Розділ 2.
Дослідно-експериментальна перевірка
педагогічних умов формування
відповідального ставлення
молодших школярів до навчання
2.1. Стан проблеми в шкільній практиці
Формування в учнів відповідального ставлення до навчання займає провідне місце
в розвитку їх особистості. У процесі розв’язання цього завдання закладається
основа для формування такої необхідної людської якості, як свідоме ставлення до
праці. Навчання – це перша велика праця в житті людини, в нашому випадку,
молодшого школяра. Школа покликана сформувати в особистості відповідальність за
якість навчання і праці, за свою поведінку. Слід відмітити, що рівень знань
багатьох учнів не відповідає їх здібностям та потенціальним можливостям.
Відповідальність як риса особистості молодшого школяра тісно переплітається з
формуванням у нього почуття обов’язку, емоційно-вольовими якостями, готовністю
долати відносно тривалі труднощі.
Констатувальний експеримент мав за мету визначити рівні сформованості у
молодших школярів відповідального ставлення до навчання. З цією метою ми
провели три етапи дослідження: І етап – визначення рівня сформованості
відповідального ставлення до навчання студентів факультетів початкового та
дошкільного навчання КДПУ та ПУПУ; ІІ етап – визначення рівня сформованості
відповідального ставлення до навчання молодших школярів м. Кривого Рогу (КЗШ
№ 26,№ 17, НТМЛ № 16, КЗШ № 124), ЗОШ № 132 м. Дніпропетровська та Гейківської
ЗОШ Кіровоградської області; ІІІ етап – здійснення опитування та спостереження
за вчителями початкової школи з метою вивчення, як вони формують відповідальне
ставлення до навчання у молодших школярів на уроках.
Дослідженням було охоплено, як учні початкових класів, так і студенти І-ІІ
курсів педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного
університету та факультету початкового навчання Південноукраїнського
педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського 2004-2006рр. Формувальним
експериментом було охоплено 250 студентів експериментальних та 242 –
контрольних груп. У контрольних групах навчальна діяльність здійснювалася
традиційно. Експеримент проводився у звичайних умовах, не порушуючи логіки та
ходу навчального процесу.
Проведення констатувального експерименту передбачало вирішення таких завдань.
Першим завданням було виявлення характеру уявлень студентів про сутність
відповідального ставлення до навчання, структуру та значення. Ми провели
анкетування, у якому запропонували студентам усіх груп відповісти на такі
питання:
– Що означає відповідальне ставлення до навчання?
– У чому сутність відповідального ставлення?
– Які, на Ваш погляд, шляхи формування відповідального ставлення учнів до
навчання?
Результати показали вкрай низький рівень знань у сутності поняття відповідальне
ставлення та дидактичної підготовки до цього складного процесу: 52 % опитаних
студентів другого курсу не мали чіткого уявлення про сутність відповідального
ставлення до навчання, 45 % мали загальні уявлення, лише 3 % пов'язували його з
процесом навчання та відповідальності за навчальну діяльність.
Другим завданням було встановлення ціннісних орієнтацій, які віддзеркалюють
відповідальне ставлення студентів до навчальної діяльності. Студентам було дано
домашнє завдання, виконання якого передбачало виявлення їхньої орієнтованості
на навчально-пізнавальну діяльність, необхідність використання зовнішнього
контролю, сформованості потреби розібратися в невиконаному завданні, умінні
сформулювати, що саме викликало утруднення при виконанні завдання, які труднощі
та чому виникли, як намагалися їх подолати, які відмінності навчання у вищих
навчальних закладах.
Опитування студентів про відмінні риси навчання у ВНЗ показало, що більшість з
них стикаються з такими труднощами як збільшення частки самостійної роботи щодо
засвоєння і застосування наукових знань; більш високі вимоги щодо використання
літератури, сприйняття і запам'ятовування великого обсягу складного матеріалу,
що вимагає значної інтенсивності навчального процесу. Крім того, вони вказали й
на вимоги мислити системно, мати власну систему організації праці, необхідність
осмислення матеріалу й уміння самостійно його розвити, виділення істотного і
концентрація на ньому при одночасному конспектуванні й обмірковуванні почутого,
можливості набуття додаткових знань.
Третє завдання передбачало виявлення, якими уміннями володіють студенти. З цією
метою було проведено бесіди як зі студентами, так із викладачами, а також
контрольну роботу. Їх результати засвідчили таке: уміють поставити перед собою
вимоги щодо відповідального ставлення до навчання – 9,4 % студентів, визначати
головну думку – 26,9 %; порівнювати – 25,6 %; узагальнювати – 25,6 %; планувати
зміст і види діяльності – 24,4 %. Ставлення до навчання студенти оцінили як
таке, що: потребує стимулювання, тобто морального і матеріального заохочення -
65%; добровільне (мотивоване) – 25 %; примусове – 10 %.
Таким чином, результати констатувального експерименту дозволили отримати
достатньо повну характеристику існуючого рівня сформованості відповідального
ставлення до навчання майбутніх учителів початкової школи і сформулювати такі
висновки:
– студенти КДПУ та ПУПУ у межах традиційного навчання мають недостатній рівень
сформованості відповідального ставлення до навчання;
– якщо не ставити за мету формування у студентів відповідального ставлення до
знань-цінностей та умінь-цінностей, необхідних для здійснення навчальної
діяльності, то в навчальному процесі ці знання та вміння формуються стихійно та
недостатньо.
Для підготовки майбутніх учителів до здійснення відповідального ставлення до
навчальної діяльності як центральної в професійній діяльності необхід
- Київ+380960830922