Ви є тут

Політичний тероризм: інформаційні методи боротьби.

Автор: 
Коршунов Віталій Олегович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002906
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. Інформаційне середовище політичного тероризму
2.1. Інформаційні технології в терористичній та контртерористичній діяльності
Особливістю сучасного тероризму є зростання активного використання інформаційно-психологічного впливу як важливого елемента маніпуляції свідомістю людей.
На відміну від терористів-одинаків XIX-XX століть, теракти яких готувалися нерідко примітивними способами, сьогодні - це спеціально організований та професійно здійснюваний вплив на свідомість, почуття й свободу людей для досягнення політичних, комерційних і військових цілей.
Але, якщо у давні часи люди вміли впливати один на одного тільки в процесі безпосереднього спілкування, впливаючи на своїх співрозмовників за допомогою слів, інтонації, жестів, міміки, сьогодні способи впливу на людську свідомість стали різноманітнішими й дієвими завдяки накопиченому досвіду, а також за рахунок створення спеціальних технологій спілкування, пропаганди й комунікацій.
Глобалізація інформаційної діяльності вже створила віртуальний світ, у якому відбуваються процеси, у тому числі й зіткнення протилежних концепцій, але тільки не в реальному їх вигляді, а в створеному розумом людини, вигаданому нею з певними цілями [134; 363].
Ця обставина активно використовується організаторами й безпосередніми виконавцями актів терору. Зараз вони розраховані не тільки на завдання матеріальних збитків і загрозу життю й здоров'ю людей, але й на інформаційно-психологічний шок, вплив якого на великі маси людей створює сприятливу обстановку для досягнення терористами своїх цілей. Процес глобалізації разом з умовами життя й діяльності людей створює для цього необхідні умови.
Проблема психологічного стресу населення, у тому числі й фахівців різних галузей професійної діяльності, здобуває все зростаючу наукову й практичну актуальність у зв'язку з безперервним зростанням соціальної, економічної, екологічної, техногенної, особистісної екстремальності нашого життя й істотною зміною змісту й умов праці в представників багатьох професій.
У зв'язку з цим здійснення терористичних актів щодо політичних лідерів або представників влади зараз залишається мало ефективним через нарощування можливостей служб охорони й безпеки розглянутих об'єктів зазіхань. Стає ще більш незрозумілим, чим закінчиться акція, у тому числі для самих терористів, урешті-решт, шанси домогтися мети невеликі.
Одночасно терористи "усвідомили" ряд особливостей інформаційної епохи:
* людство переживає "інформаційний вибух", наслідком якого стало формування "глобального села", де всі одержують ті самі новини, причому мають можливість їх сприймати майже одночасно;
* влада значно залежить від виборів (тому що, як правило, у результаті останніх стає владою) і, отже, від сформованої громадської думки;
* є потужні ЗМІ, готові оперативно висвітлювати "терористичні сенсації" і здатні миттєво формувати масову громадську думку в будь-якій країні світу;
* люди у більшості країн не звикли до політичного
насильства й бояться його.
Тому сьогодні найпоширеніші й ефективні методи терору - насильство не проти представників влади, а проти мирних, беззахисних і, що вкрай важливо, тих, що не мають відношення до "адресата" терору, людей, з обов'язковою систематичною демонстрацією катастрофічних результатів терору через ЗМІ громадській думці - і тільки через неї, як через передавальний механізм - лідерам країн. І, нарешті, - висування через ті ж ЗМІ суспільству й лідерам держав мотивів терору й умов його припинення.
Головна умова такого терору - бурхлива й, що особливо підкреслюється, оперативна реакція ЗМІ [188; 10]. Очевидно, сучасний терор прагне зробити полем бою, насамперед теле- й радіо ефір, газетні смуги, електронні сайти, і, як підтвердження цьому, спостерігається зростаюча тенденція у вимогах терористів у забезпеченні їх, насамперед не матеріальними цінностями або гарантіями безпеки, а інформаційним висвітленням. Ціль - інформаційний вплив на суспільство, щоб уже воно поставило ультиматум своїм лідерам.
Сьогодні однозначно можна визначити як одну з найважливіших роль впливу, надану телебаченням, радіо, періодичними друкованими виданнями, Інтернетом на громадську думку, мораль та світогляд.
Здатність доносити будь-які відомості до мільярдів людей за лічені години робить засоби масової інформації абсолютними чемпіонами з оперативності й масштабності впливу на людську аудиторію порівняно з книгами, публічними лекціями та іншими засобами, що формує процес обміну інформацією. Цей вплив стає ще більш масовим, глибоким та ефективним, якщо ЗМІ перебувають "у руках" професіоналів, що володіють пером і словом, уміло поєднають у процесі контакту зі своєю аудиторією раціональну й емоційну складові інформації. У цій ситуації остання сприймається не тільки на рівні свідомості, але й на більш тонкому, глибинному, психологічному підсвідомому рівні, що гарантує більш повне її засвоєння й тривалий вплив на світосприйняття та вчинки людини.
Сьогодні засоби комунікацій, які оперують, трансформують та дозують інформацію, стають головним інструментом впливу в сучасному суспільстві. Для підвищення ефективності здійснення владних стратегій використовуються найсучасніші інформаційні технології, які допомагають перетворити публіку в об'єкт маніпулювання.
Обиватель зі спрощеним і посереднім інтелектуальним розвитком, стає цим об'єктом. Масова свідомість виявляється наскрізь структурованою деякими, наполегливо впроваджуваними в неї твердженнями, які, нескінченно транслюючись засобами інформації, утворюють якийсь невидимий каркас із керуючих думок, установок, обмежень, що визначають і регламентують реакції, оцінки, поведінку населення.
Здатність ЗМІ бути ефективним засобом формування суспільного клімату давно помічена, оцінена й максимально використовується людьми, які намагаються вирішувати проблеми досягнення своїх політичних, економічних, національних, релігійних, соціальних і інших цілей опосередкованим шляхом впливу на групи й верстви громад