РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ВИХОВАНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УЧНІВ 7-8-х КЛАСІВ
2.1. Діагностика відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів
Констатувальний експеримент як метод наукового дослідження дозволяє на базі існуючого досвіду вивести нові аксіоми. Специфіку даного педагогічного експерименту складає те, що в якості об'єкта дослідження виступає одна із сторін людських відносин - відповідальна поведінка в учнів 7-8-х класів, процес її виховання, від якого залежить подальше становлення людини як громадянина сучасного дуже суперечливого суспільства.
Метою нашого констатувального етапу експерименту було визначення та узагальнення сучасного стану щодо відповідальної поведінки та тих педагогічних умов, які впливають на її виховання в учнів 7-8-х класів загальноосвітніх шкіл.
Основними завданнями констатувального експерименту було:
1. З'ясувати уявлення про сутність і зміст відповідальності і відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів, вчителів, батьків.
2. Визначити особливості поведінки старших підлітків у відповідності з вимогами моральних принципів, прав і обов'язків.
3. Визначити вплив батьків, вчителів, класного колективу на стан вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів.
4. Визначити рівні вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів. Скласти їхні типологічні характеристики.
5. Виявити особливості роботи вчителів загальноосвітньої школи з учнями 7-8-х класів з дезадаптованою поведінкою.
Для розв'язання поставлених завдань було розроблено методику діагностики відповідальної поведінки особистості школяра старшого підліткового віку. В основу методики покладалося уявлення про відповідальну поведінку підлітків як морально-етичну норму, конкретизовану в правилах їхньої поведінки і ставленнях до інших, до доручених справ, до суспільства і предметного світу.
З'ясування особливостей у поведінці учнів 7-8-х класів у нашому дослідженні проводилось відповідно уявлення про структуру відповідальної поведінки особистості підлітка. Отже, нами досліджувалися такі прояви відповідальної поведінки:
1) відповідальність перед самим собою;
2) відповідальність перед батьками;
3) відповідальність перед вчителями;
4) відповідальність перед ровесниками;
5) відповідальність перед суспільством в цілому.
Ми також виходили з того, що відповідальність перед самим собою є базовою основою для розвитку всіх інших компонентів відповідальної поведінки особистості (рис.1.1).
Констатувальний етап експерименту був організований за трьома напрямами: з учнями; з батьками; з вчителями.
І хоча домінуючим напрямом дослідження була експериментальна робота з учнями, ми вважали за необхідне охопити нею й тих значущих дорослих, які впливають на поведінку підлітків - батьків і педагогів. Ігнорування такого впливу, на нашу думку, могло б звести дослідницьку роботу до штучного експерименту, за якого учні вважали б, що можливо бути відповідальним у шкільному середовищі, а поза його межами не дотримуватись у поведінці моральних принципів.
Робота за визначеними напрямами була конкретизована у наступних завданнях:
1-й напрям - робота з учнями - передбачав розв'язання таких завдань:
- з'ясування уявлень про відповідальність і відповідальну поведінку та її значення для створення сприятливих міжособистісних взаємин;
- вивчення стану навичок відповідальної колективної взаємодії;
- вивчення реальної поведінки підлітків у найбільш значущих сферах відносин і з точки зору принципів моральної відповідальності.
2-й напрям - робота з батьками - включав у себе:
- визначення розуміння батьками категорій "відповідальність" та "відповідальна поведінка";
- вивчення реального стану взаємин між батьками та дітьми з точки зору відповідальності;
- виявлення засобів виховання відповідальної поведінки підлітків в умовах сім'ї.
3-й напрям - робота з вчителями - конкретизувався у таких завданнях:
- визначення уявлень вчителів загальноосвітніх шкіл про зміст категорій "відповідальність", "відповідальна поведінка" та шляхи їх формування в учнів 7-8-х класів;
- визначення принципів і стилю взаємодії вчителів із дітьми та їх впливу на виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів.
З цією метою була розроблена методика, основу якої склали програма педагогічного спостереження; анкети й опитувальники (у тому числі перехресного характеру), які були спеціально розроблені для вікової категорії старших підлітків; бесіди; тести; ситуації морального вибору, метод експертних оцінок.
Дані анкет було проаналізовано з урахуванням гендерного підходу, співставлялися з загальною картиною дослідження, а також даними педагогічних спостережень за поведінкою, відносинами і ставленням до ровесників, батьків та вчителів.
Розглянемо методику діагностики вихованості відповідальної поведінки більш конкретно.
Педагогічне спостереження за учнями 7-8-х класів та їх поведінкою проводилося за наступним планом:
- під час уроків (як слухають, виконують домашні завдання, якою мірою підготовлені до уроків: наявність підручників, зошитів тощо);
- у позаурочній діяльності (як поводяться під час перерви з ровесниками, молодшими й старшими учнями, чим займаються, як виконують доручення, щодо мікроклімату та згуртованості класу);
- у позанавчальній діяльності (як активно приймають участь у суспільно-корисній діяльності, шкільних та позашкільних масових заходах);
- у предметному середовищі перебування (як ставляться до шкільного майна і довкілля );
- за спілкуванням (мовленнєва культура, етика взаємин);
- за ставленням до педагогів, до батьків.
За результатами аналізу отриманих даних такого спостереження ми мали можливість виокремити специфічні напрями подальшої роботи на етапі формувального експерименту.
Перехресне опитування включало в себе опитування учнів, батьків та вчителів. Його метою було визначення розуміння ними змісту поняття "відповідальна поведінка" та принципів взаємодії між вказаними категорі