РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріалом для даної роботи послужили власні збори автора з території Житомирського Полісся: р. Тетерів (м. Житомир), заплави р. Тетерів (околиці м. Житомира), р. Лісова (с. Барашівка Житомирської обл.), р. Вива (с. Садки Житомирської обл.), озерця та меліоративні канали поблизу с. Глибочиця (Житомирська обл.). Збір матеріалу проводився в період з 2000 по 2003 р. р.
Дослідженнями охоплено найпоширеніших ставковиків (10 видів) фауни України, що входять до складу п'яти підродів роду Lymnaea і представляють основні екологічні групи цього роду. Визначено видову належність 4244 екз. молюсків: L. stagnalis (Linnй, 1758) - 473 екз., L. corvus Gmelin, 1791 - 447 екз., L. gueretiniana Servain, 1881 - 472 екз., L. palustris (O. F. Mьller, 1774) - 406 екз., L. auricularia (Linnй, 1758) - 449 екз., L. peregra (O. F. Mьller, 1774) - 442 екз., L. ovata (Draparnaud, 1805) - 435 екз., L. balthica (Linnй, 1758) - 466 екз., L. fontinalis (Studer, 1820) - 348 екз., L. patula (Da Costa, 1778) - 306 екз. (Додаток A).
Здійснено аналізів: для вивчення якісного складу кормової грудочки і ступеня наповнення шлунку - у 308 екз.; для розрахунку індексів вибірковості живлення - у 226 екз.; для встановлення основних трофологічних показників - у 469 екз.; для визначення хімічного складу і калорійності молюсків - у 267 екз. На наявність трематодної інвазії обстежено 3403 екз. ставковиків. Поставлено токсилогічних 2934 дослідів.
Методика збору й транспортування молюсків. Збір матеріалу проводився виключно вручну. Під час збору враховувалась щільність популяції ставковиків та її біомаса. Для характеристики кількісного розвитку окремого виду ставковиків у дослідженому біотопі вираховували індекс функціональної рясноти (ІФР) [123] за формулою:
ІФР = N 0,25 · B 0,75,
де N - щільність популяції молюсків (екз/м2), B - біомаса особин цієї популяції (г/м2).
Транспортували молюсків у лабораторію в незав'язаних поліетиленових мішечках. Уважно слідкували за тим, щоби на дні тари не збиралася вода. Для запобігання ушкодження м'яких частин тіла за транспортування ставковиків їх перекладали водяною рослинністю.
Методика визначення видової належності молюсків. Визначення видової належності лімнеїд здійснювали загальноприйнятим методом [124 - 126], спираючись при цьому виключно на конхіологічні ознаки досліджуваних тварин. В окремих випадках застосовували компараторний метод [127]. На сьогодні немає у малакологів єдиної думки щодо таксономічної структури роду Lymnaea. Одні з них вважають, що він представлений невеликою кількістю конхіологічно мінливих видів [128; 129], інші ж навіть незначні конхіологічні відмінності приймають за видові критерії [130; 131]. Тому на самому початку роботи перед нами повстало питання - яку обрати класифікацію цієї групи тварин (більш чи менш роздрібнену). Ми зупинилися на першій з них, оскільки якщо у подальшому загальновизнаною стане менш роздрібнена класифікація роду Lymnaea, отримані нами результати аутекологічних трофологічних досліджень без будь-яких утруднень можна буде екстраполювати на визнані на той час види ставковиків.
Методика аклімації ставковиків до лабораторних умов. У лабораторії аклімація тварин проводилась у попередньо підготовлених 3-хлітрових ємностях, заповнених дехлорованою відстоюванням (одна доба) водопровідною водою. Умови аклімації: температура води в межах 18 - 20°C, активна реакція середовища рН 6,8 - 7,2, вміст кисню у воді - 8,6 - 8,9 мг/л. Термін аклімації ставковиків, як це рекомендується [132], становив 14 діб. Протягом аклімації тварин годували листям частухи.
Методика визначення ступеня наповнення шлунка. Для визначення цього показника використано дві методики: 1) візуальна оцінка ступеня наповнення шлунка; 2) ваговий метод [28].
За використання першого із згаданих методів тварин попередньо обсушували аркушами фільтрувального паперу та зважували на електронних терезах (марка WPS 1200/С). Опісля змащували краї кристалізатора вазеліном, заповнювали його до краю прокип'яченою водою, підігрітою до температури близько 40°С, і уміщали в нього тварин, щільно прикриваючи його склом для забезпечення асфіксії ставковиків і повного розслаблення м'язів їх тіла. Потім за допомогою молотка розбивали черепашку, звільняли молюсків від її залишків та препарували. Оцінювали візуально у препарованих тварин ступінь наповнення шлунка у балах (0 - пустий шлунок; 1 - мале наповнення шлунка (поодинокі організми або наповнення до 1/3 його об'єму); 2 - середнє наповнення шлунка (до 2/3 об'єму); 3 - повний шлунок; 4 - шлунок повний, його стінки розтягнуті, крізь них видно вміст шлунка).
Застосовуючи ваговий метод, видалену із шлунка кормову грудочку переносили препарувальною голкою на фільтрувальний папір і обсушували її до зникнення видимої вологи. Потім уміщали її на чашку торсійних терезів (марка ВТ-500) задля встановлення маси. Розраховували ступінь наповнення шлунка за формулою:
S = mгр / mмол • 100%,
де S - ступінь наповнення шлунка (%), m гр - маса кормової грудочки (г),
m мол - маса молюска (г)
Методика визначення якісного складу кормової грудочки. Визначення якісного складу кормової грудочки проводили за методикою М. М. Данилової [29; 133]. Відпрепарований шлунок розтинали і переносили кормову грудочку препарувальною голкою на предметне скло, куди попередньо наносили краплю рідини, утвореної з рівних частин спирту, дистильованої води та гліцерину. Потім фарбували вміст грудочки 5%-вим розчином еритрозину (етиленової синьки) та накривали покривним скельцем. Досліджували її вміст під мікроскопом (Ч56). При цьому визначали окремі компоненти кормової грудочки. Частоту трапляння кожного з її компонентів у шлунках розраховували як відношення (у %) кількості траплянь цього компоненту до загальної кількостей обстежених шлунків.
Методика розрахунку індексів вибірковості живлення. Встановлення кількісних показників вибірковості живлення проведене за метод
- Київ+380960830922