РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
2.1. Характеристика компонентів експериментальної методики
Керуючись вище розглянутими теоретико-методологічними орієнтирами та на основі обґрунтованої моделі формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання, у контексті нашого дослідження необхідно більш повно розглянути компоненти експериментальної методики. Проектування такої методики повинно забезпечити комплексне розв'язання проблем формування майбутнього вчителя в процесі творчої професійної підготовки за схемою: формулювання цілей підготовки, її змісту, структури, організації та управління. Оптимальне поєднання цих параметрів передбачає змодельований нами індивідуально-творчий; функціональний, системний підходи до здійснення побудови експериментальної методики.
Розробка експериментальної методики формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання передбачає конструювання взаємопов'язаних компонентів, що забезпечує розв'язання проблем, пов'язаних із проектуванням її можливостей, які реалізуються завдяки постановці цілей, з прогнозуванням, орієнтованим на певні результати та з моделюванням об'єкта, що відображає всі значущі аспекти майбутньої творчої діяльності. Отже, запропоновані орієнтири для побудови методики спричиняють до розгляду цілого комплексу процесів, пов'язаних з її проектуванням, цілетворенням, прогнозуванням та моделюванням. Реалізація методики в практичній діяльності дає підстави для розгляду відповідної технології організації творчої підготовки, в процесі якої буде формуватися творча активність майбутнього вчителя. Відтак, обґрунтування методики формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання передбачає необхідність розробки відповідної технології для її реалізації, що й буде зроблено нами в подальшому.
Творча активність трактується нами, як здатність людини цілеспрямовано, свідомо змінювати себе й навколишню дійсність з метою удосконалення та узгодження з власними та суспільними ціннісними орієнтаціями.
Таким чином, у межах функціонального підходу творча активність майбутнього вчителя трудового навчання визначається як певний стан психічних функцій творчої особистості, що забезпечує високий рівень досягнень під час виконання професійної діяльності.
З погляду особистісного підходу творчу активність майбутнього вчителя можна розглядати як результат підготовки до творчої діяльності. Згідно з цими позиціями, творча активність є стійким, багатоаспектним, ієрархієзованим утворенням особистості, яке містить низку компонентів (мотиваційно-цільовий, рефлексивно-діагностичний, когнітивно-змістовий, операційно-технологічний), адекватних вимогам, змісту та умовам експериментальної методики, що повторює систему науково-методичного забезпечення та ґрунтується на таких елементах:
- концептуальний - методологічні положення процесу професійної підготовки;
- структурно-змістовий - теоретичне обґрунтування процесу професійної підготовки;
- технологічний - обґрунтування технологій творчої професійної підготовки;
- організаційний - управління й керованість процесу творчої професійної підготовки.
Визначені нами компоненти за своєю сукупністю дають змогу суб'єктові (майбутньому вчителю трудового навчання) творчо виконувати навчально-трудову діяльність.
Ефективне формування творчої активності передбачає наявність у майбутнього вчителя готовності до творчого виконання навчально-трудової діяльності, творчого підходу до здійснення професійних обов'язків.
Ми розгортаємо експериментальну методику в межах системного підходу, тому спостерігається деяка специфіка, сутність якої, полягає у тому, що діяльнісний, особистісний, духовно-енергетичний та соціальний аспекти творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання утворюють певні взаємозв'язки один з одним. А отже, весь феномен творчої активності майбутнього педагога розглядається як органічне сполучення, проникнення одного аспекту в інший. Не випадково, в творчій активності особливо яскраво, на відміну від інших видів активності (психічної, фізичної, соціальної), простежується постійна динаміка, інтеграція і переходи одного виду діяльності в інший (навчально-пізнавальної, проектно-технологічної, науково-дослідницької, техніко-конструкторської, художньо-прикладної діяльності).
Спираючись на наукові дослідження Я.Пономарьова та сучасні концепції теорії творчості, ми виділити такі структурні компоненти творчої активності майбутнього вчителя: мотиваційно-цільовий, рефлексивно-діагностичний, когнітивно-змістовий, операційно-технологічний [181, 272, 274].
Слід зазначити, що дані функціональні компоненти взаємозалежні, оскільки творча активність вимагає збалансованого сполучення синтетичних, аналітичних і практичних елементів (концептуальних, структурно-змістових, технологічних, організаційних). Наявність лише одного або трьох елементів не призводить до бажаного результату.
Зміст структурних компонентів методики формування творчої активності наповнюється специфічними відтінками залежно від виду діяльності, якою займається особистість. Творча активність майбутнього вчителя трудового навчання взаємопов'язана з педагогічною діяльністю, яка, в свою чергу, взаємообумовлена такими видами діяльності: навчально-пізнавальною, проектно-технологічною, науково-дослідницькою, техніко-конструкторською, художньо-прикладною. Схематично дана взаємодія та взаємозалежність зображена на рис.2.1.
Рис.2.1. Взаємодія та взаємозалежність структурних компонентів
Поряд із визначенням взаємозв'язків та взаємозалежності структурних компонентів необхідно виділити функціональні властивості, що їх характеризують:
- для деяких компонентів може існувати ефект межі, наприклад, у формуванні базових знань;
- серед компонентів можлива певного роду компенсація, коли активність одного компонента ко