РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
В основу виконаної роботи покладено матеріал дослідження 76 клінічних випадків, які для більш достовірної оцінки змін анатомічної будови кишки при атрезіях було розділено на дві групи - основну та групу порівняння.
Матеріалом дослідження в основній групі (n=66) стали фрагменти кишки 50 новонароджених, оперованих у відділенні хірургії новонароджених Української дитячої спеціалізованої клінічної лікарні "Охматдит" з приводу атрезій кишки за період 2000-2005 рр. (38 новонароджених чоловічої статі, 12 новонароджених жіночої статі, віком від 3 до 10 днів, середній вік 6?1,4 дня). Хворим виконувалася резекція ділянки атрезії кишки разом з функціонально неспроможними преатретичним та постатретичним сегментами (50 випадків). У разі післяопераційної летальності дослідженню підлягали ділянки анастомозів (16 випадків з наведених п'ятидесяти). Таким чином, досліджувався операційний матеріал (резектовані сегменти кишки) та секційний матеріал - ділянки анастомозів у випадках їх неспроможності (таблиця 2.1). Загалом післяопераційна летальність складала 32%, що співвідноситься з даними літератури [45; 74; 99].
Кількісна характеристика основної групи корелювала з даними оглянутої з цього питання літератури [45]. В основу розподілу покладена загальноприйнята класифікація атрезій кишки за макроморфологічними ознаками [167].
Таблиця 2.1
Кількісна характеристика об'єктів основної групи дослідження
Тип атрезіїЛокалізаціяКількість клінічних випадків
та післяопераційна летальність СтатьАбс.З них летальн%% летальн І
мембранозна форма
Дванадцятипала кишкачол.5210,012,5 жін.214,06,25 Порожня кишкачол.1-2,0- жін.---- Клубова кишкачол.---- жін.---- Ободова кишкачол.---- жін.---- ВСЬОГО 8316,018,75 ІІ
атрезія з фіброзними тяжамиДванадцятипала кишкачол.1-2,0- жін.---- Порожня кишкачол.5210,012,5 жін.112,06,25 Клубова кишкачол.8316,018,75 жін.316,06,25 Ободова кишкачол.1-2,0- жін.---- ВСЬОГО 19738,043,75 ІІІ
повна формаДванадцятипала кишкачол.316,06,25 жін.2-4,0- Порожня кишкачол.5110,06,25 жін.316,06,25 Клубова кишка
чол.316,06,25 жін.1-2,0- Ободова кишка
чол.316,06,25 жін.---- ВСЬОГО 20540,031,25 ІV
множинні ділянки атрезіїсиндром "пагоди"чол.214,06,25 жін.---- іншічол.1-2,0- жін.---- ВСЬОГО 316,06,25ВСЬОГО
чол.381276,075,0 жін.12424,025,0 В групу порівняння (n=26) були включені фрагменти кишки новонароджених, що померли від причин, не пов'язаних з патологією шлунково-кишкового тракту, та досліджувалися в Централізованому патологоанатомічному дитячому відділенні м. Києва за період 2000 - 2004 рр. (14 новонароджених чоловічої статі, 12 новонароджених жіночої статі, віком від 2 до 30 днів, середній вік 11?1,8 днів). Так як від кожного померлого новонародженого забирався лише один фрагмент одного певного відділу кишки, кількість об'єктів дослідження співпала з кількістю клінічних випадків (таблиця 2.2). Були досліджені фрагменти дванадцятипалої, порожньої, клубової та ободової кишок.
Таблиця 2.2
Кількісна характеристика групи порівняння
Локалізація фрагменту КількістьСтатьАбс.%Дванадцятипала кишкачол.27,7жін.27,7Порожня кишкачол.311,5 жін.27,7Клубова кишкачол.727,0жін.623,0Ободова кишкачол.27,7 жін.27,7ВСЬОГОчол.1454,0 жін.1246,0
2.2. Методи дослідження
Для дослідження описаного матеріалу використовувався ряд морфологічних методів - макроскопічні, мікроскопічні (гістологічні загальні та спеціальні, гістохімічні, морфометричні) методи дослідження, а також статистичні методи для обробки та верифікації результатів дослідження.
2.2.1. Макроскопічні методи дослідження. До них відносився опис макропрепарату при дослідженні неозброєним оком, а також за допомогою бінокулярної лупи (таблиця 2.3). В кожному зразку послідовно вивчалися преатретичні сегменти, ділянки атрезії, постатретичні сегменти та ділянки анастомозів дванадцятипалої, порожньої, клубової та ободової кишок. Вказувалася назва органу (кишки), фрагмент якого досліджується, описувалися загальний вигляд макропрепарату, розмір (довжина, діаметр зовнішній і внутрішній), колір, характеризувався стан оболонок кишки (товщина, колір, зміни будови), патоморфологічні ознаки атрезії (особливості ділянки атрезії, розмір та патоморфологічні ознаки преатретичного та постатретичного сегментів), характер порушень кровообігу (гіперемія, ішемія, геморагії, тромбоз), супутні патологічні процеси за наявності таких (ознаки запалення, пухлин тощо) [92]. Детально описувалися зміни будови брижі. Увага приділялася наявності, довжині та ширині брижі, її коліру, блиску, патологічним процесам в ній. Особливо детально вивчалися судини брижі, їх наявність, діаметр, характер галуження, зміни будови в них (тромбоз, геморагії тощо). Судини досліджувалися під бінокулярною лупою спочатку в нативному вигляді, а потім після ін'єкування тушшю-желатиновою масою [79].
Таблица 2.3
Кількісна характеристика проведених методів дослідження
Методи дослідження
Об'єкти та матеріал
дослідженняКількість дослідженьОсновна групаГрупа порівняння
ВсьогоМакроскопічніМакропрепарати662692Мікроскопічні:Загальні гістологічні:Мікропрепарати147351821. Забарвлення гематоксиліном та еозином7319922. Забарвлення гематоксиліном та пікрофуксином за Ван-Гізон741690Спеціальні гістологічні:Мікропрепарати168402081. Забарвлення метиленовим синім за Нісслем771