РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ В. МУДРОГО
2.1. Період навчання
Важливу роль у формуванні політичного світогляду та утвердженні громадянської
позиції В. Мудрого відіграли місце народження, родинне коло, роки навчання,
перший громадсько-політичний та професійний досвід.
Народився В. Мудрий 19 березня 1893 р. у селі Вікно Скалатського повіту, що на
Поділлі (тепер Тернопільська область). Село розташоване за 5 км. від
залізничної станції Гримайлів, на лінії Тернопіль – Гримайлів [345, c. 242] [12
Історія міст і сіл УРСР : [у 26 т.] / [голова Головної редакції Тронько П. Т. ;
голова редколегії тому Нечай С. П. – К.] : Інститут історії Академії Наук
УРСР., 1973. – Тернопільська область. – 640 с. – (Головна редакція Української
Радянської Енциклопедії Академії Наук УРСР ; Серія “Історія міст і сіл
Української РСР”).]. Протягом 1883–1884 рр. тут жив і працював Іван Франко [36,
арк. 1] [13 Державний архів Тернопільської області, ф. 274, оп. 1, спр. 560.].
Матеріал, зібраний ним у селі, став основою для написання ряду праць, зокрема
“Панщина та її скасування в 1848 році”. Виростав В. Мудрий у середньозаможній
селянській родині, де панував український національний дух та зацікавленість
суспільно-політичним життям. Його батько, Микола, був дуже начитаною і активною
в громадському плані людиною. Про нього написав посмертну згадку відомий
галицький громадсько-політичний діяч Степан Баран [313, c. 1] [14 Василь
Мудрий, редактор і провідний діяч в Україні і на еміграції, помер у Йонкерсі на
73-му році життя : [редакційна] // Свобода. – Джерсі-Сіті – Нью-Йорк. – 1966. –
22 березня. – Ч. 54. – С. 1, 4.]. Навчання В. Мудрий розпочав у рідному селі, а
пізніше два роки ходив до школи у містечку Гримайлів. Викладання тут велося
німецькою мовою, тому він був змушений, за окрему плату, вивчати мову з
місцевою вчителькою. Учився В. Мудрий добре і вступні іспити до Тернопільської
гімазії склав на “відмінно”.
У 1898 р. в Тернопільській гімназії відкрили український клас, який дав початок
першій державній українській гімназії імені цісаря Франца-Йосифа I [400, c.
120] [15 Остап’юк Б. Наша святиня науки в Тернополі. Про початки першої
загальної гімназії і державної української гімназії імені цісаря Франца-Йосифа
І в Тернополі / Богдан Остап’юк // Тернопіль : погляд крізь століття. Історія
міста очима емігранта. – Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ управління по
пресі, 1992. – С. 116–123.]. Програма навчання у ній була розрахована на вісім
років. Велику увагу тут приділяли вивченню латинської і грецької мов, а також
обов’язковими були німецька, французька та польська мови. На високому рівні
викладалися природничі науки, історія та українська література. Незважаючи на
обширну програму, гімназисти поглиблювали знання за допомогою самоосвіти,
працюючи у бібліотеках “Студентської громади”, “Української Бесіди”,
“Просвіти”. Великий вплив на В. Мудрого та його товаришів мали викладачі
Іларіон Брикович, Яким Ярема, Петро Карманський, Степан Балей [313, c. 1] [16
Василь Мудрий, редактор і провідний діяч в Україні і на еміграції, помер у
Йонкерсі на 73-му році життя : [редакційна] // Свобода. – Джерсі-Сіті –
Нью-Йорк. – 1966. – 22 березня. – Ч. 54. – С. 1, 4.]. Завдяки їм та
наполегливій праці він отримав у гімназії добрі знання. Значно вплинув на
формування національної свідомості В. Мудрого самоосвітній таємний гурток
“Студентська громада”, створений українською гімназійною молоддю, до якого він
належав. Крім цього гуртка, при гімназії діяв “Науковий гурток”. Першим його
головою був Йосиф Сліпий (майбутній Галицький митрополит) [424], другим – В.
Мудрий. У гуртку учні старших класів виступали з рефератами, брали участь у
дискусіях. У залежності від теми реферату учасниками дискусій були і викладачі
гімназії. Гімназійні гуртки, поширені по усій Галичині, відіграли важливу роль
у національному та громадському вихованні молоді. Вони сприяли поглибленню
знань, готували учнів до громадського життя.
Перебуваючи на еміграції у США, В. Мудрий згадував, що “ми були буйні та
веселі. […] вірили в свої спроможності, і кожний з нас мав свої аспірації
(прагнення, устремління – Я. К.), […] вірили в силу і міць українського народу
[206, c. 3]” [17Мудрий В. Перед 50-ма роками : матура в Тернопільській
українській державній гімназії / Василь Мудрий // Свобода. – Джерсі-Сіті –
Нью-Йорк. – 1963. – 8 червня. – Ч. 108. – С. 3.]
. У старших класах гімназії, під час канікул, В. Мудрий із своїми товаришами
працював у читальнях “Просвіти”, “Соколах” та “Січах”. Там вони читали лекції
та допомагали організовувати аматорські вистави. Під час Різдвяних свят збирали
пожертви на “Рідну школу”, хоч деколи з цього приводу виникали непорозуміння з
дирекцією гімназії. Але, не зважаючи на це, В. Мудрий ніколи не відмовлявся
виконувати обов’язки національного характеру. У гімназії проходили концерти на
честь Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Маркіяна Шашкевича та з інших
нагод. Про великий патріотизм учнів гімназії згадує Степан Ванчицький. Він,
зокрема, писав, що “молодь наших днів була глибоко ідейна й повна запалу та
патріотичних почувань[281, c. 121]” [18 Ванчицький С. Учнівські святкування в
1900-их роках / Степан Ванчицький // Шляхами Золотого Поділля. Наукове
товариство імені Шевченка в ЗСА : регіональний збірник Тернопільщини. Т. II. /
[ред. колегія Василь Лев, Григор Лужницький, Роман Миколаєвич, Володимир
Мацьків]. – Філядельфія : “Америка”, 1970. – С. 121–123. – (Український архів.
Т. XXI).]. У гімназії В. Мудрий був одним із кращих учнів і матуру (іспит на
атестат зрілості) здав на відмінно.
Після закінчення 1912 р. Тернопільської гімназії В.
- Київ+380960830922