіям хвороби пацієнток, у яких раніше були проведені різні оперативні втручання в черевній порожнині. Жінки були оперовані в гінекологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова у 2002 - 2004 роках. Аналіз проводився на основі історій хвороб, операційних журналів. Вивчались особливості діагностики післяопераційного спайкового процесу, можливі фактори риску виникнення спайкового процесу в порожнині малого тазу та основні підходи до реабілітації пацієнток на постгоспітальному етапі.
Вік обстежених в ретроспективному дослідженні склав 17-45 років (табл. 2.1).
Таблица 2.1
Розподіл досліджуваних жінок за віком
Вік (роки)17-2021-2526-3031-3536-4041-45Кількість жінок2885128546045Кількість жінок з спайковим процесом (%)6 (21,4)
14 (16,5)48 (37,5)21 (38,9)12 (20,0)16 (35,5)
В процесі діагностики спайкового процесу в порожнині малого тазу ми керувалися клінічною класифікацією спайкового процесу в порожнині малого тазу Минбаєва О.А. (1997). Відповідно до вищевказаної класифікації, спайковий процес в порожнині малого тазу за стадією розповсюдження поділяють:
1. Спайок в малому тазу немає, але іноді зустрічаються спайки в черевній порожнині;
2. Спайки поодинокі, мінімальні з маткою та додатками (яєчник та маткова труба);
3. Спайки тонкі, площинні, багаточисленні, без судин, незначне розповсюдження на матку та додатки (< 50% поверхні);
4. Спайки щільні, товсті, васкуляризовані, розповсюдження на матку та додатки (> 50% поверхні);
5. Спайки щільні, товсті, матка та додатки самостійно не візуалізуються.
Крім того, виділяють поєднання спайок на додатках з спайками черевної порожнини.
Наведена класифікація достатньо повно відображає основні етапи перебігу спайкового процесу і дозволяє визначити патогенетично спрямоване профілактичне лікування відповідно фазі процесу.
У всіх пацієнток, з метою виявлення можливих детермінованих факторів ризику виникнення постоперативного спайкового процесу в порожнині малого тазу, ми детально вивчали анамнез, а саме: група та резус крові, тип статури, шкідливі звички, професійні шкідливості, наявність спайкових процесів у родичів і схильність до утворення келоїдних рубців; перенесені захворювання (системні захворювання сполучної тканини, порушення функції та захворювання травного тракту, інфекційні захворювання в дитинстві, порушення обміну речовин, захворювання серцево-судинної системи, захворювання сечовидільної системи, синдром тазового болю); стан менструальної і репродуктивної функцій (менархе, початок статевого життя, порушення оваріоменструального циклу, кількість пологів та абортів, диспареунія); гінекологічні захворювання (оофоріти, сальпінгіти, ерозії шийки матки, кісти яєчників, фіброміома матки, непліддя); перебіг попереднього оперативного втручання (обсяг та час оперативного втручання, наявність в черевній порожнині крові, гною, навколоплідних вод, характеристика шовного матеріалу, післяопераційна санація черевної порожнини, початок відходження газів в п/о періоді, термін виписки зі стаціонару); лабораторні дослідження в п/о період (лейкоцитоз, тромбоцити, ШЗЕ, загальний білок, глюкоза, фібриноген, протромбіновий індекс, бактеріологічне дослідження виділень), які детально описані у власно розроблених анкетах.
Для оцінки якості життя жінок до і після хірургічного лікування, зокрема його віддалених результатів, використовували шкалу Nottingham Health Profile (NHP), модифіковану для гінекологічних пацієнтів, виключивши з неї розділ, присвячений обстеженню хворих з серцево-судинними захворюваннями [1, 4, 88]. Дана шкала одна з багатьох, яка найбільшою мірою відображає вплив стану здоров'я і симптомів захворювання на якість життя (енергійність, сон, емоційні реакції та фізична активність). Вона валідна, надійна і чутлива. Шкала є анкетою, що складається з двох частин. Кожній передбачуваній відповіді першої частини методики привласнені бальні значення, що представляють зважену величину, обчислену у великому дослідженні популяції. Сума балів рівна 100, що відповідає якнайгіршому рівню якості життя по даному параметру. Друга частина методики служить для оцінки впливу стану здоров'я на основні види повсякденної діяльності пацієнта. Анкета NHP не включає інтегрованого показника якості життя. Заповнювали анкети самі хворі, без допомоги і навідних питань дослідника. Важлива роль в статусі якості життя відводиться сексуальній функції пацієнтки. Сексуальність є природженою потребою і функцією людського організму і обумовлена інтегрованою взаємодією біологічних, психічних, соціальних і культурних чинників.
Сексуальну функцію жінки вивчали за допомогою спеціальної анкети, що складаються з 5 питань, що включають вік, освіту, гінекологічний анамнез, свідчення до операції і її характер, а також сексуальне життя до і після операції. У оцінці сексуальної функції хворих використовували наступні критерії:
1) зміна лібідо;
2) задоволення від сексуального життя;
3) сексуальна активність;
4) частота сексуальних контактів.
З метою виявлення можливих маркерів післяопераційного спайкового процесу порожнині малого тазу проводили визначення концентрації в сироватці крові інтерлейкіну - 10, фактору некрозу пухлини, судинно-ендотеліального фактору росту [8, 70, 71, 87, 110, 144, 150]. Крім того, як в експерименті так і в клінічних умовах, проводили оцінку розповсюдження спайкового процесу в черевній порожнині по мікроциркуляторному забезпеченню методом електрометрії шкіри [2]. Також ми діагностували розповсюдження спайкового процесу за даними гістологічного дослідження (пряма та електронна мікроскопія), ультразвукового дослідження малого тазу.
Діагностичні тести в умовах клініки, з метою виявлення можливих патогенетичних ланок спайкового процесу в порожнин малог