РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ФАХОВІЙ
ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
2.1. Загальні питання організації експериментальної роботи
З метою перевірки педагогічних умов ефективності використання міжпредметних
зв’язків у фаховій вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики було
проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь 167 студентів 1-5
років навчання Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С. Сковороди, Кримського гуманітарного університету, Бердянського
педагогічного університету (спеціальності: „Педагогіка і методика середньої
освіти. Музика”, „Початкове навчання. Музика”) та 77 викладачів вищих
навчальних закладів.
Експеримент проходив у природних умовах, не порушуючи логіки та ходу
навчально-виховного процесу. Експериментальне дослідження здійснювалось
протягом 2002-2007 років у три етапи: констатувальний, формувальний та
контрольний.
При проведення експериментальної роботи було застосовано такі методи:
Педагогічні спостереження за навчально-виховною діяльністю викладачів та
студентів на заняттях з метою вивчення:
ставлення викладачів та студентів до використання міжпредметних зв’язків у
навчально-виховному процесі ВНЗ;
з’ясування потреби в застосування міжпредметних зв’язків у викладачів та
студентів;
визначення основних причин, що заважають активному використанню міжпредметних
зв’язків у навчально-виховному процесі.
Анкетування різних видів з метою виявлення:
з’ясування ціннісного ставлення викладачів та студентів щодо значущості
міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі;
визначення рівнів фахової вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики
та ролі міжпредметних зв’язків у цьому процесі;
виявлення самооцінки випускниками вузівської підготовки, визначення в ній місця
міжпредметних зв’язків;
вивчення спрямованості міжпредметних зв’язків на формування
професійно-педагогічного інтересу, якості знань, умінь та навичок у процесі
фахової підготовки майбутніх учителів музики;
з’ясування труднощів, які мають викладачі та студенти під час використання
міжпредметних зв’язків;
вивчення думок студентів, випускників, викладачів щодо поліпшення фахової
підготовки майбутніх учителів музики на основі міжпредметних зв’язків.
Аналіз нормативної документації, навчальних планів і навчальних програм для
виявлення можливостей міжпредметних зв’язків.
Бесіди та інтерв’ювання з викладачами та студентами з метою уточнення
констатувальних даних. На відміну від анкетування бесіди, інтерв’ю проводились
вибірково, при цьому дотримувались вимог випадкової вибірки. Аналіз та обробка
отриманих у ході бесід та інтерв’ю відповідей, порівняння їх з результатами, що
були отримані при використанні інших методів, дали нам можливість скласти більш
об’єктивну картину щодо стану використання міжпредметних зв’язків у фаховій
підготовці майбутнього вчителя музики.
Діагностичне тестування для виявлення рівнів сформованості досліджуваних
параметрів.
Метод самооцінки для виявлення впливу експериментальних заходів на якість
фахової підготовки майбутніх учителів музики на основі міжпредметних зв’язків.
Метод експертних оцінок з метою підвищення валідності результатів
експериментального дослідження.
Дослідження проблеми реалізації міжпредметних зв’язків вокально-хорових
дисциплін у фаховій підготовці майбутніх учителів музики потребувало відбір
критеріїв і показників для оцінки результатів експериментальної роботи.
Критерій (criterion – засіб, судження) грецького походження, є ознакою, на
підставі якої здійснюється оцінка визначення або класифікація певних об’єктів.
Власний підхід до розуміння сутності поняття „критерій” і „показники”
ґрунтується на основі аналізу різних поглядів учених – В. Загвязинського,
І. Ісаєва, В. Раєвського, В. Лозової та інших. Отже, критерії – це якості,
властивості, ознаки досліджуваного об’єкта, які дозволяють робити висновки про
його стан, рівень розвитку і функціонування; показники – це кількісні та якісні
характеристики сформованості кожної якості, властивості, ознаки досліджуваного
об’єкта, тобто ступінь сформованості того чи іншого критерію.
У якості основних критеріїв, котрі характеризують ефективність здійснення
міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі, нами визначено:
підготовленість викладачів до використання міжпредметних зв’язків (професійний
інтерес, професійно-ціннісне ставлення до використання міжпредметних зв’язків у
процесі навчання; професійна компетентність щодо здійснення міжпредметного
навчання);
якість фахової підготовки майбутнього вчителя музики, яка виявляється у
професійно-педагогічному інтересі, якості фахових знань (системність, обсяг,
глибина) і умінь (інтегративність, комунікативність, конструктивність,
виконавська майстерність).
Визначені нами критерії характеризуються передусім такими показниками:
розвиненість мотивації, інтересу до використання міжпредметних зв’язків
(стійкий, відносно стійкий, ситуативний); ціннісне ставлення до оволодіння
методикою здійснення міжпредметних зв’язків у практичній діяльності (позитивне,
індиферентне, негативне); професійна компетентність щодо використання
міжпредметних зв’язків (всебічна, достатня, епізодична (часткова)).
Високий рівень підготовленості викладачів до використання міжпредметних
зв’язків виявляється у високій мотиваційній спрямованості, високому рівні
професійного інтересу, зацікавленості викладачів до міжпредметних зв’язків,
розумінням їх значущості, важливості і необхідності у фаховій підготовці
майбутніх учителі
- Київ+380960830922