РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗА
ТРАДИЦІЙНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Проблема формування правової компетентності керівників навчальних закладів
обумовлює необхідність виявлення тих тенденцій, що вже існують при традиційній
організації навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти. А
це завдання, в свою чергу, може бути вирішене за умов визначення та
обґрунтування теоретичної моделі правової компетентності керівника навчального
закладу і розробки відповідної методичної бази. Саме вирішенню цих завдань і
аналізу отриманих експериментальних результатів присвячений зміст даного
розділу.
2.1. Теоретична модель правової компетентності керівників навчальних закладів
Аналіз психолого-педагогічної, правової, філософської літератури з проблем
формування правової компетентності керівних кадрів освіти, вивчення досвіду їх
управлінської діяльності, планів та програм перепідготовки та підвищення
кваліфікації в закладах післядипломної педагогічної освіти дозволили розробити
і апробувати модель правової компетентності керівника навчального закладу.
Передумовою створення моделі став аналіз праць вітчизняних та зарубіжних учених
з проблем моделювання педагогічних процесів і об’єктів (В. Бондар, Л. Калініна,
В. Маслов, В. Пікельна, В. Семиченко, С. Сисоєва, Л. Тюріна, Р. Шакуров [15,
16; 67; 102, 104; 139; 170; 172; 200; 223] та ін.).
Теоретичне моделювання як метод вивчення різних об’єктів природи і суспільства
широко використовується в науці, а саме поняття „модель” набуло
загальнонаукового значення. Під моделлю (від лат. modulus – міра, зразок)
розуміють схему зображення чи опис якогось явища та процесу у природі та
суспільстві [177,с.318]. Погоджуємося, що модель – системне явище, яке
відображає, по-перше, суттєві властивості і відносини оригінала, по-друге – у
точно вказаному стилі змінює цей оригінал, водночас з вивченням оригінала надає
про нього нову інформацію [170,с.27]. При цьому моделювання – це метод
дослідження об’єктів пізнання. Побудова і вивчення моделей реально існуючих
предметів та явищ і об’єктів, що надає можливість для визначення або покращення
їхніх характеристик, раціоналізації способів їх побудови, управління ними
[208,с.373].
У нашому дослідженні моделювання розглядається як метод визначення структури і
змісту правової компетентності керівника навчального закладу.
Як вже вказувалося у попередньому розділі, зміст і структура правової
компетентності керівника обумовлюється його функціонально-посадовими
обов’язками, які виконують роль фільтра функцій управління. Коротко нагадаємо
основні позиції.
Здійснюючи загальне управління навчальним закладом, керівник повинен
забезпечувати реалізацію державної освітньої політики, а саме: дотримуватися і
організовувати виконання законодавчих, нормативних актів, рішень органів влади
різного рівня. На підставі аналізу тенденцій розвитку соціальних процесів,
освітнього замовлення в регіоні, методичного забезпечення, економічних та
матеріальних умов він визначає основні напрями діяльності навчального закладу,
чітко притримуючись при цьому положень правового законодавства. У процесі
здійснення координаційних зв’язків з громадськістю, батьками, підприємствами та
установами, іншими закладами освіти він також зобов’язаний діяти в межах
правового поля. Виконання цієї умови дозволяє управлінцю:
забезпечувати зміцнення, розвиток та раціональне використання
навчально-матеріальної бази навчального закладу;
розпоряджатися у встановленому порядку коштами закладу, його майном, укладати
договори, відкривати рахунки в установах банку, бути розпорядником кредитів;
забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог, режиму, життя, здоров’я,
охорони праці дітей, техніки безпеки;
видавати у межах своєї компетентності накази та розпорядження, забезпечувати
належним чином ведення документації тощо.
Отже, в основі управлінської діяльності керівника сучасного освітнього закладу
лежать Конституція України, Закони України, нормативні акти у сфері освіти,
морально-етичні норми, теорія і практика сучасного менеджменту у правовому
просторі.
Реалізація наведених функцій керівниками сучасного навчального закладу висуває
до виконавця ряд об’єктивно необхідних вимог щодо сформованості правової
компетентності.
При цьому, спираючись на проведений теоретичний аналіз і виходячи з сутності
компетентнісного підходу, нами побудована модель правової компетентності
керівника навчального закладу у системі післядипломної педагогічної освіти
(рис. 2.1.), в якій виділено наступні компоненти:
правова освіченість: правові знання (методологічні та нормативні,
загальнотеоретичні та методичні, організаційно-технологічні);
правова спрямованість: визнання значущості правових знань і умінь у діяльності
керівника закладу освіти, прагнення їх удосконалення;
правова готовність: уміння і навички, що забезпечують вирішення професійних
ситуацій на правовій основі.
Усі вищевказані компоненти взаємообумовлені і взаємозалежні між собою. Вони
інтегруються в єдине утворення - правову компетентність, яка є інтегративною
складовою загальної готовності керівника освітнього закладу до професійної
діяльності. Кожна складова моделі є невід’ємною її частиною і вимагає
використання адекватної її суті сукупності заходів, форм і методів навчання в
закладах післядипломної педагогічної освіти.
Рис.2.1. Модель правової компетентності керівника навчального закладу
Як відомо, при описові складних системних явищ особливу проб