РОЗДІЛ 2
НАЗВИ РЕМІСНИКІВ У СХІДНОНІМЕЦЬКИХ ДІАЛЕКТАХ XIV-XVII СТ. ТА ЇХНІ СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ
Предметом дослідження у цьому розділі є східнонімецькі (сілезькі, прусські, східнопомеранські) діалектні назви ремісників, їхня історія, форми поширення, семантика та словотворення.
2.1. Назви металообробників, їхні мотивуючі для найменування основи та словотвірні особливості
Загальна назва коваля. До загальних назв усiх ремiсникiв, якi обробляли метал, К. Бюхер зачислює smyd [80, с. 116], Г. Балов вважає, що Smyd, сн. smed позначав коваля, який виготовляв сокири, пiдкови, найпростiший грубий інструмент, а також пiдковував коней (Grobschmied) [72, c. 137]. Зауважимо, що форми, у яких простежується ця назва, рiзноманiтні: Nickil Malkewicz der smeder (Breslau, 1345) [136, c. 99], Hannus smyd faber (Liegnitz, 1349) [69, c. 125], Herman lwban der smit, Peter schonsmit sein Bruder (Breslau, 1359) [136, c. 152], Mathias smed faber (Breslau, 1364) [136, с. 109], ... welch smyd sich hir by vns generin wyl ...(Danzig, 1387) [97, c. 341], grote smedestrate (Stettin, 1407) [Lemcke, 27], mester Mathias des schmedes huse (Stettin, 1539) [119, c. 18], Schmide, Schneider, Schuster, Wagner, Butner und ander hantwercker auffm Lande (Konigsberg, бл. 1549) [168, т. I, с. 896], Nikl Kirchner, Schmied (Ratibor, 1567) [101, c. 8]. Зазначимо, що субституція свн. і/у>e була дуже поширеною у період середньовіччя, як і перехід s у sch перед p, t, l, m, n, w [103, c.13, 94].
Iншi варiанти позначають, очевидно, вже особову назву: Peter Schmidt (Ratibor, 1361), Arnold Schmitt (Ratibor, 1361), Henricus Schmit (Ratibor, 1404), Christen Smeth (Ratibor, 1404) [101, c. 7], Helena Schmider (Ratibor, 1477), Rickel Schmidt (Danzig, 1591), Jeorgen Schmitt (Danzig, 1609) [140, c. 71].
Дослiдники також фiксують ремiсничi назви Dorfsmyd, statschmid, czechsmyd на позначення сiльського, мiського та цехового коваля: Hensel Dorfsmyd (Liegnitz, 1390) [68, c. 119], erbe ober der Ole hinder den statschmid ken der moncze uber gelegen (Breslau, 1485) [125, c. 82], Czechsmyd (Ratibor, 1422) [101, c. 7]. Згаданий вже schonsmit позначав, імовірно, коваля, що виготовляв гарнi кованi речi чи особливо вишукано оздоблював iх. Зафіксовано також демінутивну назву smedchin: Nicolaus smedchin cyrothecarius (Breslau, 1374) [136, c. 108].
Однак нез'ясованим залишається питання мотивуючої основи щодо найменування цього терміна. Цих даних немає й у І. Ньолле-Горнкамп, що досліджувала середньовічні південнонімецькі назви ремісників [132].
До загальної назви коваля належить також Eisenschmied (свн. isen, двн. isan, iser, ?lter isarn, ст. сакс. isarn "залiзо"): der ysensmit, der zu stocke hemirt (Preussen, бл. 1350) [168, т. II, с. 265].
Мабуть, аналогічне значення мав і Kober (з ч. kovar "коваль" < kovati "кувати"): Georg Cobir (Liegnitz, 1372) [71, c. 109].
