РОЗДІЛ 2
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ І АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ЗА ЇХ ВЧИНЕННЯ
2.1. Поняття та класифікація адміністративних правопорушень неповнолітніх
У попередньому розділі дисертації ми проаналізували значення психологічного та вікового розвитку особи неповнолітнього як суб'єкту адміністративної відповідальності, сформулювали поняття та визначили особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, розглянули процес становлення та розвитку вітчизняного та зарубіжного законодавства про адміністративну відповідальність неповнолітніх. Предметом дослідження цього підрозділу дисертації буде класифікація адміністративних правопорушень, які вчинюються неповнолітніми. Однак передувати цьому, на нашу думку, повинно з'ясування сутності адміністративних правопорушень в цілому та їх ознак зокрема. Одним із завдань цього підрозділу є також характеристика тих адміністративних правопорушень, які найбільш частіше вчинюються неповнолітніми.
Адміністративні правопорушення є одними з найбільш розповсюджених видів правопорушень серед неповнолітніх. Так, за статистичними даними Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх у 2005 р. підрозділами кримінальної міліції у справах неповнолітніх було складено понад 50 тис. адміністративних протоколів. Аналіз адміністративної практики надав змогу зробити висновок, що найбільш поширеними серед неповнолітніх є адміністративні правопорушення передбачені ст.178 КпАП України (розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді), а також ст.173 КпАП України (дрібне хуліганство) [196].
Загальновизнаним в адміністративно-правовій літературі є те, що фактичну підставу адміністративної відповідальності в кожному конкретному випадку становить адміністративне правопорушення. На відміну від адміністративної відповідальності, поняття адміністративного правопорушення (проступку) дістало законодавче визначення, зокрема під ним в ст.9 КпАП розуміється протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [8]. В науковій літературі пропонуються й інші (відмінні) від законодавчого визначення поняття адміністративного правопорушення (проступку). Так, А.Т.Комзюк визначає його як суспільно шкідливу, протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на права і свободи громадян, права і законні інтереси юридичних осіб, власність, громадський порядок і громадську безпеку, встановлений порядок діяльності державних органів та установ і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [35, с.17]. О.І.Остапенко пропонує вживати термін "адміністративний делікт" під яким він розуміє "передбачену законом суспільно шкідливу (небезпечну), протиправну, винну дію чи бездіяльність, вчинену особою у конкретному місці за певних умов під час посягання на суспільні відносини, які охороняються законом" [197, с.169].
Необхідно зазначити, що до прийняття чинного КпАП законодавство України визначення адміністративного правопорушення не містило. У рамках колишнього СРСР поняття адміністративного правопорушення на законодавчому рівні вперше було сформульоване в Основах законодавства СРСР і союзних республік про адміністративні правопорушення, що були прийняті 23 жовтня 1980 р. До цього часу визначення адміністративного правопорушення розглядалося лише в науковій літературі [32, с.220].
Беручи до уваги те, що у ст.9 КпАП одночасно вживаються і ототожнюються два терміни "адміністративне правопорушення" і "адміністративний проступок", зокрема останній поміщений у дужках, вважаємо ці категорії синонімами, які означають одне і теж саме. Законодавець таким чином урівняв поняття проступку і правопорушення як підстав для застосування адміністративної відповідальності. Хоча раніше вважалось, що адміністративні правопорушення посягають на юридичні норми і відносини в організаційно-управлінській діяльності, а адміністративний проступок - на загальнообов'язкові правила, за порушення (невиконання) яких настає адміністративна відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення таким чином пов'язувалось з поняттям відповідальності в державному управлінні, а це дозволило зробити висновок про те, що правопорушення будь-якого виду (злочин, дисциплінарний або адміністративний проступок) є адміністративним, а не якимось іншим, і тягне адміністративну, а не відповідно, кримінальну, дисциплінарну, цивільно-правову та іншу відповідальність [36, с.10].
В науковій літературі можна зустріти й інші думки з цього приводу. Так, деякі вчені, навпаки, вважають ці терміни не тотожними, "оскільки адміністративне правопорушення означає порушення будь-якої адміністративно-правової норми, незалежно від того, чи передбачено за це відповідальність (наприклад, порушено вимоги ст.263 КпАП щодо строків адміністративного затримання). Адміністративний же проступок слід розглядати як вид адміністративного правопорушення, за яке встановлено адміністративну відповідальність" [35, с.15].
Крім того, на нашу думку, у сформульованому в ст.9 КпАП понятті адміністративного правопорушення недоречним є перерахування об'єктів адміністративно-правової охорони, так як приведений перелік є неповним. Наприклад, неясно чому законодавець одним із об'єктів називає громадський порядок, а громадську безпеку не згадує ?. Теж саме стосується й інших об'єктів, які перераховані в особливій частині КпАП. В науковій літературі висловлювалась думка, що такі об'єкти як "права і свободи громадян, власність, громадський порядок, які названо в нинішньому КпАП, повинні залишитися також і в майбутньому. А от що стосується державного порядку і встановленого порядку управління, то думається, що це поняття подібні і однорідні і залишити треба одне із них, причому, краще - державний порядок, оскільки в чинному КпАП