РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика дітей
Робота виконана на кафедрі психіатрії факультету післядипломної освіти лікарів Дніпропетровської державної медичної академії (зав. кафедрою - д.мед.н., професор Л.М.Юр'єва) в школі-інтернаті №7 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, притулках "Барвінок", "Надія", "Росток", центрі соціальної реабілітації ППБП м. Дніпропетровська. Об'єктом дослідження були 100 підлітків у віці 10-17 років (сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Огляди та дослідження проводились згідно Закону України "Про психіатричну допомогу" на письмове прохання законних представників підлітків із метою оцінки психічного стану та профілактичного нагляду. Із 100 дітей 59 осіб були вихованцями притулків та дитячого реабілітаційного центра м. Дніпропетровська і 41 дитина проживала у школі-інтернаті № 7 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Дані представлені в таблиці 2.1.1
Таблиця 2.1.1
Місцезнаходження дітей
Місцезнаходженнякількість%Притулки5555Школа-інтернат 4141Реабілітаційний центр44
Дані таблиці 2.1.1 свідчать про те, що найбільше кількість дітей, які мають РП, була обстежені у притулках м. Дніпропетровська. Перед тим, як потрапити до притулків, діти частіше за все не мали догляду з боку дорослих та постійного місця проживання ("діти вулиць").
Діти підліткового віку під час надходження у притулках були оглянуті педіатром і психологом. Висновок про стан здоров'я дітей свідчив про відсутність хронічної педіатричної та неврологічної патології, яка би заважала навчанню у загальноосвітній школі. Висновок психолога про інтелектуальні здібності дітей дозволяють проходити навчання у загальноосвітній школі.
У дитячих закладах дослідження проводилося у перший тиждень при демонстрації РСП, фактів прийому ПАР, емоційних розладах. Всі діти знаходились під диспансерно-дінамічним профілактичним наглядом у міському наркологічному диспансерному відділені міської лікарні № 5. У досліджені брали участь 55 хлопчиків та 45 дівчат. Розподіл хворих за віком на момент обстеження наведений у таблиці 2.1.2
Таблиця 2.1.2
Характеристика дітей за віком
Фази підліткового віку (Blos)Загальна кількість%Препубертат (10-12)1717Ранній пубертат (12-14)4343Середній пубертат (14-16)3333Пізній пубертат (16-18)77
Дані таблиці 2.1.2 свідчать про перевагу у дослідженні дітей раннього пубертатного віку. По кількості переважали діти 13 років (31%).
Критерії включення дітей у дослідження:
1. Підлітковий вік;
2. Статус "позбавлення батьківського піклування";
3. Розлади поведінки та емоцій
Критерії виключення дітей із дослідження:
1. Неврологічні розлади;
2. Хронічна педіатрична патологія;
3. Низький рівень інтелекту
Типологічна вибірка проводилась за нозологічними формами, тобто в основу групування клінічних спостережень покладені діагностичні критерії розладу соціальної поведінки (F91) та змішаних розладів поведінки й емоцій (F92). У середині вибірки відбір проходив методом випадкового добору. Для діагностики розладів соціальної поведінки були використані діагностичні критерії МКХ -10.
2.2. Методи обстеження.
Виходячи з поставлених задач, робота проводилась за допомогою клініко-психопатологічного, патопсихологічного, клініко-катамнестичного та статистичного методів дослідження.
Перед досліджуванням з дітьми проводилась мотиваційна інтервенція, яка допомагає дітям зрозуміти суть досліджування. Проведене дослідження свідчить про те, що мотиваційна інтервенція сприяє зниженню показника негативного ставлення до дослідження. Час дослідження не лімітувався. В середньому з кожною дитиною воно тривало 3.5-4.5 години і проводилось індивідуально. Спроби провести досліджування у великій або малій групі виявилися неможливими. ДПВПБП мають психічні особливості, які заважають працювати на початковому етапі. Вони не можуть концентрувати увагу, порушують правила проведення досліджування, усвідомлено заважають працювати один одному. Практично всі діти після досліджування самостійно прийшли на консультацію для того, щоби ознайомитися з результатами дослідження. Це стало хорошим початком терапевтичних стосунків.
Клініко-психопатологічний метод
Клініко-психопатологічний метод використовувався як основний метод дослідження ДПВПБП. При використанні методу дослідження основними діагностичними техніками є опитування та спостереження. Метод дозволяє вивчити клінічні особливості дітей, історії розвитку хвороби та історії життя підлітка, анамнези та соціальні особливості родин. Під час роботи вивчалися особливості перебігу підліткового віку, наявність фізичних, емоційних, сексуальних підліткових проблем, релігійність, плани на майбутнє. Особлива увага надавалась вивченню психічного статусу. Були описані існуючі психічні та поведінкові симптоми РП у дітей та скарги осіб, виконуючих обов'язки батьків. Описувалися емоційні складові розладу (тривожна та депресивна симптоматика), періоди загострення провідного синдрому. Крім того, буди досліджені поведінкова та психомоторна активність, пантоміміка, особливості мови, вольові порушення, особливості емоційних реакцій, можливість контролю афектів, мислення, наявність розладів свідомості, суіцидальні тенденції, розлади уваги, порушення пам'яті, адекватність та критичність дітей підліткового віку.
Це дає можливість постановки психіатричного діагнозу на основі під сумовування виявлених психопа