РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ У АГРАРНИХ ВНЗ
2.1. Педагогічні умови інтеграції природничо-математичної та спеціальної підготовки економістів у аграрних ВНЗ
Результативність інтеграції у професійній підготовці ми розуміємо як систематизовану сукупність знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності, що формуються на основі різних дисциплін, їхньої зорієнтованості на формування в майбутнього фахівця цілісної картини світу, системного мислення, вміння комплексно розв'язувати професійні проблеми, розглядати явища в усіх можливих відношеннях і зв'язках. Іншими словами, інтеграція - це спосіб об'єднати необхідні знання, уміння, навички з різних дисциплін, творча діяльність, її важливість для формування майбутнього економіста-аграрія. З процесуальної точки зору такі процеси передбачають інтеграцію форм, методів, засобів навчання, що дозволяє вирішувати кожну професійну проблему як системний об'єкт з орієнтацією на перспективні проблеми майбутнього.
Ми розуміємо поняття інтеграція природничо-математичної і спеціальної підготовки економіста-аграрія, як процес підготовки і готовність до виконання професійних завдань, які вимагають комплексного застосування знань, методів, апарату з природничо-математичних і спеціальних дисциплін.
Нами теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови інтеграції природничо-математичної та спеціальної підготовки економістів в аграрних ВНЗ:
1. Формування системи природничо-математичних, економічних та спеціальних знань аграрного профілю на основі інтегративного підходу.
2. Використання проблемного підходу до структурування змісту навчання на основі ідей міждисциплінарної інтеграції.
3. Реалізація модульної організації навчання з використанням нових інформаційних технологій на основі інтегративного підходу.
4. Реалізація метапідходу та конструювання навчальних інтегрованих метапредметів на основі природничо-математичної та спеціальної підготовки економістів-аграріїв.
Розглянемо детально кожну із вказаних вище педагогічних умов.
1. Формування системи природничо-математичних, економічних та спеціальних знань аграрного профілю на основі інтегративного підходу.
Для того, щоб забезпечити ґрунтовні, міцні системні знання, "потрібно реалізувати комплексний підхід до процесу навчання, який серед іншого передбачає єдність у будь-якій методичній системі усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання при провідній ролі цілей навчання" [190, с.27-28].
Оскільки процес професійної підготовки - це складна нелінійна система, то, на нашу думку, насамперед необхідно виявити і схарактеризувати інтегруючі системотвірні чинники, які допоможуть ефективніше реалізувати інтеграційні ідеї. О. Янзіна у своєму дослідженні розглядає інтеграційну систему професійної аграрної освіти як сукупність властивих їй елементів, котрі були представлені у вигляді окремих блоків дисциплін, елементів матеріального забезпечення навчально-виховного процесу, сукупність нормативно-правових положень, економічних чинників як елементів усієї системи навчання в системі аграрного освітнього комплексу [244]. Продовженням системного підходу до зазначеної проблеми є трактування Г. Павельцига. Інтеграцію він розглядає в її взаємодії з процесом диференціації та визначає її як: "процес руху і розвитку певної системи, в якій кількість та інтенсивність взаємодій її елементів зростає, підсилюється їхній взаємний зв'язок та зменшується їх відносна самостійність" [153, с.28].
Вплив інтеграції змісту освіти на освітню систему відображений в означенні С. Корнєєва: "інтеграція змісту освіти - це поєднання і об'єднання елементів змісту освіти, якісна зміна яких виражена в формі єдності та цілісності нового рівня освітньої системи"[99, с.94]. Здійснивши системний підхід до проблеми інтеграції знань, І. Козловська наголошує, що "структурування змісту навчального матеріалу відбувається зсередини дидактичної системи (мінімальні підсистеми фундаментальних знань інтегруються у проблемні блоки та формують навчальні курси) на основі розроблених методик інтегративного навчання" [169, с.15-16].
Реалізація системного підходу до інтеграції природничо-математичної та спеціальної підготовки економістів в аграрних ВНЗ передбачає здійснення таких кроків: аналіз нормативних документів; вивчення напрямів господарсько-економічної діяльності сільськогосподарських підприємств щодо цілей підготовки фахівців; аналіз елементів змісту освіти, а саме дисциплін, що беруть участь в інтеграції; встановлення зв'язків між елементами цих дисциплін, визначення їхнього характеру; визначення форм, методів, засобів їх демонстрації; вироблення технології інтеграції підготовки; розкриття залежності встановленої системи від зовнішніх умов; оцінка якості підготовки, що має інтегрований характер.
Таким чином, системність засвоєння множини фактів, понять та суджень у процесі вивчення студентами природничо-математичних дисциплін відбувається відповідно до логічного зв'язку та раціональної наступності щодо знань зі спеціальних дисциплін, відображаючи логіку професійної підготовки. Таке інтегрування знань з природничо-математичних та спеціальних дисциплін є базою для формування цілісної системи професійно-значущих якостей майбутнього фахівця.
2. Використання проблемного підходу до структурування змісту навчання на основі ідей міждисциплінарної інтеграції.
Проблемність у навчанні є найнеобхіднішим засобом розвитку продуктивного логічного мислення, який може забезпечити підвищення якості підготовки економістів для галузі сільського господарства.
Для забезпечення професійної мотивації учіння найчастіше пропонується проблемне навчання. Проблемним навчанням у вищих аграрних закладах освіти займалась Л. Аврамчук [1]. Одним із можливих шляхів забезпечення глибоких і стійких знань студентів є проблемне навчання на основі до