<p>РОЗДІЛ 2<br />ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ<br />2.1. Рослинний матеріал<br />Об’єктом досліджень служила хвоя 7 - 12-річних дерев сосни звичайної (Pinus<br />sylvestris L.) з 10-км зони ЧАЕС. Зразки хвої збирали у червні та грудні 2000<br />року в посадках, розташованих у пунктах тимчасового захоронення та локалізації<br />радіоактивних відходів (ПТЗЛРВ) у районі с. Янів. Потужність дози по<br />зовнішньому гамма-опроміненню у місцях відбору зразків складала 1 -3 мР/год. З<br />кожного дерева одночасно збирали як контрольну, так і аномальну, морфологічно<br />коротку хвою. Для аналізу відбирали однорічну хвою з пагонів одного віку. <br />2.2. Морфометричний аналіз хвої сосни звичайної<br />Вимір лінійних розмірів здійснювали на 150 хвоїнках кожного морфологічного типу<br />(контрольна та морфологічно аномальна хвоя). За допомогою штангенциркуля та<br />лінійки-мікрометра у кожної хвоїнки вимірювали її довжину, ширину і товщину. На<br />підставі результатів вимірювання визначали індекси форми хвої, як відношення<br />параметра з меншим значенням до параметра з більшим значенням. <br />Для значень кожного параметра розраховували середнє арифметичне як відношення<br />суми всіх значень цього параметра до об’єму вибірки, стандартну похибку<br />середнього значення та стандартне відхилення за формулами [113]: <br />, (2.1)<br />, (2.2)<br />де дх – стандартна похибка;<br />StD – стандартне відхилення;<br />х – середнє арифметичне параметра, який досліджується;<br />xi - значення параметра в точці;<br />n – об’єм вибірки.<br />Для визначення стандартного відхилення двох незалежних виборок використовували<br />формулу: <br />, (2.3)<br />де n1, n2 - об’єми вибірок;<br />StD1, StD2 – стандартні відхилення вибірок.<br />Оцінка типу розподілу величин, що характеризують морфологічну ознаку,<br />здійснювали за допомогою показника асиметрії [114]: <br />де n – об’єм вибірки;<br />х – середнє арифметичне параметра, який досліджується;<br />xi - значення параметра в точці;<br />StD – стандартне відхилення.<br />Розподіл вважається нормальним при АS = 0 ± 0,25, а при АS > 0,25<br />спостерігається позитивна асиметрія, при АS < 0,25 – негативна. <br />Для оцінки ступеня варіювання морфологічної ознаки розраховували величину<br />коефіцієнта варіації [115]: <br />, (2.4)<br />де StD – стандартне відхилення;<br />х – середнє арифметичне параметра, який досліджується.<br />Достовірність відмінностей між отриманими даними розраховували за допомогою<br />критерія Колмогорова – Смірнова, використовуючи формулу: <br />, (2.5)<br />де Дd max = (Уn1 - xi) / Уn1 - (Уn2 - yi) / Уn2,<br />де xi, yi – значення параметра в точці;<br />n1, n2 – об’єми вибірок. <br />Відмінності вважали достовірними при t > tst (критерій Ст’юдента), для tst =<br />1,96 рівень похибки p < 0,05; для tst = 2,58 рівень похибки p < 0,01 і для tst<br />= 3,29 рівень похибки p < 0,001 [116]. <br />2.3. Визначення вмісту цезію-137 у зразках контрольної і морфологічно<br />аномальної хвої сосни звичайної <br />Визначення радіоактивності рослинного матеріалу проводили за допомогою<br />гамма-спектрометру “Nokia”, оснащеного германієво-літієвим детектором.<br />Радіоактивність матеріалу визначали у лабораторії УкрНДІ сільгоспрадіології<br />(с.Чабани, Київська обл.). Хвоїнки розтирали до стану дрібного порошку, який<br />переносили до вимірювального посуду. Виміри <br />виконували окремо для кожного дерева і для кожного типу хвої (контрольна і<br />морфологічно аномальна). <br />Статистичну обробку даних здійснювали, використовуючи формули (2.1 – 2.5).<br />2.4. Аналіз анатомічної будови хвої сосни звичайної<br />Вивчення анатомічної будови контрольної та морфологічно аномальної хвої<br />проводили на зразках, зібраних з 10 дерев. Для кожної хвоїнки за допомогою леза<br />робили поздовжній і поперечний зрізи. Поперечний зріз виконували за методикою<br />Мамаєва [115]. Хвоїнку розрізали посередині, отримували серію зрізів, з яких<br />відбирали найменший по величині поперечного розрізу, що дозволяло запобігти<br />використання косого, неперпендикулярного довжині хвоїнки зрізу, оскільки його<br />виміри штучно збільшують показники анатомічних елементів. На поперечному зрізі<br />досліджували: товщину і ширину клітин епідерми, довжину і товщину клітин<br />гіподерми і ендодерми, підраховували кількість клітин ендодерми, а також<br />визначали індекси форми. На поздовжніх зрізах вимірювали довжину і ширину<br />замикаючих клітин продихів, розраховували їх площу і індекс форми. <br />Препарати аналізували без додаткового фарбування. Оцінку лінійних розмірів<br />проводили при збільшенні х100 за допомогою окулярного гвинтового мікрометра<br />МОВ-1-15. Всього було проаналізовано по 50 клітин епідерми, гіподерми,<br />ендодерми і по 50 пар замикаючих клітин продихів для кожного типу хвоїнок<br />(контрольних і морфологічно аномальних). <br />Для встановлення істинних розмірів об’єктів, які досліджувались, за допомогою<br />об’єкт-мікрометра ОМП N652463 (“ЛОМО”, Росія, ціна поділки 0,01 мм = 10 мкм)<br />визначали збільшення об’єктива мікроскопа за формулою: <br />де V – збільшення об’єктива;<br />M-N - різниця двох відрахунків на гвинтовому окуляр-мікрометрі;<br />a - кількість поділок об’єкт-мікрометра;<br />b - ціна поділки об’єкт-мікрометра.<br />Лінійні розміри об’єкта визначали за формулою [117]:<br />де C – довжина або ширина об’єкта (мкм);<br />V - збільшення об’єктива;<br />M-N - різниця двох відрахунків. <br />Площу замикаючих клітин розраховували за формулою еліпсоїда обертання:<br />де l – максимальна довжина (мкм);<br />d – максимальна ширина (мкм);<br />р = 3,14.<br />На підставі отриманих даних розраховували індекс форми, як відношення<br />максимальної ширини до максимальної довжини замикаючих клітин. <br />Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою формул (2.1 – 2.5).<br />2.5. Цитогенетичний аналіз меристематичних клітин хвої сосни звичайної<br />2.5.1. Приготування давлених препаратів. Аналіз порушень мітотичного апарату та<br />хромосомних аберацій проводили у меристематичних клітинах контрольної та<br />м</p>
- Київ+380960830922