Зброярі. Куванням панцирiв та лат займався Plattner (свн. plate, blate "плита, лати на грудях", двн. platta "плита"): Vll plethener (Breslau, 1362) [136, c. 16], vnd eyn plethener sal machen eyn par hanczken eyn par vorstollen vnd eyne brost (Danzig, 1387) [97, c. 341], schone Heincze Bruder des Peter Platener (Breslau, 1363) [136, c. 152], Joh. plathener tabern (Breslau, 1365) [136, с. 107], Franczko platener (Liegnitz, 1372) [72, c. 133], das kein blatner oder werkman im land sei, der harnisch machen oder anrichten kund (Konigsberg, 1500) [168, т. I, с. 637]. Як вважають В. фон Унверт і В. Юнґандреас, субституція свн. a/e>a була досить поширеним явищем [159, с. 9; 103, c. 55, 60], у нижньонімецьких діалектах також звичною була дисиміляція p-b на початку слова [118, c. 149].
Helmschmied виробляв різноманітні шоломи (свн., двн., ст. сакс. helm): in der cromergassen by des helmsmedis steynhwze (Breslau, 1361) [125, c. 101]. Cтрiли (свн. pfil, двн. pfil, ст. сакс. pil) виготовляв Pfeilschmied: Jocob pfylsmid ... Nicze pfylsmit (Breslau, 1363) [136, c. 148], списи (cвн. glitze) - Glitschenschmied, Glitschener: Mertin glitschensmyd (Liegnitz, 1386) [72, c. 133], glytschener (Liegnitz, 1463) [69, c. 125].
Messerer та Messerschmied - клинки до шпаг, кинжалiв, ножiв (свн. mezzer, двн. mezzisahs, mezzirahs, mezzer(es) та iн., ст. сакс. mezas-): Engilbrecht messerer (Breslau, 1349) [136, c. 12], Fricze messirir (Breslau, 1360), Fricze messirsmit (Breslau, 1362) [136, с. 99], Cune de Jauwer, messirsmyd (Liegnitz, 1372) [72, c. 133], eyn messirsmyd sal machin eyn kasten messir eyn vrouwen messir vnd eynen wyttink (Danzig, 1387) [97, c. 342]. Серед антропонiмiв трапляються й iншi форми: Nicolaus Messerschmidt (Ratibor, 1361), Nikolaus Messirsmeyt (Ratibor, 1567), Thomas Messerschmid (Ratibor, 1567) [101, c. 30]; найменування ремісника у назві вулицi м. Бреслау: erbe uff der messerer gasse (1419) [125, c. 127]. Iнший ремiсник Schwertfeger виготовляв грубо кованi мечi (свн. swert, двн. swert, ст. сакс. swerd) для продажу та чистив (свн. vegen) їх: Peczoldus Swertueger gladiatoris (Breslau, 1364) [136, c. 109], Petir swertveger (Liegnitz, 1372) [72, c. 133], Nicolaus Swartfeger (Ratibor, 1375) [101, c. 30], Swartfagir (Posen, 1413), Swertfager (Posen 1425) [103, c. 56-57], Clemens Schwartfagar (Ratibor, 1422), Nikl Schwertfeger (Ratibor, 1567) [101, c. 30]. У цьому найменуванні знову бачимо звичну субституцію свн. a/e>a. Як вважає Е. Фолькманн, Messerer (Messerschmied) часто викoнував тi ж функції, що й Schwertfeger [162, с. 113].
Виливанням гармат (mhd. buhse, ahd. buhsa) займався Buchsengie?er: dem bussengeter vor 2 bliene bussen to dem borne im blockhuse (Marienburg, 1540), H. Bennink buxengi?er 200 taler auf Rechnunge der stucke so er zur stadt besten tut gi?en (Danzig, 1568) [168, т. I, с. 853].
Fahnenschmied (свн. van(e), двн., ст. сакс. "прапор") кував зброю для вершникiв: 1 Fahnschmidt (Preussen, 1699) [168, т. II, с. 368]. А Sporer виготовляв шпори, вудила, стремена та ін.: Borchart sporer (Breslau, 1365) [136, c. 12], Nicolaus sporer (Liegnitz, 1368-1369) [72, c. 133]. Ringschmied (с
- Київ+380960830922